7. Типи корпоративних команд. Вплив індивідуумів на динаміку команди
Команда – група індивідів, людей-однодумців, що для досягнення певної мети координують свої трудові та індивідуальні зусилля.
Типи команд:
‑ вертикальна: менеджери і його підлеглі;
‑ горизонтальна: працівники одного рівня але різних підрозділів;
‑ спеціалізована: працюють над окремими проектами.
Рольові функції в команді: цільові та підтримуючі. Члени команди, що реалізовують цільові ролі якості: ініціатива, обмін думками, пошук інформації, підбиття підсумків, енергія.
Підтримуючі ролі: вони надихають, створюють гармонію і злагоду, знижують напруженість, прагнуть завжди іти в ногу, готові до компромісів.
Фактори, що визначають ефективність досягнення цілей команди:
Чисельність (ідеальна 3-7 чоловік).
Склад – ступінь подібностей, особистостей та індивідів.
Групові норми.
Згуртованість команди.
Конфліктність.
Роль лідера в команді.
Розвиток команди проходить через визначені стадії:
Формування команди.
Сум’яття: затвердження в ролях, коаліції, формування ідеї.
Нормування.
Виконання роботи.
Розформування
Етапи формування команди за Тахманом: формування-хаос-нормування-функціонування-розпад.
8. Етапи змін команд за Такманом. Типологія учасників команди змін за Белбіном
Рисунок 1 ‑ Етапи змін команд за Такманом
1.1 Групи зазвичай проходять кілька стадій розвитку. Хоча для опису цих стадій було запропоновано багато різних моделей, широке поширення набула модель Такман (Tuckman, 1965), оскільки в ній виділяються центральні питання, з якими зустрічається група на кожній стадії свого розвитку. Він назвав ці стадії «формування», «шторм», «вироблення норм», «виконання завдання» і «закриття». Сучасні дослідження (Wheelen & Hochberger, 1996) підтверджують, що реально спостережувані групи дійсно проходять через кожну з цих стадій. У цій частині глави ми опишемо кожну із стадій розвитку групи і поговоримо про природу спілкування під час проходження кожної фази.
Формування - це початкова стадія розвитку групи, протягом якої люди приходять до відчуття того, що група цінує і приймає їх, так щоб вони могли ідентифікувати себе з групою. Перший час існування будь-якої групи окремі її члени напевно будуть випробовувати деякий дискомфорт, викликаної невизначеністю, з якою вони зустрічаються в новій для себе соціальної ситуації. Відносини на цій стадії можуть характеризуватися особливою ввічливістю і «пробним промацуванням», коли члени групи намагаються познайомитися один з одним, зрозуміти, як буде працювати група, і знайти своє місце в ній. Під час формування будь-які реальні незгоди між людьми залишаються непоміченими, оскільки члени групи намагаються показати себе гнучкими. Якщо група формально призначає своїх лідерів, на цій стадії члени групи орієнтуються на них у своїй поведінці. Члени групи прагнуть пристосуватися один до одного і постати один перед одним приємними людьми.
«Шторм», якщо тримати його під контролем, є важливою стадією розвитку групи. Перебуваючи в періоді «шторму», група розглядає альтернативні ідеї, думки і погляди. Хоча «шторм» має місце у всіх групах, деякі справляються з ним краще, ніж інші. Коли групу «штормить» занадто сильно, її виживання може опинитися під загрозою. Якщо в групі не відбувається «шторму», вона може випробувати на собі феномен «огруппленія» - погіршення розумової продуктивності, ослаблення перевірки на реалістичність і зниження здатності до моральних оцінками, - який виникає в результаті внутрішньогрупового тиску (Janis, 1982). Щоб уникнути «огруппленія», слід заохочувати конструктивне незгоду, стежити за власною мовою, утримуючись від образливих слів і підбурювальних зауважень і застосовувати навички активного слухання, вивчені нами раніше, роблячи акцент на перефразировании і прямих питаннях (Anderson, 1988). Шторм - стадія розвитку групи, протягом якої група прояснює свої цілі і визначає, яке місце кожен з членів буде займати в груповий структурі влади.Згрупування - ситуація, коли члени групи придушують відкрите вираження реального конфлікту під час прийняття рішень.
Вироблення норм - це стадія розвитку групи, на якій група закріплює свої правила поведінки, особливо ті, які стосуються вирішення конфліктів. Якщо група успішно долає фазу шторму, вона переходить у наступну фазу, коли члени групи починають здійснювати більш сильний тиск один на одного з вимогою згоди. Протягом цієї фази норми або стандарти групи стають чіткими. Члени групи, в основному, підпорядковуються нормам, хоча ті, хто має більш високим статусом або більшою владою, можуть продовжувати час від часу відхилятися від них. Члени групи, які не підкоряються нормам, піддаються санкціям.
