Засоби діагностики (шкала та критерії оцінювання)

Система контролю та підсумкового за семестр оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Технологія основних виробництв» передбачає стимулювання систематичної поточної навчальної та самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінювання їх знань, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні, виявлення і розвитку їх творчих здібностей.

Система контролю та підсумкового за семестр оцінювання знань студентів передбачає підсумкове за семестр оцінювання успішності студента в разі у вигляді розрахунку підсумкової за семестр оцінки успішності студента з навчальної дисципліни за 100 бальною шкалою з подальшим її переведенням у оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS.

Проводиться оцінка наступних видів поточної роботи студента:

• експрес-контроль перед лекцією (коефіцієнт вагомості -1);

• міні-контрольна робота № 1 (коефіцієнт вагомості -1);

• міні-контрольна робота № 2 (коефіцієнт вагомості -1);

• модульний контроль № 1 (коефіцієнт вагомості – 2);

• міні-контрольна робота № 3 (коефіцієнт вагомості -1);

• міні-контрольна робота № 4 (коефіцієнт вагомості -1);

• робота під час проведення практичних занять (коефіцієнт вагомості -1);

• модульний контроль № 2 (коефіцієнт вагомості – 2).

Кожний вид поточної роботи студента оцінюється за 10-ти бальною шкалою оцінкою без застосування штрафних санкцій.

При цьому враховується наступне.

Оцінка «0» не виставляється.

Оцінка «1» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 10 %.

Оцінка «2» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 20 %.

Оцінка «3» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 30 %.

Оцінка «4» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 40 %.

Оцінка «5» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 50 %.

Оцінка «6» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 60 %.

Оцінка «7» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 70 %.

Оцінка «8» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 80 %.

Оцінка «9» означає, що завдання виконано в обсязі не більше 90 %.

Оцінка «10» означає, що завдання виконано в обсязі більше 90 %.

Після визначення оцінки успішності студента з кожного виду його поточної роботи з врахуванням коефіцієнту вагомості виду роботи розраховується підсумкову оцінку успішності студента з навчальної дисципліни.

Після визначення підсумкової оцінки за 100 бальною шкалою здійснюється переведення цієї оцінки в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS за допомогою даних таблиці А.1.

Таблиця 1 - Переклад підсумкової оцінки успішності студента з навчальної дисципліни в оцінку за національною шкалою та шкалою ЕСTS

Підсумкова оцінка успішності студента, (балів)	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСTS
96 – 100	5	А
91 – 95	5	B
81 - 90	4	С
71 – 80	4	D
56 – 70	3	E
50 – 55	2	FX
40 – 50	2	F

Організація та проведення модульного контролю здійснюється згідно з

«Положенням про модульний контроль (МК) знань студентів денної форми навчання», затвердженим ректором Донецького національного технічного університету.

На протязі семестру проводяться два модульні контролі під час контрольних тижнів згідно розкладу. Тижні для проведення модульних контролів (модульні тижні) визначаються графіком навчального процесу.

Оцінка за модульним контролем здійснюється вище вказаному з урахуванням наступних значень коефіцієнтів вагомості окремих питань модульного контролю:

• перший модульний контроль (питання 1 – 3; питання 2 – 3; питання 3 – 2; питання 4 – 1; питання 5 -1);

• другий модульний контроль (питання 1 – 3; питання 2 – 3; питання 3 – 2; питання 4 – 1; питання 5 -1);

Додаток Б

Критерії оцінки знань студентів при проведенні екзамену

з дисципліни «Технологія основних виробництв»

При перевірці відповідей студентів на кожне питання екзаменаційного білету виставляється диференційна оцінка за чотирьохбальною системою:

- «відмінно» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив повне вміння на рівні творчого використання диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання, застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних практичних та виробничих ситуаціях, аналізувати й оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати на підставі всебічних систематизованих знань програмного матеріалу з його логічним викладенням;

- «добре» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив достатнє вміння на рівні творчого використання диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання, застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних практичних та виробничих ситуаціях, аналізувати й оцінювати факти, прогнозувати очікувані результати на підставі систематизованих знань програмного матеріалу;

- «задовільно» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив вміння на рівні творчо-репродуктивного використання диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання, застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних практичних та виробничих ситуаціях, аналізувати й оцінювати факти на підставі знань програмного матеріалу;

- «незадовільно» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив серйозні прогалини в знаннях основного матеріалу, допустив принципові помилки, які не надали можливості виконати завдання на творчому рівні, оцінити конкретну виробничу ситуацію.

Загальна оцінка відповіді виставляється як середнє арифметичне з оцінок відповідей на окремі питання екзаменаційного білету.

