
- •2. Мислення і мова.
- •3. Історія розвитку логіки як науки.
- •2. Види понять.
- •3. Відношення між поняттями.
- •4. Логічні операції над поняттями.
- •Основні види простих (елементарних) суджень та їхні структури.
- •Основні види модальних суджень.
- •4. Складні судження, створені за допомогою логічних сполучників.
- •5. Функціонально-істиннісні відношення між судженнями.
- •6. Логічні операції над судженнями:
- •Безпосередні умовиводи.
- •3. Опосередковані дедуктивні умовиводи із простих суджень.
- •Всі люди повинні вміти логічно міркувати.
- •Основні види умовиводів із складних суджень.
- •5. Недедуктивні умовиводи
- •2. Основні закони логіки.
- •3. Логічна характеристика доведення. Структура доведень.
- •4. Види доведень.
- •5. Правила доведення.
- •Сприйняття – друга форма чуттєвого відображення реальності, це цілісні синтетичні образи зовнішніх речей.
- •Плани семінарських (практичних) занять
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Предмет, значення, історія логіки як науки Питання для самостійного вивчення:
- •Теми рефератів:
- •Тема 2. Поняття як форма абстрактно-теоретичного мислення Питання для самостійного вивчення:
- •Теми рефератів:
- •Тема 3. Судження як форма абстрактно-теоретичного мислення. Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 4. Умовивід як форма абстрактно-теоретичного мислення. Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 5. Закони логіки. Доведення і спростування. Питання для самостійного вивчення:
- •Теми рефератів
- •Тема 1. Предмет, значення, історія логіки як науки
- •Тест 4 Процес формалізації думки – це:
- •Тема 2. Поняття як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Тема 3. Судження як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Тема 4. Умовивід як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Тема 5. Логічні закони мислення. Доведення і спростування.
- •Приклади розв’язання контрольнИх вправ
- •Тема 2. Поняття як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Тема 3. Судження як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Тема 3. Умовивід як форма абстрактно-теоретичного мислення
- •Теми конкурсУ на кращий реферат з логіки
- •Питання до модульного контролю з логіки:
- •Контрольні питання іспиту (диференційованого заліку) з курсу (логіка):
- •Списки літератури
Тема 1. Предмет, значення, історія логіки як науки
Тест 1
Логіка як наука досліджує:
процеси міркування як складну динамічну систему;
форми і закони мислення, відношення між мисленням та предметною дійсністю;
умови, причини розвитку і функціонування мислення;
природничо-матеріальне забезпечення процесів мислення;
історію розвитку людських знань.
Тест 2
Логічна правильність думки - це:
адекватне відображення в свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності;
вірне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів;
відсутність будь-яких сумнівів;
відповідність думки законам і формам мислення;
інтуїтивна очевидність.
Тест 3
Логічна семантика є розділом:
логічної прагматики;
логічної семіотики;
дискретної математики;
теорії ігор;
метаматематики.
Тест 4 Процес формалізації думки – це:
виявлення змісту логічних форм мислення;
визначення правильності мислення;
встановлення структури думки;
визначення закономірностей процесу мислення;
перевірка думки на істинність (її відповідності реальній дійсності).
Тест 5
Логічна істинність думки - це:
інтуїтивна очевидність;
відповідність думки законам і формам мислення;
адекватне відображення в свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності;
вірне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів;
відсутність будь-яких сумнівів.
Тест 6
Сприйняття - це:
одна з форм абстрактного мислення людини;
інтуїтивна очевидність;
одна з форм чуттєвого (емпіричного) відображення дійсності;
безпосередній процес міркування людини;
фіксація певної думки за допомогою мови.
Тест 7
Паралогізм - це:
один з різновидів логічних помилок;
коло у визначенні;
метод логіки;
один з різновидів умовиводів;
одна з форм абстрактного мислення людини.
Тест 8
Виникнення логіки відноситься до епохи:
сучасності;
Нового часу;
Середньовіччя;
Античного світу;
Відродження.
Тест 9
Вкажіть, який вчений ввів у логіку квантори:
1. П. Абеляр;
Г.Фреге;
Р.Карнап;
Б.Рассел;
Ф.Бекон.
Тест 10
Визначте, до якої епохи відноситься наукова діяльність Аристотеля:
сучасності;
Нового світу;
Середньовіччя;
Античного світу;
Відродження.
