2. З метою аналізу прибутку від використання нематеріальних активів:
2.1. Визначення бази оподаткування. Відомі випадки, коли великі корпорації, правильно оформлюючи свої права на нематеріальні активи, добилися значних знижок податків на прибуток. У цілому подібне зниження податку може досягати приблизно 60 %.
2.2. Вибір оптимального варіанта використання нематеріального активу (проблема власного використання чи реалізації системи ліцензій та договорів).
2.3. Фінансове забезпечення оновлення виробничих фондів. Наявність адекватної оцінки нематеріального активу дає можливість сформувати значно більшу фінансову базу для заміни застарілих фондів.
2.4. Зменшення витрат, пов’язаних із незаконним використанням нематеріальних активів та з їх експортом.
3. З метою відображення вартості нематеріальних активів у статутному фонді фірм:
3.1. Збільшення вартості статутного капіталу для підвищення шансів на отримання кредитів.
3.2. Точний облік вкладів до статутного фонду.
3.3. Правильний розподіл часток вкладів за спільне інвестування.
3.4. Переоцінка структури та розміру статутного капіталу.
3.5. Випуск акцій функціонуючими підприємствами.
4. Для зміни форми та суб’єкта-власника:
4.1. Реорганізація (в тому числі приватизація), ліквідація, банкротство підприємства.
4.2. Продаж підприємства з аукціону або в конкурсному порядку (в тому числі в процесі виконання рішень арбітражних або судових органів).
4.3. Приватизація об’єктів науково-технічної сфери може супроводжуватися переоформленням авторських свідоцтв, які належать державі, на патенти, котрі є власністю конкретної фізичної або юридичної особи (що потребує урахування вартості об’єкта інтелектуальної власності).
4.4. Купівля або продаж прав на нематеріальні активи.
4.5. Надання франшизи або здійснення лізингу (що передбачають використання нематеріального активу).
4.6. Визначення вартості нематеріального активу, запропонованого як застава.
5. З метою вирішення організаційно-правових питань, пов’язаних із нематеріальними активами:
5.1. Обґрунтування вартості нематеріального активу в процесі судово-арбітражних суперечок, пов’язаних із незаконним його використанням.
5.2. Обґрунтування вартості нематеріальних активів під час судово-арбітражних суперечок, пов’язаних із неправильною виплатою авторської винагороди.
5.3. Виконання постанови судових органів.
Існує комплексна проблема інтелектуальної власності, суть якої можна показати системою таких питань:
як виявляти нематеріальний актив;
як захищати права на нематеріальний актив;
як оцінювати вартість нематеріального активу;
як враховувати в бухгалтерських документах вартість нематеріальних активів;
як комерційно використовувати нематеріальні активи.
Із цих підпроблем найважливіша — «Як оцінювати вартість нематеріальних активів?».
2.Менеджмент нематеріальних активів
Спершу спробуємо розібратися в етапах, які проходить нова ідея від свого виникнення до конкретної реалізації на ринку, в підприємницькій практиці. Інтереси керівництва зосереджені на тому, як швидше, економічніше та простіше вводити нову інформацію, ідею, винахід тощо в господарський обіг та отримувати на цій основі оптимальний ефект.
Поняття «інтелектуальної власності», яке вживається у господарській практиці, включає три основні складові, що в своїй сукупності створюють діалектичну тріаду (рис. 8.1), а саме:
інтелектуальний продукт, чи продукт розумової (інтелектуальної) праці — продукт творчих зусиль, що має певне значення для спеціалістів у певній галузі знань;
інтелектуальна власність — сукупність прав на інтелектуальний продукт;
нематеріальний актив — об’єкт інтелектуальної власності, в тому числі промислової, а також аналогічні права, визначені у встановленому законодавством порядку об’єктом оподаткування.
Рис. 8.1. Процес перетворення продукту інтелектуальної праці в нематеріальний актив підприємства
Існує кілька основних стратегічних рішень стосовно процесів формування та використання нематеріальних активів. Перш за все керівництву підприємства потрібно:
1) визначитися з ринками чи окремими сегментами ринків, що найкраще відповідають цільовим орієнтирам, сильним і слабким сторонам підприємства;
2) визначити співвідношення розподілу ресурсів;
3) сформувати портфель підприємницьких ідей і визначити їх цільові пріоритети;
4) проранжирувати альтернативи розвитку підприємства;
5) визначити вартість реалізації підприємницької ідеї на основі самостійних розробок чи купівлі її промислового вирішення;
6) створити чи купити нематеріальний ресурс;
7) оформити права виключного користування чи прийняти рішення про відмову від правового захисту;
8) сформувати портфель нематеріальних активів підприємства (чи включити до існуючого);
9) оцінити отриманий ефект від використання нематеріального активу.
На цій основі можна запропонувати модель формування портфеля нематеріальних активів підприємства (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Формування портфеля нематеріальних активів підприємства