12. Ефективне лідерство. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за Уореном Беннісом)

Центральною фігурою будь-якого колективу є сам керівник. Ефективність керівництва визначається «індивідуальним підходом», тобто можливістю успішно вирішувати основні проблеми людських стосунків.

Лідерство – це сила, що сприяє формуванню в групи людей здатності робити щось краще і більше в напрямі реалізації спільної мети. Воно є неминучим в будь-якому цивілізованому суспільстві і пронизує всі сфери життєдіяльності. Обов’язковою умовою лідерства є наявність влади. Лідерство є специфічним типом управлінської взаємодії, що заснований на найефективнішому поєднанні різних джерел влади і спрямований на заохочення людей до досягнення загальних цілей. З одного боку, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, які приписуються тим, хто успішно впливає на інших, з іншого боку – це процес наполегливої діяльності у напрямі досягнення колективом або організацією своїх цілей.

Спільне та відмінне за теорією Уорена Бенніса:

Менеджер адмініструє, лідер займається інноваціями.

Менеджер вторинний, лідер оригінальний.

Менеджер підтримує, лідер розвиває

Менеджер - будівельник, лідер - архітектор.

Менеджер приймає реальність, лідер змінює реальність.Менеджер сфокусований на системах і структурі, лідер фокусується на людях.

Менеджер уповає на контроль, лідер викликає довіру.

Менеджер володіє короткостроковим поглядом, лідер бачить довгострокову перспективу.

Менеджер запитує як і коли, лідер запитує що і чому.Менеджер приділяє увагу частковостей, лідер вдивляється в горизонт.

Менеджер імітує, лідер створює нове.Менеджер зберігає статус кво, лідер кидає виклик.

Менеджер є стійким хорошим солдатом, лідер - сам собі командир.

Менеджер робить речі правильно, лідер робить правильні речі.

Американський консультант Уорен Бенніс досліджував 90 успішних лідерів і виділив 4 групи лідерських якостей:

1. Управління увагою, тобто здатність так передбачити сутність результату або результату, мети або напрямки дій, щоб це було привабливо для послідовників.

2. Управління знанням, тобто здатність так передати свої, знання, щоб вони були зрозумілі і прийняті послідовниками.

3. Управління довірою, тобто здатність побудувати свою діяльність таким чином, щоб отримати повну довіру підлеглих

4. Управління собою, тобто здатність добре знати і вчасно визнавати свої сильні і слабкі сторони, щоб для посилення своїх слабких сторін вміло залучати інші ресурси, включаючи ресурси інших людей.

Бенніс підкреслив, що підлеглі повинні відчувати значимість своєї роботи.

Подальше вивчення призвело до виведення 4 груп лідерських, якостей:

- Фізіологічні: зріст, вага, фігура, зовнішній вигляд, здоров'я, енергійність рухів. Однак бути фізично вище та крупніше, ніж середня людина ще не дає ніякого права бути лідером (Наприклад, Наполеон, Ленін, Гітлер, Сталін, Ганді).

- Психологічні якості проявляються через характер людини. Однак необхідно відзначити, що більшість з якостей так і не отримало підтвердження практикою свого зв'язку з лідерством.

- Інтелектуальні якості - рівень цих якостей у лідерів вище, ніж у нелідеров.

Проте кореляція між цими якостями і лідерством досить мала. Ці якості носять більшою мірою характер придбаних. Однак ще не вдалося довести, що ці якості є визначальними для ефективного лідера.

Підхід, який вивчає лідерські якості, цікавий, але перелік якостей виявився нескінченним, неможливо створити «єдино правильний» спосіб лідера. Не вдалося розглянути тісний зв'язок між даними якостями і лідерством. Однак дана теорія стала поштовхом до появи й розвитку інших концепцій лідерства.