
- •Розділ 1. Публічне адміністрування
- •1.Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція. Громадянське суспільство як суб’єкт формування цілей публічного адміністрування
- •2. Місце та роль громадських організацій у публічному адмініструванні
- •3. Влада як основний засіб публічного адміністрування. Держава як суб’єкт політичної влади
- •4. Взаємозв’язок і взаємозалежність політичної та економічної влади
- •5. Муніципальна публічна влада і місцеве самоврядування як демократична основа управління в державі
- •6. Централізація і децентралізація управління в публічному адмініструванні
- •7. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування
- •8. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні
- •9. Повноваження, функції та організаційна структура місцевих органів виконавчої влади
- •10. Муніципальні органи в зарубіжних країнах. Напрями реформування місцевого самоврядування в Україні
- •11. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень. Принципи публічного адміністрування
- •12. Структура механізму та органів публічного адміністрування
- •13. Методи публічного адміністрування
- •14. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •15. Фактори результативності та ефективності публічного адміністрування
- •16. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •Розділ 2. Ділове адміністрування а. Менеджмент організацій
- •5. П’ять конкурентних сил (за м. Портером): поняття конкуренції та основні сили конкурентного середовища організації. Етапи проведення аналізу конкурентів фірми
- •Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою
- •13. Системи функціонального менеджменту. Управління збутом: зміст збутової політики підприємства; функції та види підприємств оптової і роздрібної торгівлі
- •14. Системи функціонального менеджменту. Організація керівництва: керівник і менеджер; функції менеджера; зміни, які впливають на підготовку сучасного менеджера
- •16. Основи антикризового управління: сутність, основні ознаки, джерела виникнення кризових ситуацій; діагностика кризових явищ і банкрутства; подолання кризи на підприємстві
- •17. Управління ризикозахищеністю: умови виникнення ризикової ситуації; поняття ділового ризику, його різновиди; оцінювання ризику
- •18. Конкурентна політика організації: зміст конкурентної політики організації; фактори конкурентоспроможності; підходи до оцінки конкурентів
- •Б. Корпоративне управління
- •1. Сутність і передумови виникнення корпоративного управління. Об'єкти корпоративного управління. Структурні елементи корпоративного управління
- •2. Принципи корпоративного управління та виплив міжнародного співтовариства на їх узагальнення
- •4. Моделі корпоративних відносин (англо-американська, японська, західноєвропейська). Світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні
- •5. Корпоративна культура як елемент корпоративного управління. Сучасні підходи до формування та розвитку корпоративної культури
- •6. Основні характеристики інтеграційних процесів, типи і форми інтегрування. Різновиди організаційних об’єднань в різних секторах економіки
- •7. Акціонерне товариство як об’єкт корпоративного управління. Основні положення зу „Про акціонерні товариства” стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
- •Стаття 4. Акціонери товариства
- •Стаття 5. Типи акціонерних товариств
- •Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
- •8. Контроль над акціонерним товариством. Захист прав акціонерів. Поняття значної угоди. Конфлікт інтересів та методи його регулювання
- •9. Форми державного регулювання ринку цінних паперів. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
- •10. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні. Види депозитарної діяльності та її суб’єкти
- •11. Управління рухом акцій на первинних та вторинних ринках. Фінансові посередники в системі корпоративного управління. Основні організаційні форми фінансового посередництва.
