11. Моделі організаційних перетворень. Реформування організації

Першим кроком при реорганізації фірми повинен стати етап формулювання її місії на прогнозовану перспективу. У даному контексті місія - це глобальне напрямок діяльності фірми, що пояснює доцільність та причини її існування. Основою для формулювання місії є проведення ретельного аналізу і оцінки всіх істотних для даної фірми факторів: динаміки потреб ринку, стану зовнішнього і внутрішнього середовища, головних цілей власників фірми та ін Звичайно, їх склад може змінюватися в залежності від виду підприємницької діяльності, організаційно-правової форми, місця розташування та інших чинників, індивідуальних для кожної фірми. Разом з тим, можна стверджувати, що є три групи факторів, які багато в чому (якщо не в усьому) визначають загальну ефективність управління будь-якою фірмою.

До них відносяться:

1) елементи зовнішнього середовища;

2) елементи внутрішнього середовища фірми (інакше - внутрішньофірмовий потенціал);

3) базові функції менеджменту, які реалізуються на практиці в системі управління фірмою.

Ці групи факторів визначають логіку і зміст управлінського обстеження, які в загальному випадку повинні включати такі етапи.^ Перший етап - аналіз та оцінка складу, стану й динаміки зміни зовнішнього середовища фірми. При цьому під зовнішнім середовищем фірми розуміється сукупність активних елементів і сил поза фірми, що роблять вплив на кінцеві результати її господарської діяльності. Ці елементи і сили ділять на дві групи: мікросередовище (середовище прямого впливу) і макросередовище (середу непрямого впливу) фірми. 

Управлінське обстеження зовнішнього середовища фірми не повинне обмежуватися простим спостереженням за елементами мікро-і макросередовища з точки зору спрямованості і форм їх впливу. Необхідно оцінювати стійкі тенденції динаміки зовнішнього середовища і рівень наростання якісних змін по кожному її елементу.

Другий етап - аналіз та оцінка внутрішньофірмового потенціалу.Внутрішньофірмовий потенціал - це здатність елементів внутрішнього середовища фірми здійснювати матеріально-речові й управлінські функції, необхідні і достатні для досягнення цілей підприємницької діяльності. Оскільки ця здатність в реальному житті може проявлятися по-різному (наприклад, недовикористання виробничих потужностей), потрібно її оцінити, а потім порівняти з необхідним потенціалом. Слід мати на увазі, що серед елементів внутрішнього середовища центральне місце займає вище керівництво (загальне управління фірмою) - це група провідних менеджерів, основним завданням яких є забезпечення ефективності управління і діяльності фірми в цілому. Даний елемент внутрішнього середовища є ядром, навколо якого формуються і взаємодіють всі інші елементи. 

1. Визначення мети фірми і критерію її досягнення;

2. Розробка переліку та структури основних бізнес-процесів фірми;

3. Побудова організаційної структури фірми;

4. Розробка системи внутрішньофірмового планування діяльності фірми;

5. Розробка системи управління персоналом.

Третій етап - аналіз та оцінка реалізації базових функцій менеджменту. Після проведення управлінського обстеження починається розробка нового бачення фірми

В першу чергу слід уточнити місію фірми, її основні цілі та критерії (1). Далі потрібно провести аналіз бізнес-процесів. При цьому може бути застосований інструментарій реінжинірингу бізнес-процесів. В результаті формується нова конфігурація мережі основних і допоміжних процесів (2). Після цього відкривається можливість уточнити мережу робочих місць, орієнтованих на виконання тих чи інших процесів. Нова мережа робочих місць може зажадати інший їх угруповання в підрозділи і функціональні блоки. У свою чергу це вимагатиме перегляду вимог до результатів діяльності кожного функціонального блоку фірми (3). Прогнозоване наростання нестабільності зовнішнього середовища може призвести до необхідності введення на фірмі нових робочих місць, підрозділів і навіть функціональних блоків (наприклад, блоку стратегічного управління та ін.) Зміни, які передбачаються в елементах 1, 2 і 3 зажадають коректування системи внутрішньофірмового планування (4). В остаточному підсумку, необхідність систематичного відтворення нових і скоригованих процесів на фірмі у всіх функціональних її блоках зажадає коригування системи управління персоналом (5). Розробка нового (мотивуючого) бачення фірми може бути різною. Багато успішно діючі фірми в своїй історії становлення користувалися прийомом, коли на місце виконавчого директора вони ставили так званого лідера реорганізації, що вже має в своєму поданні нове (мотивуюче) бачення фірми. Часто, наявність такого бачення було необхідною умовою подібного призначення. При цьому передбачалося, що людина (правда, не всякий) в принципі один може здійснити таку, найвищою мірою інтегративну і творчу роботу. Подібно до того, як це робили в технічній сфері головні конструктори (наприклад, Сікорський - в вертольотобудуванні, Білл Гейтс - в програмному забезпеченні і т.п.). У такій ситуації, задача власників зводилася до пошуку подібних «лідерів реорганізації» та призначення їх на чолі фірми. У рідкісних випадках окремим фірмам вдавалася успішна реорганізація, коли лідер спочатку не мав у своїй голові мотивуючого бачення. Але це відбувалося тоді, коли лідер знав технологію розробки такого бачення всім колективом даної фірми. Одними з перших цикл робіт, спрямований на постійне вдосконалення своєї фірми і містить у своєму складі етап розробки ідеального її образу (тобто мотивуючого бачення), почали застосовувати в практиці внутрішньофірмового менеджменту ті фірми, які поділяли ідеологію інтерактивного планування . В інтерактивному плануванні є наступні стадії:

