
- •Розділ 1. Публічне адміністрування
- •1.Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція. Громадянське суспільство як суб’єкт формування цілей публічного адміністрування
- •2. Місце та роль громадських організацій у публічному адмініструванні
- •3. Влада як основний засіб публічного адміністрування. Держава як суб’єкт політичної влади
- •4. Взаємозв’язок і взаємозалежність політичної та економічної влади
- •5. Муніципальна публічна влада і місцеве самоврядування як демократична основа управління в державі
- •6. Централізація і децентралізація управління в публічному адмініструванні
- •7. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування
- •8. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні
- •9. Повноваження, функції та організаційна структура місцевих органів виконавчої влади
- •10. Муніципальні органи в зарубіжних країнах. Напрями реформування місцевого самоврядування в Україні
- •11. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень. Принципи публічного адміністрування
- •12. Структура механізму та органів публічного адміністрування
- •13. Методи публічного адміністрування
- •14. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •15. Фактори результативності та ефективності публічного адміністрування
- •16. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •Розділ 2. Ділове адміністрування а. Менеджмент організацій
- •5. П’ять конкурентних сил (за м. Портером): поняття конкуренції та основні сили конкурентного середовища організації. Етапи проведення аналізу конкурентів фірми
- •Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою
- •13. Системи функціонального менеджменту. Управління збутом: зміст збутової політики підприємства; функції та види підприємств оптової і роздрібної торгівлі
- •14. Системи функціонального менеджменту. Організація керівництва: керівник і менеджер; функції менеджера; зміни, які впливають на підготовку сучасного менеджера
- •16. Основи антикризового управління: сутність, основні ознаки, джерела виникнення кризових ситуацій; діагностика кризових явищ і банкрутства; подолання кризи на підприємстві
- •17. Управління ризикозахищеністю: умови виникнення ризикової ситуації; поняття ділового ризику, його різновиди; оцінювання ризику
- •18. Конкурентна політика організації: зміст конкурентної політики організації; фактори конкурентоспроможності; підходи до оцінки конкурентів
- •Б. Корпоративне управління
- •1. Сутність і передумови виникнення корпоративного управління. Об'єкти корпоративного управління. Структурні елементи корпоративного управління
- •2. Принципи корпоративного управління та виплив міжнародного співтовариства на їх узагальнення
- •4. Моделі корпоративних відносин (англо-американська, японська, західноєвропейська). Світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні
- •5. Корпоративна культура як елемент корпоративного управління. Сучасні підходи до формування та розвитку корпоративної культури
- •6. Основні характеристики інтеграційних процесів, типи і форми інтегрування. Різновиди організаційних об’єднань в різних секторах економіки
- •7. Акціонерне товариство як об’єкт корпоративного управління. Основні положення зу „Про акціонерні товариства” стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
- •Стаття 4. Акціонери товариства
- •Стаття 5. Типи акціонерних товариств
- •Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
- •8. Контроль над акціонерним товариством. Захист прав акціонерів. Поняття значної угоди. Конфлікт інтересів та методи його регулювання
- •9. Форми державного регулювання ринку цінних паперів. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •10. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні. Види депозитарної діяльності та її суб’єкти
- •11. Управління рухом акцій на первинних та вторинних ринках. Фінансові посередники в системі корпоративного управління. Основні організаційні форми фінансового посередництва.
