Змістовний модуль 8. Облік короткострокових зобов’язань

Лекція 17 Особливості обліку короткострокових зобов 'язань

17.1 Поняття, оцінка та види короткострокових зобов'язань (пасивів)

17.2 Облік заборгованості за рахунками постачальників

17.1 Поняття, оцінка та види короткострокових зобов'язань (пасивів)

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами.

Заборгованість зветься ще пасивами підприємства. Кредиторська заборгованість - це залучені засоби, які формують частину активів.

Заборгованість поділяється на:

• короткострокову (поточні пасиви);

• довгострокову.

Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) включають в себе борги, які мають бути погашені на протязі року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.

Менеджери, інвестори, кредитори приділяють велику вагу показникам фінансового стану, зв’язаних з поточними пасивами, а саме:

• показнику поточної платоспроможності;

• чистому (капіталу).

Загальним правилом є те, що зобов’язання реєструється в обліку тільки тоді, коли по ньому виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню, але будуть виконанні в майбутньому, не є заборгованість і не відображаються в обліку (наприклад, зобов’язання фірми виплачувати 30 тис. дол. в рік, тому чи іншому працівнику.)

Оцінка зобов’язань. Кредиторська заборгованість (зобов’язання) оцінюються сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які необхідно надати для погашення боргу.

Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання по гарантійному обслуговуванню запчастинами).

В залежності від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’зання поділяються на:

I.Фактичні;

• оцінюючі або умовні.

Фактичні зобов’язання включають в себе заборгованість по рахунках постачальників, векселям виданим, дивідендам до сплати, податку з продаж, акцизним зборам, нарахованій заробітній платі, по одержаних авансах, по поточній частині довгострокових зобов’язань.

Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі договору, контракту або законодавства.

Оцінюючі – це такі зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати.

До них відноситься заборгованість по податку на прибутки, на майно, гарантійні зобов’язання, заборгованість по оплаті відпусток.

Сюди можуть бути віднесені (або виділяються в окрему групу) так звані умовні зобов’язання, наприклад зобов’язання по судовому позову (іск) до нашої фірми і т.і.

Якщо умовні зобов’язання обгрунтовані (доказана їх можливість), а також обгрунтована (оцінена) їх сума, вони повинні відображатись в обліку. (Резерви). Коли ж тільки обгрунтована їх можливість, але сума невідома – про них відзначають в пояснювальній записці до фінансового звіту.

17.2 Облік заборгованості за рахунками постачальників

Заборгованість постачальникам виникає при покупці у них складських запасів (товарів, матеріалів) і інших матеріальних цінностей (основних засобів, активів і т.ін.).

Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників.

Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витрати на покупку” (за видами складських запасів):

4.10.

Дт “Витрати на покупку” 3800 дол.

Кт “Рахунки до сплати”

(або розрахунки з постачальником) 3800

Цей метод зветься “Метод періодичного обліку матеріалів (періодичної інвентаризації)”.

За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається такою проводкою.

Дт “Складські запаси” 3800

Кт “Рахунки до сплати” 3800

Покупка активів, які довго використовуються, відображаються безпосередньо по дебету рахунків цих активів.

Дт “Устаткування, будівлі, активи”

Кт “Рахунки до сплати”

Куплені матеріали (складські запаси) можуть бути повернуті (частково або повністю). Можливий також варіант, коли матеріали не відповідають по якості і покупець вимагає знижки в ціні.

При наявності вказаних обставин покупець виписує на адресу постачальника повідомлення. Для обліку повернення товарів та знижки в ціні передбачений рахунок “Повернення покупок та знижки”. Він є регулюючим рахунком (контрактивним, пасивним) до рахунку “Витрати на покупку”.

На суми повернених товарів або знижок зменшується заборгованість постачальнику.

Покупець може одержати від постачальника покупку знижки за прискорення оплати (дострокову оплату). В США ця умова вказується безпосередньо в рахунку постачальника. Якщо умова витримана покупцем, він одержує знижку і сума боргу буде менше, а якщо не витримала – платить всю суму боргу.

Покупна знижка розраховується на базі фактурної вартості товарів (за мінусом повернутих товарів), знижка на ціну, якщо вони мали місце.

По системі обліку США, покупна знижка зменшує вартість куплених товарів. Таким чином, рахунок “Покупна знижка” є контрактивним рахунком до рахунку “Витрати на покупку”.