
- •Розділ 1. Публічне адміністрування
- •1.Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція. Громадянське суспільство як суб’єкт формування цілей публічного адміністрування
- •2. Місце та роль громадських організацій у публічному адмініструванні
- •3. Влада як основний засіб публічного адміністрування. Держава як суб’єкт політичної влади
- •4. Взаємозв’язок і взаємозалежність політичної та економічної влади
- •5. Муніципальна публічна влада і місцеве самоврядування як демократична основа управління в державі
- •6. Централізація і децентралізація управління в публічному адмініструванні
- •7. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування
- •8. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні
- •9. Повноваження, функції та організаційна структура місцевих органів виконавчої влади
- •10. Муніципальні органи в зарубіжних країнах. Напрями реформування місцевого самоврядування в Україні
- •11. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень. Принципи публічного адміністрування
- •12. Структура механізму та органів публічного адміністрування
- •13. Методи публічного адміністрування
- •14. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •15. Фактори результативності та ефективності публічного адміністрування
- •16. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •Розділ 2. Ділове адміністрування а. Менеджмент організацій
- •5. П’ять конкурентних сил (за м. Портером): поняття конкуренції та основні сили конкурентного середовища організації. Етапи проведення аналізу конкурентів фірми
- •Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою
- •13. Системи функціонального менеджменту. Управління збутом: зміст збутової політики підприємства; функції та види підприємств оптової і роздрібної торгівлі
- •14. Системи функціонального менеджменту. Організація керівництва: керівник і менеджер; функції менеджера; зміни, які впливають на підготовку сучасного менеджера
- •16. Основи антикризового управління: сутність, основні ознаки, джерела виникнення кризових ситуацій; діагностика кризових явищ і банкрутства; подолання кризи на підприємстві
- •17. Управління ризикозахищеністю: умови виникнення ризикової ситуації; поняття ділового ризику, його різновиди; оцінювання ризику
- •18. Конкурентна політика організації: зміст конкурентної політики організації; фактори конкурентоспроможності; підходи до оцінки конкурентів
- •Б. Корпоративне управління
- •1. Сутність і передумови виникнення корпоративного управління. Об'єкти корпоративного управління. Структурні елементи корпоративного управління
- •2. Принципи корпоративного управління та виплив міжнародного співтовариства на їх узагальнення
- •4. Моделі корпоративних відносин (англо-американська, японська, західноєвропейська). Світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні
- •5. Корпоративна культура як елемент корпоративного управління. Сучасні підходи до формування та розвитку корпоративної культури
- •6. Основні характеристики інтеграційних процесів, типи і форми інтегрування. Різновиди організаційних об’єднань в різних секторах економіки
- •7. Акціонерне товариство як об’єкт корпоративного управління. Основні положення зу „Про акціонерні товариства” стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
- •Стаття 4. Акціонери товариства
- •Стаття 5. Типи акціонерних товариств
- •Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
- •8. Контроль над акціонерним товариством. Захист прав акціонерів. Поняття значної угоди. Конфлікт інтересів та методи його регулювання
- •9. Форми державного регулювання ринку цінних паперів. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •10. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні. Види депозитарної діяльності та її суб’єкти
- •11. Управління рухом акцій на первинних та вторинних ринках. Фінансові посередники в системі корпоративного управління. Основні організаційні форми фінансового посередництва.