Додаток В

Витяг з Положення про оцінювання знань за шкалою ECTS

під час семестрового контролю

2 Зіставлення оцінок за національною шкалою і шкалою ECTS

Шкалою ECTS передбачено 7 оцінок:

А (відмінно);

В (дуже добре);

С (добре);

D (задовільно);

Е (достатньо);

FX (незадовільно) - потрібно попрацювати перед тим, як отримати позитивну оцінку;

F (незадовільно) - необхідна серйозна подальша робота, яка не виключає повторного курсу.

2.1. Таблиця зіставлення шкал оцінок

Середній бал атестації з двох модулів дисципліни	Семестрова оцінка за національною шкалою	Примітка	Оцінка за шкалою ECTS
5,0	5		А (відмінно)
4,50	5	Виставляється з урахування додаткових показників, що є здобутком студента при вивченні дисципліни: позитивна активність під час проведення навчальних занять, участь у предметних олімпіадах, науково-дослідній роботі, доповіді на конференціях, своєчасність і якість виконання навчальних завдань тощо	В (дуже добре)
	4
4,0	4		С (добре)
3,5	4	Виставляється з урахування додаткових показників, що є здобутком студента при вивченні дисципліни: позитивна активність під час проведення навчальних занять, участь у предметних олімпіадах, науково-дослідній роботі, доповіді на конференціях, своєчасність і якість виконання навчальних завдань тощо	D (задові-льно)
	3
3,0	3		Е (достатньо)
2,0	2		FX (незадо-вільно)
2,0	2	Виставляється комісією при третьому складанні екзамену	F (незадо-вільно)

Коментарі до таблиці:

2.1.1. Під час семестрової атестації з дисциплін, для яких формою контролю є екзамен, в екзаменаційну відомість виставляється оцінка “відмінно”, “добре” або “задовільно”, а за шкалою ECTS - оцінки “А – Е”.

Якщо за національною шкалою у відомість виставляються оцінка “незадовільно”, то за шкалою ECTS - “FX”.

Якщо у відомість виставляється позначка „не допущений”, то за шкалою ECTS – “FX”.

Семестрова екзаменаційна оцінка проставляється студентам, які позитивно склали МК1 і МК2 і виконали і захистили всі завдання, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни (індивідуальні завдання, лабораторні роботи, курсовий проект або роботу).

2.1.2. Семестрова атестація студентів з дисциплін, для яких формою контролю є залік, має проводитись тільки на підставі поточної успішності студента (виконання і захист лабораторних робіт, захист індивідуальних завдань, результати поточних контрольних робіт тощо). У залікову відомість з цих дисциплін за національною шкалою виставляється “зараховано”, а за шкалою ECTS оцінки “А – Е”. Якщо за національною шкалою виставляються “не зараховано”, то за шкалою ECTS - “FX”.

2.1.3. При атестації студентів з курсового проекту (роботи) в залікову відомість за національною шкалою виставляється “відмінно”, “добре” або “задовільно”, а за шкалою ECTS - оцінки “А – Е”. При цьому необхідно керуватися рекомендаціями, викладеними в таблиці. Якщо за національною шкалою виставляються “незадовільно” або “не допущений”, то за шкалою ECTS - “FX”.

2.1.4. Семестрова атестація студентів з практики, проводиться з урахуванням всіх здобутків студента під час проходження практики (відгук керівників практики від ДонНТУ і підприємства, якість оформлення звіту згідно з вимогами ДСТУ 3008-95, своєчасність захисту тощо).

Під час захисту звіту в залікову відомість за національною шкалою виставляється “відмінно”, “добре” або “задовільно”, а за шкалою ECTS - оцінка “А, В, С, D, або - «Е”. При цьому необхідно керуватися рекомендаціями, викладеними в таблиці. Якщо за національною шкалою виставляються “незадовільно” або “не допущений”, то за шкалою ECTS - “FX”.

Додаток Г

Питання до екзамену

Блок 1

1. Теоретичні основи синтезу аміаку. Рівновага реакції. Каталізатори процесу.

2. Вплив різних чинників на продуктивність каталізатору синтезу аміаку.

3. Фізико-хімічні основи процесу конверсії оксиду вуглецю (ІІ)

4. Фізико-хімічні основи очищення конвертованого газу від діоксиду вуглецю.

5. Теоретичні основи конверсії метану з водяною парою і киснем повітря.

6. Фізико-хімічні основи процесу контактного окислення аміаку.

7. Теоретичні основи переробки нітрозних газів в азотну кислоту.

Блок 2

1. Основи процесів випалу сіркоутримуючої сировини і спеціального очищення в виробництві сірчаної кислоти.

2. Основи процесів окислення діоксиду сірки та абсорбції триоксиду сірки в виробництві сірчаної кислоти.