1. формулювання так званого "проблемного місива». Під останнім звичайно мається на увазі система проблем, з якою зіткнеться фірма в майбутньому за умови, що вона нічого нового не робитиме, в порівнянні з тим, що вона робить сьогодні, а тенденції у зовнішній і внутрішньому середовищі залишаться такими ж, якими їх виявили сьогодні;

2. планування цілей на основі наступних дій: планування ідеального і бажаного образів фірми, яких фірма хоче досягти у віддаленому майбутньому; планування цільової моделі фірми, якій слід досягти в найближчому майбутньому (до 5 років), з урахуванням ідеального і бажаного образів фірми, а також її «проблемного місива»; формування «дерева цілей» на найближче майбутнє, виходячи з цільової моделі фірми;

3. планування засобів досягнення цілей: вибір чи створення засобів, за допомогою яких будуть досягатися поставлені цілі. Саме на цій стадії розробляються шляхи наближення до бажаного майбутнього;

4. планування ресурсів: визначення обсягів і структури необхідних ресурсів, часу, коли вони знадобляться, способів отримання тих з них, які зараз недоступні; 

5. проектування системи впровадження і контролю: хто їх здійснює, коли і де; як будуть контролюватися впровадження і його наслідки. В інтерактивному плануванні вищенаведена логічна послідовність його стадій носить умовний характер і може мати місце лише при запуску цієї системи. Сьогодні, по суті, ідеї інтерактивного планування розвиваються за кордоном в рамках концепції біореінжинірінгу.

Відповідно до даної концепції загальна схема перетворення фірми включає в себе чотири великих елемента перетворення (т.зв. «чотири R-перетворення») :

1. Reframe - рефрейминг;

2. Restructure - реструктуризація;

3. Revitalize - пожвавлення;

4. Renew - оновлення.Рефрейминг - це зрушення в уявленні корпорації про те, чим вона є зараз і чого може досягти. Цей елемент перетворення звернений до свідомості (мозку) компанії. Він розкриває корпоративне свідомість, наповнюючи його новим баченням перспективи і рішучістю до змін.Реструктуризація - це важливий підготовчий етап, що дозволяє компанії досягти такого рівня ефективності, який забезпечує їй конкурентоспроможність. Реструктуризація - це та область перетворення, де віддача найшвидша, а труднощі, пов'язані з корпоративною культурою, найістотніші. Багато компаній зупиняються на реструктуризацію, ошукані своїми швидкими перемогами. Але вони не стануть по-справжньому здоровими, якщо не використовують плоди цих перемог для забезпечення більш довгострокових програм перетворення.^ Пожвавлення (ревіталізація) - це збудження зростання активності персоналу за допомогою встановлення зв'язку організму корпорації з навколишнім середовищем. З усіх чотирьох елементів пожвавлення - найбільш значимий фактор.Оновлення має справу з людською стороною процесу перетворення і з корпоративною культурою. Воно пов'язане із забезпеченням людей новими навичками і новими цілями, що дозволяє компанії регенеруватися. Оновлення включає швидке поширення знань всередині фірми, а також вироблення рефлексу адаптації до змін навколишнього середовища. Воно є найменш дослідженим, але потенційно найбільш сильним напрямком перетворення.