- •12. Структура корпоративних органів управління, їх підпорядкованість. Спостережна рада, причини її створення, повноваження. Ревізійна комісія, її повноваження
- •13. Порядок роботи органів управління корпорацією. Трудові відносини з посадовими особами органів управління корпорації
- •14. Відповідальність посадових осіб органів управління акціонерного товариства. Заходи щодо забезпечення інформаційної прозорості в Кодексі корпоративної поведінки
- •18. Система корпоративного контролю та її функції. Форми та моделі корпоративного контролю. Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях
- •В. Управління змінами
- •1. Природа виникнення змін. Сутність змін у природі та у відкритих соціально-економічних системах (їх взаємозв’язок). Класифікація видів змін
- •2. Організаційна досконалість – основа організаційних змін. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси)
- •3. Навчання та зміни. Особа і зміни. Види компетентностей
- •4. Біхевіористичний та когнітивний підходи до змін
- •5. Психодинамічний та гуманістично-психологічний підходи до змін
- •6. Цикл втручань у процес змін. Модель д. Колба. Таксономія Блума
- •7. Типи корпоративних команд. Вплив індивідуумів на динаміку команди
- •8. Етапи змін команд за Такманом. Типологія учасників команди змін за Белбіном
- •9. Метафори Гаррета Моргана до організаційних змін (організація як машина, політична система, організм, потік і трансформація)
- •10. Моделі змін (модель Льюіна, формула змін Бекхарда, модель узгодження Надлер-Тушмана, системна модель Сенге)
- •11. Моделі організаційних перетворень. Реформування організації
- •12. Ефективне лідерство. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за Уореном Беннісом)
- •13.Управління опором змінам. Розроблення рекомендацій зі зниження опору
- •14. Сутність реструктуризації. Реструктуризація з позиції індивідуальних змін
- •15. Триступінчаста модель Льюіна. Причини реструктуризації
- •16. Критичні чинники успіху змін. Проекти з управління змінами в організаціях
- •17. Стратегія інтенсивного зростання. Процеси диверсифікації, інтеграційні процеси та зміни в організаціях
- •18. Принципи поглинання та об’єднання для координаторів змін
- •19. Основні принципи успішної зміни корпоративної культури. Регулювання діяльності організації
- •20. Ребрендинг. Створення бренду працедавця
- •21. Роль іт-менеджменту в організаційних змінах. Стратегічна сітка Кеша для оцінювання стану інформаційних технологій в організації
- •Г. Управління проектами
- •1. Проект: основні риси, види та їх характеристика, учасники та фази життєвого циклу проекту
- •2. Характеристика управління проектами: сутність, функції, піраміда проектного менеджменту, модель управління проектами
- •3. Особливості управління персоналом проекту. Робота команди: мотивація, запобігання конфліктів, переговори
- •4. Поняття проектної організаційної структури. Критерії вибору організаційної структури
- •5. Загальні підходи до планування і контролю проектів. Планування реалізації проекту
- •6. Визначення структури проекту на етапі планування. Управління окремими компонентами проекту
- •7. Завдання структуризації проекту. Послідовність здійснення структуризації
- •8. Сітьове планування проекту. Методологія обчислення параметрів сітьового графіка
- •9. Поняття ефективності проекту. Основні принципи оцінки. Фінансово-економічна оцінка проекту
- •10. Порядок планування витрат за проектом. Розробка бюджету проекту. Можливості внесення змін до проектного бюджету
- •11. Контроль як основа управління проектною діяльністю. Види контролю виконання проекту
- •12. Регулювання процесу реалізації проекту. Причини внесення змін та оцінка наслідків
- •13. Управління ризиками в проектах. Проектні ризики та їх класифікація. Принципи управління проектними ризиками
- •14. Методи аналізу ризиків проекту. Можливості зниження та протидії ризикам проектів
- •15. Концепція управління якістю проектів. Норми і стандарти якості. Управління забезпеченням якості проекту
- •16. Організація проведення торгів за проектами. Визначення та класифікація торгів за проектами
- •17. Формування і розвиток проектної команди. Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера. Етапи формування проектної групи
- •18. Концепція управління проектом з використанням комп’ютерної техніки
- •19. Автоматизовані системи управління проектом. Класифікація програмного забезпечення управління проектом
- •20. Загальна характеристика програмного забезпечення Microsoft Office Enterprise Project та його використання при управлінні проектами
- •Д. Управління якістю
- •1. Якість як фактор конкурентоcпроможності організації в ринковій системі господарювання
- •2. Етапи формування якості
- •3. Принципи менеджменту якості
- •4. Основні етапи розвитку менеджменту якості
- •5. Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
- •6. Характеристика основних функцій управління якістю. Зміст функцій управління якістю за циклом Демінга
- •7. Поняття та види контролю якості
- •Класифікація видів контролю
- •8. Класифікація методів менеджменту якості
- •9. Основні інструменти контролю якості
- •10. Статистичне регулювання технологічного процесу. Контрольна карта як основний інструмент управління якістю процесу