- •12. Структура корпоративних органів управління, їх підпорядкованість. Спостережна рада, причини її створення, повноваження. Ревізійна комісія, її повноваження
- •13. Порядок роботи органів управління корпорацією. Трудові відносини з посадовими особами органів управління корпорації
- •14. Відповідальність посадових осіб органів управління акціонерного товариства. Заходи щодо забезпечення інформаційної прозорості в Кодексі корпоративної поведінки
- •18. Система корпоративного контролю та її функції. Форми та моделі корпоративного контролю. Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях
- •В. Управління змінами
- •1. Природа виникнення змін. Сутність змін у природі та у відкритих соціально-економічних системах (їх взаємозв’язок). Класифікація видів змін
- •2. Організаційна досконалість – основа організаційних змін. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси)
- •3. Навчання та зміни. Особа і зміни. Види компетентностей
- •4. Біхевіористичний та когнітивний підходи до змін
- •5. Психодинамічний та гуманістично-психологічний підходи до змін
- •6. Цикл втручань у процес змін. Модель д. Колба. Таксономія Блума
- •7. Типи корпоративних команд. Вплив індивідуумів на динаміку команди
- •8. Етапи змін команд за Такманом. Типологія учасників команди змін за Белбіном
- •9. Метафори Гаррета Моргана до організаційних змін (організація як машина, політична система, організм, потік і трансформація)
- •10. Моделі змін (модель Льюіна, формула змін Бекхарда, модель узгодження Надлер-Тушмана, системна модель Сенге)
- •11. Моделі організаційних перетворень. Реформування організації
- •12. Ефективне лідерство. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за Уореном Беннісом)
- •13.Управління опором змінам. Розроблення рекомендацій зі зниження опору
- •14. Сутність реструктуризації. Реструктуризація з позиції індивідуальних змін
- •15. Триступінчаста модель Льюіна. Причини реструктуризації
- •16. Критичні чинники успіху змін. Проекти з управління змінами в організаціях
- •17. Стратегія інтенсивного зростання. Процеси диверсифікації, інтеграційні процеси та зміни в організаціях
- •18. Принципи поглинання та об’єднання для координаторів змін
- •19. Основні принципи успішної зміни корпоративної культури. Регулювання діяльності організації
- •20. Ребрендинг. Створення бренду працедавця
- •21. Роль іт-менеджменту в організаційних змінах. Стратегічна сітка Кеша для оцінювання стану інформаційних технологій в організації
- •Г. Управління проектами
- •1. Проект: основні риси, види та їх характеристика, учасники та фази життєвого циклу проекту
- •2. Характеристика управління проектами: сутність, функції, піраміда проектного менеджменту, модель управління проектами
- •3. Особливості управління персоналом проекту. Робота команди: мотивація, запобігання конфліктів, переговори
- •4. Поняття проектної організаційної структури. Критерії вибору організаційної структури
- •5. Загальні підходи до планування і контролю проектів. Планування реалізації проекту
- •6. Визначення структури проекту на етапі планування. Управління окремими компонентами проекту
- •7. Завдання структуризації проекту. Послідовність здійснення структуризації
- •8. Сітьове планування проекту. Методологія обчислення параметрів сітьового графіка
- •9. Поняття ефективності проекту. Основні принципи оцінки. Фінансово-економічна оцінка проекту
- •10. Порядок планування витрат за проектом. Розробка бюджету проекту. Можливості внесення змін до проектного бюджету
- •11. Контроль як основа управління проектною діяльністю. Види контролю виконання проекту
- •12. Регулювання процесу реалізації проекту. Причини внесення змін та оцінка наслідків
- •13. Управління ризиками в проектах. Проектні ризики та їх класифікація. Принципи управління проектними ризиками
- •14. Методи аналізу ризиків проекту. Можливості зниження та протидії ризикам проектів
- •15. Концепція управління якістю проектів. Норми і стандарти якості. Управління забезпеченням якості проекту
- •16. Організація проведення торгів за проектами. Визначення та класифікація торгів за проектами
- •17. Формування і розвиток проектної команди. Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера. Етапи формування проектної групи
- •18. Концепція управління проектом з використанням комп’ютерної техніки
