Порівняння експериментальних та теоретичних результатів досліджень

Наванта-ження Р, Н	Прогини перерізу С, мм						Розбіж-ність, %	Напруження, МПа		Розбіж-ність, %
	Експереминтальні			Розрахункові
P1
P2
P3
P4

У журналі лабораторних робіт приведіть схему випробування з необхідними розмірами, епюри згинаючих моментів, результати випробувань (табл. 9.1), розрахунки прогинів і напружень, порівняння розрахункових і експериментальних результатів (табл. 9.2).

10. Запишіть висновки по результатах виконання лабораторної роботи.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення складному напруженому стану косого згинання.

2. Які площини стрижня називаються головними?

3. Які кути складають головні осі u і v рівнобічного кута з його сторонами?

4. Поясніть чому сили та у сумі дають значення P?

5. Під якими кутами до сторін перерізу проходить вектор повного прогину перерізу С?

6. Від якої сили обчислюється моменти , ?

7. Які зміни у формулі для треба зробити, щоб точка К змінила своє розташування симетрично до осі u?

8. Чому у формулі (9.3) обидва доданки з додатніми знаками?

9. Яка орієнтація балки даного типу та перерізу є найбільш раціональною?

Лабораторна робота № 10 позацентрове розтягування прямого стрижня

Мета роботи: Експериментально перевірити розрахункові формули опору матеріалів для позацентрового розтягування стрижня.

Обладнання: Випробна машина УММ-5, тензометри важільні, зразок стрижня.

Загальні відомості

За позацентрового розтягування точка прикладення рівнодійної зовнішніх сил не співпадає з віссю стрижня, як при звичайному розтягуванні. Рівнодійна зміщена відносно осі X і паралельна до неї.

Нормальні напруження у цьому випадку розподілені по поперечному перерізу стрижня нерівномірно – вони змінюються за законом площини, нахиленої до поперечного перерізу:

, (10.1)

де , - координати прикладання рівнодійної зовнішніх сил Р відносно головних осей перерізу; у, z - координати довільної точки перерізу в головних осях; F - площа поперечного перерізу стрижня.

Схема випробування стрижня на позацентрове розтягування приведена на рис. 10.1. Виріз у стрижні спричинює його позацентрове розтягування у середній частині довжини. Точка прикладання сили Р розміщена на осі Y перерізу і має ексцентриситет e з віссю Z. Для такого випадку навантаження формула (10.1) спрощується до вигляду:

(10.2)

В лабораторній роботі визначається напруження в крайніх шарах А та В поперечного перерізу стрижня. Використовуючи для цього формулу (10.2), слід враховувати знаки координат у точок А та В ( ).

Напруження в шарах А та В експериментально визначається за допомогою важільних тензометрів у той самий спосіб, що й у лабораторній роботі №2.