
- •Правила техніки безпеки під час виконанні лабораторних робіт
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт.
- •Розділ 1. Загальні відомості про виконання лабораторних робіт
- •Індикатор годинникового типу
- •Тензометри й електоротензометри
- •Розділ 2. Короткі відомості про лабораторні роботи
- •Лабораторна робота №1 випробування стального зразка на розтягування
- •Загальні відомості
- •Опис випробувальної машини р-5
- •Діаграма розтягування стального зразка
- •Умовна діаграма напружень при розтягуванні стального зразка. Характеристики міцності матеріалу.
- •Характеристики пластичності матеріалу
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 визначення модуля пружності сталі
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження модуля поздовжньої пружності
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 випробування чавунного зразка на стискування
- •Загальні відомості
- •Короткий опис преса 2пг-125
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 випробування деревини на стискування
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження деревини при стискуванні
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 випробування деревини на сколювання
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження деревини на сколювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6 осадка циліндричної гвинтової пружини
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження гвинтової циліндричної пружини
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 визначення переміщень двохопорної балки при згинанні
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментальних досліджень переміщень балки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 8 згинання статично невизначуваної двохопорної балки
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Рзультати експериментального дослідження статично невизначуваної балки
- •Порівняння експеримнтальних та розрахункових результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 косе згинання прямого стрижня
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження позацентрово розтягнутого стрижня
- •Порівняння експериментальних та теоретичних результатів досліджень
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 позацентрове розтягування прямого стрижня
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження позацентрового розтягування стрижня
- •Порівняння результатів експериментальних та теоретичних досліджень
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 дослідження явища втрати стійкості стиснутого стрижня
- •Загальні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Порівняння теоретичних та експериментальних результатів дослідження стійкості стрижня
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 коливання пружної сиситеми
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13 визначення ударної в’язкості
- •Загальні відомості
- •Принцип дії та короткий опис конструкції маятникового копра типу мк-30а
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Дайте визначення складному напруженому стану позацентрового розтягування.
Що називають ядром перерізу і які його властивості?
Чим пояснюється спрощення формули (10.1) до вигляду (10.2) в умовах даного досліду?
Що називається ексцентриситетом прикладання сили e? Як його визначити?
Як визначити граничне навантаження зони пропорційності? Навіщо це потрібне?
Як змінюється несуча здатність стрижня при виникненні позацентрового стискування?
Які заходи вживаються по боротьбі з явищем позацентрового розтягування-стискування?
Чому в експерименті використовуються два тензометри одночасно?
Наведіть приклади позацентрового розтягування-стискування стрижнів у будівництві.
Чим викликана необхідність прикладення розтягуючих сил на достатньому віддалені від місця вимірювання деформацій?
Лабораторна робота № 11 дослідження явища втрати стійкості стиснутого стрижня
Мета роботи – дослідити експериментально явище втрати стійкості під час осьового стискування гнучких стрижнів; порівняти значення критичних сил, що визначені за розрахунковими формулами і експериментально, за різних способів закріплення кінців стрижня.
Обладнання: – установка для експериментального визначення критичної сили.
Загальні відомості
Для багатьох елементів конструкцій і споруд розрахунки на міцність і жорсткість часто не достатні, щоб мати повну уяву про їхню робочу здатність, з’ясувати, чи знаходиться конструкція або її частина в стані стійкої рівноваги.
Розглянемо випадки втрати стійкості стрижнями, що найчастіше зустрічаються.
Нехай прямолінійний стрижень
стискається центральною силою P
(рис. 11.1). На
початку зростання цієї сили стрижень
тільки скорочується, зберігаючи
прямолінійну форму. При збільшенні
навантаження настає втрата прямолінійної
форми – стрижень згинається. Найменшу
центрально прикладену стискаючу силу,
яка виводить стрижень із прямолінійної
стійкої рівноваги, називають критичною
силою
.
Втрату стійкості стиснутого прямолінійного стрижня інколи називають поздовжнім згинанням, так як під дією поздовжніх сил стрижень викривлюється.
Поява поздовжнього згинання небезпечна сильним зростанням прогинів за незначного збільшення стискуючої сили. Зростання прогинів викликає швидке зростання напружень від згинання, які в свою чергу призводять до збільшення деформацій і часто спричинюють руйнування стрижня.
У практиці відомі випадки, коли через втрату стійкості окремих стрижнів руйнувалися мости та інші споруди. Тому визначення критичних навантажень вважається відповідальною частиною інженерних розрахунків конструкцій. Теоретичне значення критичної сили визначається за формулою Ейлера:
,
(11.1)
де Е
– модуль поздовжньої пружності матеріалу
стрижня;
- мінімальний момент інерції поперечного
перерізу стрижня;
- коефіцієнт приведення довжини, який
залежить від способу закріплення кінців
стрижня (рис. 11.2); l
– довжина стрижня.
Критичні напруження, що виникають у момент втрати стійкості, визначаються так:
,
(11.2)
де
- мінімальний радіус інерції перерізу
стрижня,
;
F –
площа поперечного перерізу стрижня; λ
– гнучкість стрижня,
.
Оскільки формули (11.1) і (11.2)
справедливі лише тоді, коли напруження
не перевищує границі пропорційності
,
тобто
,
(11.3)
то можливо визначити граничну гнучкість стержня, яка є найменшим значенням гнучкості, коли можливе застосування формули Ейлера:
.
(11.4)
Для звичайної будівельної
сталі 3
для чавуну
,
для сосни
.