1. Зміст та завдання ЕА.ЕА це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення..ЕА– це комплексне вивчення роботи підприємства для оцінки результатів його діяльності і виявлення можливості ефективного використання ресурсів.

Мета— сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

завданнями є: об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

функції: 1) оцінювальна, діагностична, пошукова. принципи є комплексності, системності, науковості, об’єктивності, оперативності.

Предметом є ДП і їх підрозділів, а також інших госп-х формувань, спрямована на досягнення макси-х резу-в за мінім-х витрат. Об’єктами є вповязані з цією Д.сі сторони ДП, а також усі процеси

Категорії:Фактори- це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на під-ві(вну-ПП,прибуток,фондов)зов-стан ринку,прир.умови).Резерви — це невикористані можливості підвищення ефек-ті виро-ва за рахунок поліпшення викор-ня ресурсів унаслідок запро-ня певних заходів.

Місце Еа в системі ек. Наук пов’язаний з багатьма еконо-ми та нееко-ми диски-ми: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, орга­нізацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко-математичними методами.В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень.Політична економія — наука загально метод-ічна, яка розкриває основи сусп.-го вироб-ва, розподіл, обмін, спо­жи-ня мате-х благ, закони функт-ня і розвитку вироб-ва за конкретних умов господ-ня. Найбільш тісні зв’язки існують між еконо-м аналізом та бухта-ким обліком. Цей зв’язок має подвійний характер. Значення системи бухта-го обліку випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підп.-тв, господ-кі засоби, а також їхній рух, зміни, вико-ня в процесі здійснення господарських операцій. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи так переадре-ься бух-му обліку. і статистикою існує тісний зв’я­зок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статис-х прийомів та стат-ї інф-ії для аналі-х розрахунків.

2. Метод та методика Еа їх особливості. розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання.

Метод аналізу має певні особливості.:системність,комплек,результ,використання системи показників,вивчення впливу факторів,пошук резервів.

Методика – це сукупність конкретних способів та прийомів, які визначають алгоритм розв’язку задачі та правила найдоцільнішого виконання певної роботи. види: Описова (дані звітності), нормативна (стандарти), прогнозна (на майбутнє). Показники за екн змістом(як,к-ні),за ступенем вик-ня(ага,спец,у різних галузях), за ступенем синтезу(узага,часткові),за місцем при-насд зв’язків(фактор,результ,) за способом виміру(віднос,абсол).

3. Прийоми порівняння, деталізації, групування та балансовий метод.

Порівняння здійснюється через зіставлення одного показника з іншими з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.Деталізація – розклад за певними ознаками. Види: за часом здійснення, за місцем здійснення операцій, за складовими частинами (факторами).Групув-ям - розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Типологічні групування використовуються для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні якісні групи чи класи. Структурні дають змогу вивчати внутрішню будову показників, співвідношення в них окремих частин. Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господ-ї дія-ті.

4. Прийоми елімінування. Елімі-ня — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результат-го показника..Суть прийому ланцюговиг підстановок полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною та в порівнянні результатів, які послідовно одержують під час кожної заміни.Прийом абсолютних різниць-для визначення ступеня впливу кількісного фактора на відхилення за загальним показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.Прийом відносних різниць:1.вплив зміни першого фактора .для того,щоб обчислити це на відхилення за загальним показником необхідно плановий (базовий)результат показ.помножити на темп приросту фактра і одре резул поділити на 100. 2.вплив го фактора…….до плано резул показ додати зміну його за рахунок першого фактора і одер суму помножити на темп приросту 2-го фактору і поділити на 100.

5. Економіко-математичні прийоми. Мат-не - економіки, а саме: пла-ня й упра-ня підп.-м, його ресурсами, запасами, розробці та керів-ві проектів, інвестиційних потоків, а також макроекономічних проблем.

Математична статистика використовується для кореляційного, регресивного і дисперсного аналізів економічних явищ та процесів. Кореляційний аналіз застосовується для встановлення тісноти зв’язку між двома чи більше стохастичними незалежними явищами та процесами. Регресійний аналіз встановлює залежність випадкової величини від невипадкового аргументу. Дисперсний аналіз використовується для встановлення залежності результатів спостережень від одного чи декількох факторів з метою виявлення найважливіших. Теорія масового обслуговування,графічний прийом.

6. Статистичні методи аналізу.При статис-му дос-ні фінансово-екон-х пока-ів в ході аналізу обчислюють прості характ-и динаміки їх розвитку, виявляють законом-ті минулого розвитку і оцінюють можливість їх перене-ня на майбутнє.

7. Основні евристичні методи аналізу. ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників.До евристичних прийомів.

Усі евристичні методи поділяються на дві великі групи — методи ненаправленого пошуку («мозкового штурму», «експертних оцінок», «колективного блокнота», «контрольних питань», «асоціацій та аналогій», ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) та методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв’язання винахідницьких задач АРВЗ).«мозкового штурму», який широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів. Спосіб експертних оцінок — це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на підставі передбачень спеціалістів. До «конференції ідей»».Методи асоціацій та аналогій передбачають активізацію передовсім асоціативного мислення людини. Сутність цих методів полягає в тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на основі зістав­лення з іншими більш-менш аналогічними об’єктами.До таких методів належать метод «фокальних об’єктів», «синектика», «метод низки випадковостей та асоціацій».Сутність методу фокальних об’єктів полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється. «Синектика» — комплексний метод стимулювання творчої діяльності, що використовує прийоми та принципи як «мозкового штурму», так і методу аналогій та асоціацій. Слово «синектика» — це неологізм, що означає об’єднання різнорідних елементів.Метод контрольних запитань застосовується для психологічної активізації творчого процесу..

7. Види економічного аналізу ЕА — це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність у межах як окремого робочого місця, так і підприємства в цілому чи навіть галузі народного господарства.

За характером проведення й охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський. Залежно від глибини дослідження та призначення результатів ЕА: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти під-в, керівних, фіна-х, кредитних і стати-х органів за даними загальної звітності.Фінансово-еко-й здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності.Статистико-екон-й проводиться на підставі статист-ї звітності підв. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, еко-х і адміністи-х районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища,.Техніко-еконй виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи упрня за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка госпої діяті, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів вирова, опрацювання заходів для раціон-ії вик-ня ресурсів.Функціонально-вартісний відносять до найбільш ефективних видів аналізу діялті щодо виявя резервів економії витрат матері-х, труд-х і грош-х ресурсів на вир-во прод-ї.Економічний аналіз господ-ої дія-ті за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний, стратегічний.Попередній вивчає майбутні процеси і явища. Оперативний проводиться безпосередньо в ході господ-ї діял-ті або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підпр-ва і його структурних підрозділів. Поточний відрізняється від оперативного тим, що тут викор-ься звітна, облікова й позаоблікова інф-я. Оперативна інф-я не вико-ся, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інф-ї не виявляється.Завершальний проводиться після закінчення певного циклу господ-ої діяльності та одержання відповідної звітності. Стратегічний застосовується для з’ясування основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. цілому. Він забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.