- •Мета і завдання пасивної психологічної практики
- •Обов’язки студентів у період пасивної психологічної практики
- •Вимоги до звіту з практики
- •Табель підсумкових оцінок
- •Підсумків практики
- •Графік проходження студентами пасивної психологічної практики у і семестрі
- •Завдання 1
- •Завдання 2 дослідження особливостей запам'ятання та відтворення учнями навчального матеріалу на уроці
- •Завдання 3 дослідження темпераменту учнів за допомогою методу спостереження
- •Завдання 4 дослідження рівня згуртованості класу (методика цоє)
- •Завдання 5 психолого – педагогічний аналіз уроку
- •Завдання 6 орієнтовна схема вивчення класу
- •IV розділ. Зв’язки у класі.
- •V розділ. Висновки.
Завдання 5 психолого – педагогічний аналіз уроку
Дата, урок, предмет, учитель.
Схема аналізу уроку
Тема, мета та основні навчально-виховні завдання.
Організація та підтримання уваги учнів, стан уваги учнів на уроці.
Психологічна доцільність поставлених учням запитань, їх складність і зрозумілість, їх активізуючи сила. Відповіді учнів, їх оцінка; об’єктивність оцінок, їх виправданість.
Доступність викладу, сприймання і розуміння учнями нового матеріалу, їх психологічна готовність і підготовленість до уроку. Психологічна оцінка викладу матеріалу, застосованих засобів унаочнення та технічних засобів навчання. Співвідношення чуттєвого та мисленого пізнання на уроці.
Засоби активізації розумової діяльності та самостійності учнів у навчанні. Розумова активність учнів на уроці.
Керівництво процесом засвоєння учнями знань.
Емоційна насиченість уроку:
відмітити випадки впливу позитивних емоцій на пізнавальну активність учнів;
відмітити випадки впливу негативних емоцій на пасивність учнів.
Формування в учнів пізнавальних, моральних та естетичних почуттів.
Процес формування вмінь та навичок на уроці.
Ставлення учнів до навчальної діяльності під час уроку.
Співвідношення інтелектуального та емоційного в навчальній діяльності учнів:
відмітити випадки навчальної роботи без видимого емоційного забарвлення;
відмітити випадки, коли емоції змінювали пошук розв’язання задачі.
Мовлення вчителя:
точність;
логічність;
уміння виділити основне;
доступність.
Психологічна доцільність зауважень.
Контакт з учнями:
уміння сприймати психічний стан учнів за зовнішніми проявами поведінки;
уміння бачити особистість учня;
стиль спілкування;
педагогічний такт.
Загальна оцінка уроку. На основі результатів спостереження зробіть висновок щодо використання вчителем психологічних знань в організації та проведенні уроку.
Завдання 6 орієнтовна схема вивчення класу
І РОЗДІЛ. ХАРАКТЕРИСТИКА ШКОЛИ.
Загальний опис школи: місце розташування, традиції, ступінь сформованості учнівського та вчительського колективу, зв’язок школи з громадськістю.
Зв’язок класного колективу із загально шкільним: участь класу у загально шкільних заходах, виконання учнями загально шкільних доручень, пропозиції класу щодо загально шкільного життя, інформованість класу про події в школі та в інших класах.
ІІ РОЗДІЛ. РІВЕНЬ РОЗВИТКУ КЛАСУ.
Склад класу: коли утворений, кількість хлопців та дівчат, віковий ценз, класний керівник.
Загальний розвиток: відповідність класу віковим психологічним особливостям учнів, працездатність учнів, рівень пізнавальних інтересів.
Успішність: загальний рівень, успішність з окремих предметів, ставлення вчителів та учнів щодо успішності класу.
Дисципліна: загальний рівень, стан дисципліни на окремих уроках, під час перерв, у позаурочний час.
Громадський стан: виконання доручень, традиції класу, національна свідомість учнів.
Професійна орієнтація: визначеність учнів щодо вибору життєвого шляху, професії.
Актив: офіційні та неофіційні лідери класу, їх коротка характеристика. Ставлення лідерів до однокласників.
ІІІ РОЗДІЛ. ОРГАНІЗОВАНІСТЬ УЧНІВ КЛАСУ.
Поділ класу: групування за цільовими інтересами, групування негативного характеру. Наявність учнів, що не належать до жодного групування, мотиви їх відчуження та ставлення до них з боку однокласників.
Дружба: дружба між хлопцями та дівчатами, проведення разом часу у школі та поза нею, наявність кругової поруки.
Організованість: уміння організуватись для виконання колективних справ, розподіляти доручення між собою, уміння уважно слухати один одного, поступитись власними інтересами заради інтересів класу. Учні-дезорганізатори, їх взаємини з класом.