- •19. Автоматизовані системи управління проектом. Класифікація програмного забезпечення управління проектом
- •20. Загальна характеристика програмного забезпечення Microsoft Office Enterprise Project та його використання при управлінні проектами
- •Д. Управління якістю
- •1. Якість як фактор конкурентоcпроможності організації в ринковій системі господарювання
- •2. Етапи формування якості
- •3. Принципи менеджменту якості
- •4. Основні етапи розвитку менеджменту якості
- •5. Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
- •6. Характеристика основних функцій управління якістю. Зміст функцій управління якістю за циклом Демінга
- •7. Поняття та види контролю якості
- •Класифікація видів контролю
- •8. Класифікація методів менеджменту якості
- •9. Основні інструменти контролю якості
- •10. Статистичне регулювання технологічного процесу. Контрольна карта як основний інструмент управління якістю процесу
- •11. Управління витратами на якість. Класифікація витрат на якість
- •12. Визначення витрат на якість і аналіз їхньої структури
- •13. Методи аналізу витрат на якість продукції
- •14. Параметри та показники якості продукції. Класифікація показників якості продукції
- •15. Методи оцінки рівня якості продукції
- •16. Концептуальне розуміння Всеосяжного управління якістю (тqm)
- •17. Лідерство як один із найважливіших принципів менеджменту якості
- •18. Процес управління персоналом в умовах tqm
- •19. Стандартизація вимог до якості
- •20. Побудова системи менеджменту якості відповідно до вимог cтандартів iso серії 9000
- •0.1 Загальні положення
- •0.2 Принципи управління якістю
- •Розділ 3. Фінансвий менеджмент
- •1. Розвиток фінансового менеджменту як сфери управління. Суть і принципи фінансового менеджменту. Мета і завдання фінансового менеджменту
- •2. Функції і механізм фінансового менеджменту
- •4. Фінансовий ринок: поняття та види. Учасники та інструменти фінансового ринку. Механізм функціонування фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •5. Поняття кон’юнктури фінансового ринку. Методи дослідження кон’юнктури фінансового ринку: технічний аналіз, фундаментальний аналіз
- •Метод оцінки майбутнього чистого грошового потоку (доходовий):
- •7. Управління оборотними активами підприємства: запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами
- •8. Управління необоротними активами. Політика фінансування активів
- •9. Економічна суть і структура капіталу підприємства. Позитивні і негативні сторони власного і позикового капіталу
- •10. Оптимізація структури капіталу. Поняття фінансового левериджу
- •Етапи оптимізації структури капіталу:
- •11. Вартість капіталу і її застосування у фінансовому менеджменті
- •12. Теорії дивідендів. Дивідендна політика підприємства
- •13. Формування і розподіл операційного прибутку підприємства. Механізм операційного левериджу та його застосування. Особливості дії операційного левериджу
- •14. Сутність, види та аспекти ефективного управління грошовими потоками підприємства. Методи оптимізації грошових потоків підприємства
- •15. Сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства. Механізми нейтралізації фінансових ризиків
- •16. Антикризове управління підприємством при загрозі банкрутства
- •17. Суть та види банкрутства підприємства. Діагностика банкрутства підприємства. Фінансова санація підприємства
17. Лідерство як один із найважливіших принципів менеджменту якості
Лідерство – це соціально-психологічне явище, яке виникає і реалізується тільки в суспільному середовищі. Як явище лідерство відоме ще з давніх-давен, як категорія соціальної психології почало вивчатися з кінця XIX ст. Як справедливо зазначає Ж.Блондель, лідерство древнє, як людство. Воно універсальне й неминуче. Існує скрізь – у великих і малих організаціях, у бізнесі і релігії, у профспілках і благодійних організаціях, у компаніях і університетах, у неформальних організаціях і вуличних ватагах. Це ознака номер один будь-якої організації. Скрізь, де утворюється група, виникає і лідерство.
Лідерство – це відносини домінування і підкорення, впливу й наслідування в системі міжособистісних і групових відносин.
Лідер (від англ. leader – ведучий) – авторитетний член організації чи соціальної групи, особистий вплив якого дозволяє йому відігравати істотну роль у соціально-політичних ситуаціях і процесах, у регулюванні взаємовідносин у колективі, групі, суспільстві.