- •11. Управління витратами на якість. Класифікація витрат на якість
- •12. Визначення витрат на якість і аналіз їхньої структури
- •13. Методи аналізу витрат на якість продукції
- •14. Параметри та показники якості продукції. Класифікація показників якості продукції
- •15. Методи оцінки рівня якості продукції
- •16. Концептуальне розуміння Всеосяжного управління якістю (тqm)
- •17. Лідерство як один із найважливіших принципів менеджменту якості
- •18. Процес управління персоналом в умовах tqm
- •19. Стандартизація вимог до якості
- •20. Побудова системи менеджменту якості відповідно до вимог cтандартів iso серії 9000
- •0.1 Загальні положення
- •0.2 Принципи управління якістю
- •Розділ 3. Фінансвий менеджмент
- •1. Розвиток фінансового менеджменту як сфери управління. Суть і принципи фінансового менеджменту. Мета і завдання фінансового менеджменту
- •2. Функції і механізм фінансового менеджменту
- •4. Фінансовий ринок: поняття та види. Учасники та інструменти фінансового ринку. Механізм функціонування фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •5. Поняття кон’юнктури фінансового ринку. Методи дослідження кон’юнктури фінансового ринку: технічний аналіз, фундаментальний аналіз
- •Метод оцінки майбутнього чистого грошового потоку (доходовий):
- •7. Управління оборотними активами підприємства: запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами
- •8. Управління необоротними активами. Політика фінансування активів
- •9. Економічна суть і структура капіталу підприємства. Позитивні і негативні сторони власного і позикового капіталу
- •10. Оптимізація структури капіталу. Поняття фінансового левериджу
- •Етапи оптимізації структури капіталу:
- •11. Вартість капіталу і її застосування у фінансовому менеджменті
- •12. Теорії дивідендів. Дивідендна політика підприємства
- •13. Формування і розподіл операційного прибутку підприємства. Механізм операційного левериджу та його застосування. Особливості дії операційного левериджу
- •14. Сутність, види та аспекти ефективного управління грошовими потоками підприємства. Методи оптимізації грошових потоків підприємства
- •15. Сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства. Механізми нейтралізації фінансових ризиків
- •16. Антикризове управління підприємством при загрозі банкрутства
- •17. Суть та види банкрутства підприємства. Діагностика банкрутства підприємства. Фінансова санація підприємства
9. Повноваження, функції та організаційна структура місцевих органів виконавчої влади
Виконавчу владу на місцевому територіальному рівні, тобто в областях, районах, Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі, здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також місцеві (територіальні) органи центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Правовою основою організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади є Конституція України, Закон України “Про місцеві державні адміністрації”, деякі інші нормативно-правові акти.
Місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції. Відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України та ст. 8 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду за поданням Прем'єр-міністра і звільняються з посади Президентом України.
Місцева державна адміністрація є органом виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, який виконує повноваження державної влади, делеговані йому виконавчі функції відповідних рад через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи й діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації.
У здійсненні своїх повноважень голова місцевої державної адміністрації відповідальний перед главою держави і Кабінетом Міністрів. Районні державні адміністрації також підзвітні та підконтрольні обласним державним адміністраціям.
Саме через місцеві державні адміністрації здійснюється принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу територіального устрою України. Такий підхід повною мірою відповідає змісту управління місцевими справами, якого додержується більшість країн світу.
На території відповідних державних адміністрацій діють і місцеві (територіальні) органи міністерств та інших ЦОВВ. Їх взаємодія з адміністраціями, а також органами виконавчої влади вищого рівня в період реформування цих органів набуває важливого значення, насамперед у питанні забезпечення чітких субординаційних зв'язків між ними.
Важливою особливістю адміністративно-правового статусу місцевих органів є те, що в ньому певним чином поєднуються повноваження загальної та спеціальної компетенції. Зокрема, повноваження спеціальної компетенції здійснюють структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, до відання яких віднесені питання функціонального чи галузевого управління. З огляду на це серед місцевих органів ЦОВВ виділяються органи двох типів:
1) органи, що підпорядковані центральним органам виконавчої влади, хоч і мають певні зв'язки з місцевими державними адміністраціями;
2) органи, що підпорядковані головам відповідних місцевих державних адміністрацій, хоч і мають враховувати вимоги реалізації завдань відповідних центральних органів виконавчої влади.