Тема 2. Поняття як форма абстрактно-теоретичного мислення
Тест 1
Обсяг поняття — це:
одна з логічних операцій над поняттями;
один з видів понять;
сукупність ознак;
сукупність предметів, що наділені вказаними у понятті ознаками;
слово, яке позначає поняття.
Тест 2
Термін - це:
один з видів визначення понять;
слово (іноді група слів), яке має одне смислове і одне предметне значення;
один з методів пізнання дійсності;
структурний елемент операції поділу понять;
результат узагальнення понять.
Тест 3
Вкажіть вид поняття «злочин» за типом елементів обсягу:
1. пусте;
2. збірне;
3. одиничне;
4. загальне;
5. позитивне.
Тест 4
Вкажіть вид поняття «держава « за типом елементів обсягу:
1. конкретне;
збірне;
абстрактне;
загальне;
негативне.
Тест 5
Вкажіть вид поняття «талановитий» за характером ознак, що складають його зміст:
конкретне;
позитивне;
абстрактне;
загальне;
негативне.
Тест 6
Визначте вид відношення, в якому між; собою знаходяться обсяги понять «планета Венера» і «друга планета від Сонця»:
співпідпорядкування (координація);
суперечність (контрадикторність);
перетин (частковий збіг);
тотожність (рівнозначність);
протилежність (контрарність).
Тест 7
Визначте, в якому відношенні поняття: «крадіжка» і «вбивство» знаходяться стосовно поняття «злочин»:
перетину (часткового збігу);
співпідпорядкування (координації);
протилежності (контрарності);
суперечності (контрадикторності);
підпорядкування (субординації).
Тест 8
Визначте, в якому відношенні між собою знаходяться поняття «дорогий» і «дешевий»:
тотожності;
перетину (часткового збігу);
суперечності (контрадикторності);
співпідпорядкування (координації);
протилежності (контрарності).
Тест 9
Як Ви вважаєте, чи правильно проведено наступну логічну операцію узагальнення обсягу понять: «телевізор – прилад - предмет»?
операцію узагальнення обсягу понять проведено правильно, оскільки ми переходимо від поняття із вужчим обсягом до поняття із ширшим обсягом;
даний приклад стосується не операції узагальнення обсягу понять, а операції визначення понять;
операцію узагальнення обсягу понять проведено неправильно, оскільки ми переходимо від понять з одним обсягом до понять, які містять зовсім інші елементи в своїх обсягах;
4. даний приклад стосується не операції узагальнення обсягу понять, а операції обмеження обсягів понять;
5. даний приклад стосується не операції узагальнення обсягу понять, а операції поділу понять.
Тест 10
Як Ви вважаєте, чи правильно проведено наступну логічну операцію обмеження обсягу понять: «область – місто – вулиця - село»?
1. операцію обмеження обсягу понять проведено правильно;
2. операцію обмеження обсягу понять проведено неправильно, оскільки ми переходимо від понять з одним обсягом до понять, які містять зовсім інші елементи в своїх обсягах;
3. даний приклад стосується не операції обмеження обсягу понять, а операції поділу понять;
4. даний приклад стосується не операції обмеження обсягу понять, а операції визначення понять;
5. даний приклад стосується не операції обмеження обсягу понять, а операції узагальнення обсягів понять.
Тест 11
Вкажіть вид визначення: «Софізми - це логічні помилки в міркуваннях, які виникають внаслідок свідомого порушення правил або законів логіки»:
атрибутиво-релятивне, функціональне;
безпосереднє;
неявне;
семантичне;
атрибутивне.
Тест 12
Вкажіть вид логічної помилки (якщо є) в наступному визначенні: «Науку, що досліджує фізичні процеси називають фізикою»:
коло у визначенні;
помилки немає;
занадто вузьке визначення;
занадто широке визначення;
незрозуміле визначення.
Тест 13
Вкажіть найближчий рід в наступному визначенні: «Ім’я - це вираз природної або штучної формалізованої мови, що позначає предмет або клас предметів»:
позначає предмет або клас предметів;
ім’я;
- це;
вираз природної або штучної формалізованої мови;
найближчого роду в даному визначенні немає.
Тест 14
Поняття «будівля» поділене за обсягом на «двоповерхова будівля» і «не двоповерхова будівля». Визначте, в який логічний спосіб здійснено цей поділ:
співставлення;
протиставлення;
дихотомічним;
підбору;
класифікації.