Вісім принципів управління якістю визначені в ІСО 9000:2000 «Системи менеджменту якості - Основні положення і словник» і в ІСО 9004:2000 «Системи менеджменту якості - Настанови щодо поліпшення діяльності».
Принцип 1 - Орієнтація на споживача
Принцип 2 - Лідерство керівників
Принцип 3 - Залучення людей
Принцип 4 - Процесний підхід
Принцип 5 - Системний підхід до менеджменту
Принцип 6 - Постійне поліпшення
Принцип 7 - Заснований на фактах підхід до прийняття рішень
Принцип 8 - Взаємовигідні стосунки з постачальниками
Принцип 2 - Лідерство керівників
Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Їм варто було б створювати і підтримувати внутрішнє середовище, в якому працівники можуть стати повністю залученими в діяльність по досягненню цілей організації.
Ключові вигоди:
- Працівники будуть розуміти цілі та завдання організації та будуть мотивовані на їх досягнення
- Різні види діяльності оцінюються, шикуються і здійснюються однаковим способом
- Неефективні комунікації (зв'язку) між рівнями організації будуть зведені до мінімуму
Застосування принципу "лідерство керівників" зазвичай призводить до:
- Обліку потреб усіх зацікавлених сторін, включаючи споживачів, власників, працівників, постачальників, кредиторів, місцевих кіл і суспільства в цілому
- Встановленню ясних уявлень про майбутнє організації (vision)
- Встановленню перспективних цілей і завдань
- Створенню і підтримці спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки на всіх рівнях організації
- Встановленню довіри і усуненню страху
- Забезпеченню працівники необхідними ресурсами, їх підготовки та надання свободи дій в рамках їхньої відповідальності та підзвітності
- Стимулюванню, заохоченню і визнанням внеску працівників.
18. Процес управління персоналом в умовах tqm
Треба зазначити, що, на відміну від підходів до управління підприємством, які ґрунтуються на стандартизації, підходи TQM є дуже гнучкими та м’якими, у них фактично відсутні цілком обов’язкові елементи чи вимоги. TQM часто розглядають як загальну філософію управління, яка визначає лише базові ідеї та концепції, залишаючи підприємствам свободу вибору тих чи інших шляхів їх реалізації. Тому вищенаведений перелік концепцій не є постійним чи вичерпним, він може модифікуватися та вдосконалюватися у процесі накопичення досвіду управління підприємствами та підвищення рівня їх досконалості.
Студентам під час опрацювання даної теми слід чітко розуміти, що TQM — не стандарт, а сукупність поглядів на менеджмент компанії, які знаходяться в постійному розвитку та орієнтуються на пошук підходів до забезпечення якості діяльності організації в цілому.
Крім того, той факт, що ідеї тотального менеджменту якості закладено в основу міжнародних стандартів ISO 9000:2000, щоб допомогти організаціям усіх видів і розмірів упровадити й забезпечити функціонування ефективних систем менеджменту якості, підтверджує саме життєздатність цієї концепції, її актуальність і перспективність за сучасних умов функціонування. Досвід успішного впровадження ідей TQM у практику діяльності світових лідерів у різних галузях промисловості — іще одне підтвердження того, що концепція та принципи TQM розвиваються як реакція на нові реалії ринкової економіки.
Продовжуючи вести мову про філософію TQM слід у першу чергу розуміти такий суттєво важливий момент, що TQM — це не тільки ефективний спосіб управління бізнесом. Упровадження ідей TQM є можливим лише за умов серйозних змін корпоративної культури сучасних організацій. Отже, подальша робота над темою передбачає знання терміна «корпоративна культура», її складових та факторів, які впливають на її розвиток. Для з’ясування цих питань слід повторити матеріал курсу «Управління персоналом» та звернутися до підручника [26]. Стан корпоративної культури та система менеджменту якості підприємства повинні бути адекватними один одному. Отже, розглядаючи питання щодо засвоєння принципів TQM сучасними компаніями, слід ураховувати три ключові моменти:
ставлення вищого керівництва до проблем якості та його спроможність проводити зміни, орієнтуючись на лідерські здібності;
орієнтація на залучення персоналу компанії на всіх рівнях управління до побудови системи менеджменту якості через удосконалення мотивації та побудови безперервної системи навчання співробітників;
орієнтація на командні методи роботи.