Вироблення норм ‑ стадія розвитку групи, на якій група закріплює свої правила поведінки, особливо ті, що стосуються вирішення конфліктів.
Виконання завдання - Стадія розвитку групи, коли вміння, знання і здібності всіх її членів з'єднуються для того, щоб долати перешкоди і успішно досягати цілей.
Закриття - Стадія розвитку групи, на якій члени групи визначають сенс того, що вони зробили, і вирішують, як їм краще закінчити (або зберегти) особисті взаємини, що сформувалися в групі.закриттяЗакриття - це стадія розвитку групи, на якій члени групи визначають сенс того, що вони зробили, і вирішують, як їм краще закінчити (або зберегти) особисті взаємини, що сформувалися в групі. Деякі групи збираються на обмежений період часу, інші працюють постійно. Але незалежно від того, є група короткостроковій або постійної, всі групи колись припиняють своє існування. Група, що працює над короткостроковим проектом, встане перед обличчям свого закриття, коли виконає роботу протягом періоду часу, визначеного для її існування. Постійні групи також стикаються з закінченням роботи. Коли команда досягає якоїсь конкретної мети, закінчує конкретний проект або втрачає членів через перестановок або відставок, у постійній групи виникають ті ж самі проблеми, що і у короткостроковій.
1.2 Виявилося, що 5-10% людей не можуть ефективно працювати в командах, і кожний працівник грає одну, дві, а можливо три або чотири командні ролі, які є цілком природним явищем. М.Белбін виділяє дев'ять ролей. Необхідно відзначити, що в рівному ступені важливими для ефективності командної роботи їх можна вважати за умови, що вони використовуються в команді в належні періоди часу і найкращим чином.
«Мислитель»(генератор ідей)
Творча спрямованість, багата уява, неординарність мислення. Прагнення до новаторства. Джерело оригінальних ідей для команди.Недостатність досвіду, міжособового спілкування.
«Виконавець». Перетворює ідеї в практичні дії. Перетворює рішення на легковиконувані завдання. Вносить впорядкованість в діяльність команди. Недостатня гнучкість. Неприязнь до фантастичних ідей і неприязнь до частих змін планів.
«Доводчик».Старанність і сумлінність. Стежить за тим, щоб завдання виконувалися повністю. Відстежує своєчасність виконання завдання.
Наднормова стурбованість станом справ. Схильність до внутрішніх переживань. Небажання передоручати свої обов'язки.
Неприйняття несерйозного відношення до своїх обов'язків з боку інших.
«Оцінювач» (експерт). Сповідає безпристрасний критичний аналіз ситуації. Стратегічний підхід і проникливість в оцінках. Точність думок, прагнення розглядати всілякі варіанти рішення. Недооцінка фактів стимулювання і натхнення. Недостатність натхнення і творчої уяви. Здатність збивати інших, пригнічуючи їх ініціативу.
«Дослідник ресурсів». Володіння мистецтвом проведення переговорів, різноманітності контактів. Талант імпровізатора, вивчає сприятливі можливості. Ентузіазм, комунікабельність. Втрачає інтерес у міру згасання ентузіазму.Перескакує від однієї задачі до іншої. Потребує півищеного зовнішнього тиску.
«Формувач». Постійна орієнтованість на рішення поставленої задачі; стимулює роботу всієї команди. Сприяє реалізації ухвалених рішень; спонукає співробітників працювати інтенсивніше. Енергійність, прагнення до переваги і роботи з повною віддачею сил.Легко переходить в стан роздратованості. Імпульсивність і нетерплячість.
Нетерпимість до нечітких формулювань і не рішучість в поведінці.
Результат за всяку ціну.
«Колективіст». Сприяє гармонізації відносин в команді і усунень розбіжностей. Уважно вислуховує співрозмовника; спирається на думку інших. Чуйність, відсутність наднормової самовпевненості. Нерішучість в кризових ситуаціях. Прагнення уникати загострення ситуацій.
Може перешкодити здійсненню дій у вирішальний момент.
«Голова» (координатор). Чітко формулює цілі; добре виконує функції ведучого під час дискусій. Сприяє ефективному прийняттю рішень. Має хороші комунікативні навики; соціальний лідер.Може справляти враження людини, схильної до маніпуляцій. Схильність до перекладення своїх обов'язків на інших. Може приписувати собі заслуги всієї команди.
«Фахівець». Володіє навиками і знаннями, що рідко зустрічаються. Цілеспрямованість і здатність концентрувати зусилля. Ініціативність і здатність цілком віддаватися роботі.Корисний тільки у вузькій професійній сфері.Часто слабкі комунікативні навики. Часто, образно кажучи, не «бачить лісу за деревами».