- •12. Структура корпоративних органів управління, їх підпорядкованість. Спостережна рада, причини її створення, повноваження. Ревізійна комісія, її повноваження
- •13. Порядок роботи органів управління корпорацією. Трудові відносини з посадовими особами органів управління корпорації
- •14. Відповідальність посадових осіб органів управління акціонерного товариства. Заходи щодо забезпечення інформаційної прозорості в Кодексі корпоративної поведінки
- •18. Система корпоративного контролю та її функції. Форми та моделі корпоративного контролю. Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях
- •В. Управління змінами
- •1. Природа виникнення змін. Сутність змін у природі та у відкритих соціально-економічних системах (їх взаємозв’язок). Класифікація видів змін
- •2. Організаційна досконалість – основа організаційних змін. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси)
- •3. Навчання та зміни. Особа і зміни. Види компетентностей
- •4. Біхевіористичний та когнітивний підходи до змін
- •5. Психодинамічний та гуманістично-психологічний підходи до змін
- •6. Цикл втручань у процес змін. Модель д. Колба. Таксономія Блума
- •7. Типи корпоративних команд. Вплив індивідуумів на динаміку команди
- •8. Етапи змін команд за Такманом. Типологія учасників команди змін за Белбіном
- •9. Метафори Гаррета Моргана до організаційних змін (організація як машина, політична система, організм, потік і трансформація)
- •10. Моделі змін (модель Льюіна, формула змін Бекхарда, модель узгодження Надлер-Тушмана, системна модель Сенге)
- •11. Моделі організаційних перетворень. Реформування організації
- •12. Ефективне лідерство. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за Уореном Беннісом)
- •13.Управління опором змінам. Розроблення рекомендацій зі зниження опору
- •14. Сутність реструктуризації. Реструктуризація з позиції індивідуальних змін
- •15. Триступінчаста модель Льюіна. Причини реструктуризації
- •16. Критичні чинники успіху змін. Проекти з управління змінами в організаціях
- •17. Стратегія інтенсивного зростання. Процеси диверсифікації, інтеграційні процеси та зміни в організаціях
- •18. Принципи поглинання та об’єднання для координаторів змін
- •19. Основні принципи успішної зміни корпоративної культури. Регулювання діяльності організації
- •20. Ребрендинг. Створення бренду працедавця
- •21. Роль іт-менеджменту в організаційних змінах. Стратегічна сітка Кеша для оцінювання стану інформаційних технологій в організації
- •Г. Управління проектами
- •1. Проект: основні риси, види та їх характеристика, учасники та фази життєвого циклу проекту
- •2. Характеристика управління проектами: сутність, функції, піраміда проектного менеджменту, модель управління проектами
- •3. Особливості управління персоналом проекту. Робота команди: мотивація, запобігання конфліктів, переговори
- •4. Поняття проектної організаційної структури. Критерії вибору організаційної структури
- •5. Загальні підходи до планування і контролю проектів. Планування реалізації проекту
- •6. Визначення структури проекту на етапі планування. Управління окремими компонентами проекту
- •7. Завдання структуризації проекту. Послідовність здійснення структуризації
- •8. Сітьове планування проекту. Методологія обчислення параметрів сітьового графіка
- •9. Поняття ефективності проекту. Основні принципи оцінки. Фінансово-економічна оцінка проекту
- •10. Порядок планування витрат за проектом. Розробка бюджету проекту. Можливості внесення змін до проектного бюджету
- •11. Контроль як основа управління проектною діяльністю. Види контролю виконання проекту
- •12. Регулювання процесу реалізації проекту. Причини внесення змін та оцінка наслідків
- •13. Управління ризиками в проектах. Проектні ризики та їх класифікація. Принципи управління проектними ризиками
- •14. Методи аналізу ризиків проекту. Можливості зниження та протидії ризикам проектів
- •15. Концепція управління якістю проектів. Норми і стандарти якості. Управління забезпеченням якості проекту
- •16. Організація проведення торгів за проектами. Визначення та класифікація торгів за проектами
- •17. Формування і розвиток проектної команди. Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера. Етапи формування проектної групи
- •18. Концепція управління проектом з використанням комп’ютерної техніки
- •19. Автоматизовані системи управління проектом. Класифікація програмного забезпечення управління проектом
- •20. Загальна характеристика програмного забезпечення Microsoft Office Enterprise Project та його використання при управлінні проектами