Слід наголосити на тому, що без зміни наведених соціальних складових неможливо провести будь-які зміни в організації, до складу яких можна віднести і підхід до управління організацією, який розглядається в даній темі. Після з’ясування характеру зв’язку між рівнем розвитку корпоративної культури та спроможністю впроваджувати організацію ідеї TQM, слід зупинитися на з’ясуванні ролі вищого керівництва в даних процесах. Для цього в першу чергу треба звернутися до тексту стандартів ISO 9001:2000 та ISO 9004:2000, де чітко з’ясовується дане питання [10, 12]. Наголос у стандартах робиться на обов’язкове врахування принципів управління якістю (див. тему 1). Виходячи з цих принципів, керівництво повинно продемонструвати своє лідерство та зобов’язання щодо розроблення й упровадження системи менеджменту якості та постійного поліпшення ефективності її функціонування. Наступним кроком у вивченні даного питання є з’ясування підходів до управління персоналом організації в умовах створення системи менеджменту якості та засвоєння принципів TQM. Цьому питанню також приділяється багато уваги у стандартах ISO 9001:2000 та ISO 9004:2000 [10, 12]. Мова йде про шляхи створення сприятливих умов для залучення працівників організації до процесів управління та їх професійне зростання з метою виконання вимог щодо компетентності, обізнаності й підготовки для забезпечення результативного функціонування організації.
Особливу увагу під час розгляду даного питання слід звернути на з’ясування сутності концепції внутрішнього маркетингу, яка виникла наприкінці 1980-х рр., коли став використовуватися термін «внутрішній маркетинг» [16]. Під час роботи в умовах TQM внутрішній маркетинг розглядається як новий підхід у представленні інформації між людиною та організацією, який дозволяє відстежити збіг інтересів компанії з потребами її співробітників. Тільки за умови їх збігу компанія може розраховувати на успіх у досягненні своїх цілей. Згідно з даною концепцією кожний співробітник організації є внутрішнім споживачем, на задоволення інтересів якого повинна також орієнтуватись організація. Іншими словами, керівництво повинно знати свій «внутрішній ринок», тобто розуміти потреби персоналу.
Завершуючи розгляд цієї концепції, студенти мають чітко усвідомити, що шлях до успіху в кожної компанії безумовно свій, але так чи інакше він проходить через якість. Досвід провідних компаній світу та успішних вітчизняних підприємств свідчить про те, що не існує найкращих концепцій управління та методів їх застосування на практиці, але кожний із сучасних підходів до управління організацією орієнтовано на розробку та впровадження стратегії якості як однієї з комплексних стратегій організації, що поєднує в собі всі аспекти її діяльності.
Засвоєнню принципів TQM сприяє орієнтація компаній на використання моделей оцінки, які закладено в основу національних премій із якості, що виконують дві функції:
стимулювання до досягнення лідерства на ринку через засвоєння й реалізацію концепції TQM;
використання самооцінки для розроблення цілеспрямованих дій у напрямі поліпшення системи менеджменту організації.
Перша функція реалізується через участь підприємств у національних конкурсах із якості, де визнання лідерів проводиться з використанням моделей національних премій із якості. Друга функція є не менш важливою, оскільки через неї здійснюється діагностична роль моделей самооцінки підприємств з використанням національних премій якості, коли компанія не претендує на перемогу в національному конкурсі, а орієнтується виключно на виявлення слабких місць із метою поліпшення діяльності. У вивченні даного аспекту теми увагу треба зосередити на розгляді та порівнянні трьох найбільш відомих та авторитетних у світі національних премій із якості: японської премії Е. Демінга; американської нагороди в області якості ім. М. Болдриджа; Європейської нагороди за якість.