3. Основи виробництва сірчаної кислоти методом мокрого каталізу.

4. Основи процесу амонізації очищеного розсолу в виробництві кальцинованої соди.

5. Основи процесу карбонізації амонізованого розсолу в виробництві кальцинованої соди.

6. Основи процесу кальцинації гідрокарбонату натрію в виробництві кальцинованої соди.

7. Основи процесу регенерації аміаку в виробництві кальцинованої соди.

Блок 3

1. Технологічна схема виробництва синтез-газу

2. Технологічна схема очищення конвертованого газу.

3. Технологічна схема синтезу аміаку.

4. Технологічна схема виробництва азотної кислоти.

5. Технологічна схема випалу сіркоутримуючої сировини і спеціального очищення в виробництві сірчаної кислоти.

6. Технологічна схема окислення діоксиду сірки та абсорбції триоксиду сірки в виробництві сірчаної кислоти.

7. Технологічна схема амонізації очищеного розсолу в виробництві кальцинованої соди.

8. Технологічна схема карбонізації амонізованого розсолу в виробництві кальцинованої соди.

9. Технологічна схема кальцинації гідрокарбонату натрію в виробництві кальцинованої соди.

10. Технологічна схема регенерації аміаку в виробництві кальцинованої соди.

Блок 4

1. Основи виробництва карбаміду. Технологічна схема

2. Основи виробництва нітрату амонію. Технологічна схема

3. Основи виробництва сульфату амонію. Технологічна схема

4. Основи виробництва суперфосфату. Технологічна схема

5. Основи виробництва нітрату калію. Технологічна схема

Блок 5

1. Методи виробництва азоту і водню

2. Очищення природного газу від сполук сірки

3. Метанування в процесі виробництва аміаку.

4. Методи фіксації атмосферного азоту

5. Промисловий каталіз

6. Сировина для виробництва сірчаної кислоти

7. Принципова схема виробництва сірчаної кислоти з піритного колчедану

8. Принципова схема виробництва кальцинованої соди аміачним способом

Додаток Д

Перелік питань модульного контролю

Модульний контроль № 1

Блок 1

1. Теоретичні основи синтезу аміаку. Рівновага реакції. Каталізатори процесу.

2. Вплив різних чинників на продуктивність каталізатору синтезу аміаку.

3. Конверсія оксиду вуглецю (ІІ)

4. Очищення конвертованого газу від діоксиду вуглецю.

5. Конверсія метану з киснем повітря.

6. Конверсія метану з водяною парою

Блок 2

1. Контактне окислення аміаку.

2. Переробка нітрозних газів в азотну кислоту.

Блок 3

1. Технологічна схема виробництва синтез-газу

2. Технологічна схема очищення конвертованого газу.

3. Технологічна схема синтезу аміаку.

4. Технологічна схема виробництва азотної кислоти.

Блок 4

1. Аналіз впливу технологічної схеми виробництва азотної кислоти на стан довкілля.

2. Аналіз впливу технологічної схеми виробництва синтез-газу на стан довкілля

3. Аналіз впливу технологічної схеми очищення конвертованого газу на стан довкілля.

4. Аналіз впливу технологічної схеми синтезу аміаку на стан довкілля.

Блок 5

1. Методи виробництва азоту і водню

2. Очищення природного газу від сполук сірки

3. Метанування.

4. Методи фіксації атмосферного азоту

5. Промисловий каталіз

Модульний контроль № 2

Блок 1

Виробництво сірчаної кислоти

1. Випал сіркоутримуючої сировини і спеціальне очищення в виробництві сірчаної кислоти.

2. Окислення діоксиду сірки та абсорбція триоксиду сірки в виробництві сірчаної кислоти.

3. Основи виробництва сірчаної кислоти методом мокрого каталізу.

Блок 2

Виробництво кальцинованої соди

1. Амонізація очищеного розсолу в виробництві кальцинованої соди.

2. Карбонізація амонізованого розсолу в виробництві кальцинованої соди.

3. Кальцинація гідрокарбонату натрію в виробництві кальцинованої соди.

4. Регенерація аміаку в виробництві кальцинованої соди.

Блок 3

Виробництво мінеральних добрив

1. Виробництво карбаміду

2. Виробництво нітрату амонію

3. Виробництво сульфату амонію

4. Виробництво суперфосфату

5. Виробництво нітрату калію

Блок 4

Аналіз впливу діяльності на стан довкілля

Блок 5

Інші питання

1. Сировина для виробництва сірчаної кислоти

2. Принципова схема виробництва сірчаної кислоти з піритного колчедану

3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди аміачним способом

Примітка: Технологічна схема розглядається одна на вибір з питання блоків 1,2.

Аналіз впливу діяльності на стан довкілля – інша схема з питання блоків 1,2.

23