- •Д. Управління якістю
- •1. Якість як фактор конкурентоcпроможності організації в ринковій системі господарювання
- •2. Етапи формування якості
- •3. Принципи менеджменту якості
- •4. Основні етапи розвитку менеджменту якості
- •5. Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
- •6. Характеристика основних функцій управління якістю. Зміст функцій управління якістю за циклом Демінга
- •7. Поняття та види контролю якості
- •Класифікація видів контролю
- •8. Класифікація методів менеджменту якості
- •9. Основні інструменти контролю якості
- •10. Статистичне регулювання технологічного процесу. Контрольна карта як основний інструмент управління якістю процесу
- •11. Управління витратами на якість. Класифікація витрат на якість
- •12. Визначення витрат на якість і аналіз їхньої структури
- •13. Методи аналізу витрат на якість продукції
- •14. Параметри та показники якості продукції. Класифікація показників якості продукції
- •15. Методи оцінки рівня якості продукції
- •16. Концептуальне розуміння Всеосяжного управління якістю (тqm)
- •17. Лідерство як один із найважливіших принципів менеджменту якості
- •18. Процес управління персоналом в умовах tqm
- •19. Стандартизація вимог до якості
- •20. Побудова системи менеджменту якості відповідно до вимог cтандартів iso серії 9000
- •0.1 Загальні положення
- •0.2 Принципи управління якістю
- •Розділ 3. Фінансвий менеджмент
- •1. Розвиток фінансового менеджменту як сфери управління. Суть і принципи фінансового менеджменту. Мета і завдання фінансового менеджменту
- •2. Функції і механізм фінансового менеджменту
- •4. Фінансовий ринок: поняття та види. Учасники та інструменти фінансового ринку. Механізм функціонування фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •5. Поняття кон’юнктури фінансового ринку. Методи дослідження кон’юнктури фінансового ринку: технічний аналіз, фундаментальний аналіз
- •Метод оцінки майбутнього чистого грошового потоку (доходовий):
- •7. Управління оборотними активами підприємства: запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами
- •8. Управління необоротними активами. Політика фінансування активів
- •9. Економічна суть і структура капіталу підприємства. Позитивні і негативні сторони власного і позикового капіталу
- •10. Оптимізація структури капіталу. Поняття фінансового левериджу
- •Етапи оптимізації структури капіталу:
- •11. Вартість капіталу і її застосування у фінансовому менеджменті
- •12. Теорії дивідендів. Дивідендна політика підприємства
- •13. Формування і розподіл операційного прибутку підприємства. Механізм операційного левериджу та його застосування. Особливості дії операційного левериджу
- •14. Сутність, види та аспекти ефективного управління грошовими потоками підприємства. Методи оптимізації грошових потоків підприємства
- •15. Сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства. Механізми нейтралізації фінансових ризиків
- •16. Антикризове управління підприємством при загрозі банкрутства
- •17. Суть та види банкрутства підприємства. Діагностика банкрутства підприємства. Фінансова санація підприємства
15. Методи оцінки рівня якості продукції
Для визначення рівня якості нових виробів використовується ряд методів:
вимірювальний (об'єктивний),
органолептичний,
диференційований,
комплексний.
Об'єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та вимірювань з використанням приладів, лабораторного аналізу. Цей метод застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів.
Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні якості продукції органами чуттів людини без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. При цьому методі залучають експертів і застосовують бальну систему оцінки показників якості.
Диференційований метод передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов).
Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Переважно це інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання. Часто застосовують середньозважену арифметичну оцінку.
Підвищення якості продукції позитивно впливає на результати діяльності підприємства.
Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляє найбільш істотний вплив на процес виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції, є:
стандартизація і сертифікація виробів;
стандартизація і сертифікація внутрішніх систем якості;
державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення;
внутрішньовиробничий технічний контроль якості.