Організація і діяльність місцевих державних адміністрацій
Склад місцевих державних адміністрацій формують їхні голови. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів “Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій” від 18.05.2000 р. затверджені примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у місті Києві та Севастополі державних адміністрацій.
На виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь відділів та інших структурних підрозділів — накази.
Основними завданнями місцевих державних адміністрацій в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є: виконання Конституції України, законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів, інших актів виконавчої влади вищого рівня; забезпечення законності й правопорядку, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку; підготовка та виконання відповідних бюджетів і програм; взаємодія з органами місцевого самоврядування; реалізація інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами місцевих повноважень.
В управлінні відповідних місцевих адміністрацій перебувають об'єкти державної власності. До них належать заклади освіти, культури, охорони здоров'я, масової інформації, інвестиційні фонди, засновниками яких є відповідні місцеві державні адміністрації, об'єкти, які забезпечують діяльність державних організацій, установ та служб, що перебувають на відповідному обласному та районному бюджеті, інші об'єкти відповідно до чинного законодавства.
У разі делегування повноважень районними чи обласними радами в управлінні державних адміністрацій перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад. Для управління цими об'єктами місцеві державні адміністрації наділені відповідними повноваженнями, які бувають двох видів:
1) права і обов'язки, зміст яких безпосередньо випливає з належності цих органів до системи саме виконавчої влади;
2) повноваження, якими наділяються місцеві адміністрації іншими органами.
Зокрема, місцеві адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм радами відповідного рівня.
Додаткові повноваження органів виконавчої влади вищого рівня можуть передаватися місцевим державним адміністраціям Кабінетом Міністрів за погодженням з Президентом України в межах, визначених Конституцією і законами України. При цьому передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів має супроводжуватися передачею відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.
Повноваження місцевих державних адміністрацій поділяються на функціональні й галузеві. До групи повноважень функціонального характеру належать, зокрема, питання забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо. До групи галузевих повноважень належать повноваження місцевих державних адміністрацій у галузях: соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації та підприємництва тощо. Для реалізації зазначених повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки; одержувати відповідну статистичну інформацію; давати обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств та установ; порушувати питання про дострокове припинення повноважень відповідних рад, сільських, селищних і міських голів згідно з чинним законодавством.
Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України, в обсягах і межах, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Водночас у діяльності обласних державних адміністрацій має бути підвищена ефективність контрольно-наглядових функцій за додержанням Конституції і законів, а також щодо здійснення державного управління і місцевого самоврядування з подальшим посиленням у діяльності районних державних адміністрацій розпорядчо-виконавчих функцій. До сфери контрольно-наглядової діяльності державних адміністрацій доцільно, зокрема, віднести: збереження і раціональне використання державного майна; додержання фінансової дисципліни; використання та охорону земель, лісів, надр; виконання правил торгівлі тощо.
Голова місцевої державної адміністрації діє самостійно в межах своєї компетенції. Він очолює державну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, несе відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і за здійснення нею своїх повноважень. Крім того, він представляє відповідну місцеву адміністрацію у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, громадськими та іншими особами як в Україні, так і за її межами. На голову покладені повноваження, пов'язані з вирішенням кадрових питань, укладанням та розірванням контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної державної адміністрації. Він регулярно інформує населення про стан виконання безпосередньо покладених на місцеві адміністрації повноважень.
Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. По горизонталі вони підпорядковані й підзвітні голові відповідної державної адміністрації, а по вертикалі — органам виконавчої влади вищого рівня — відповідним управлінням, відділам та іншим структурним підрозділам обласної державної адміністрації.
Організаційно-процедурні питання діяльності місцевих адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних адміністрацій. Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів головою відповідної місцевої державної утворюється апарат місцевої державної адміністрації у межах виділених бюджетом коштів. Апарат очолює посадова особа — керівник апарату, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації. Він же затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.