16. Концептуальне розуміння Всеосяжного управління якістю (тqm)
Концепція загального управління якістю (TQM) — це концепція, що передбачає всебічне цілеспрямоване! скоординоване застосування систем та методів управління якістю в усіх сферах діяльності від досліджень і розробок до обслуговування після продажу за участю керівництва і службовців усіх рівнів за умов раціонального використання технічних можливостей. Концепція TQM має міждисциплінарний характер. Це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління якістю з метою підвищення ефективності і конкурентоспроможності організації. Система TQM включає:
— контроль у процесі розробки нової продукції;
— оцінку якості дослідного зразка, планування якості продукції і виробничого процесу, контроль, оцінку і планування якості матеріалів, що поставляються;
— вхідний контроль матеріалів;
— контроль готової продукції;
— оцінку якості продукції;
— оцінку якості виробничого процесу;
- контроль якості продукції і виробничого процесу;
— аналіз спеціальних процесів (спеціальні дослідження у сфері якості продукції);
— використання інформації про якість продукції;
— контроль апаратури, що дає інформацію про якість продукції;
— навчання методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу;
— гарантійне обслуговування;
— координацію робіт у сфері якості;
— спільну роботу з якості з постачальниками;
— використання циклу РБСА ;
— роботу гуртків якості;
— управління людським чинником шляхом створення атмосфери задоволеності, зацікавленої участі, благополуччя і процвітання на фірмі, фірмах-постачальниках, у збутових і обслуговуючих організаціях, в акціонерів і споживачів;
— роботу у сфері якості щодо методу міжфункціонального управління;
— участь у національних кампаніях з якості;
— розробку політики у сфері якості;
— участь службовців у фінансовій діяльності, виховання свідомого ставлення до якості, почуття партнерства, удосконалення соціальної атмосфери й інформованість службовців;
— проведення заходів для формування культури якості;
— підготовку управлінських кадрів для керівництва діяльністю у сфері якості;
— покладання відповідальності за діяльність у сфері якості на вище керівництво.
Загальне управління якістю — це технологія керівництва процесом підвищення якості. Вона має три частини: базову систему; систему технічного забезпечення; систему вдосконалення і розвитку загального управління якістю.
Базова система — це засоби, що застосовуються для аналізу і дослідження та ґрунтується на використанні загальноприйнятого математичного апарата і статистичних методів контролю.
Система технічного забезпечення — це прийоми і програми, що дають змогу навчити персонал володінню цими засобами та правильному їх застосуванню.
Система вдосконалення і розвитку принципів і змісту TQM передбачає адаптацію наукових підходів, економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації, структури і принципів управління якістю до конкретних вимог і умов ринку.
Концепція tqm дає змогу подати широке розуміння якості. На рис. 15.3 наведено взаємозв'язок усіх складових TQM.
Як випливає з філософії tqm, якість включає відчутні потреби, пов'язані з характеристиками продукції, якістю послуг, а також зумовлені якістю процесів та інших обставин.
Ефективність tqm залежить від таких основних умов:
— вища посадова особа на підприємстві енергійно виступає за підвищення якості;
— інвестиції здійснюються не в устаткування, а в людей;
— організаційні структури перетворюються або створюються спеціально під TQM.
Якість залежить від численних і різноманітних чинників технічного, економічного, соціально-психологічного характеру. Підприємства, що ведуть цілеспрямовану, продуману політику підвищення якості продукції і послуг, використовують для досягнення поставлених цілей значний арсенал методів, інструментів і засобів. Умовно вони можуть бути згруповані в три блоки: методи забезпечення якості, методи стимулювання якості, методи контролю результатів щодо підвищення якості.
До методів забезпечення якості належать, насамперед, інженерно-математичні методи, використовувані для аналізу, планування і регулювання процесів на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Методи стимулювання включають як звичайні методи мотивації, так і спеціально розроблені для поліпшення якості. До методів контролю належать методи оцінки якості продукції.
Окремі методи одночасно належать до різних блоків. Так, статистичні методи є одночасно і методами контролю, і методами забезпечення якості. А такий метод роботи, як організація гурктів якості, одночасно дає змогу вирішувати проблеми якості і є чудовим засобом стимулювання творчої активності співробітників фірми.