2. Порядок виконання роботи.

1. Ознаёмлення з змістом завдання на складання к.г..

2.Розташувати на аркуші довільного формату та в довільному масштабі всі 9 свердло-

вин на наведеної в завданні відстані поміж ними.

3. Згідно завдання нанести біля кожної свердловини необхідні позначкі значень відміт-

ки устя свердловини та параметрів розташування ГВ біля їх.

4.Використовуючи наведені в п.п. 3 дані в вибраному відповідно до їх масштабу нанес-

ти лінії горизонталей (позначкі устя свердловин ) та лінії гідроізогіпс( позначки РГВ).

Останні повинні відрізнятися від горизонталей (наприклад кольором) та розташовані

на відстані 0,5..1м.

5. Згідно отриманих та наведених на карті даних про РГВ в свердловинах вказати нап-

рямок їх руху, рекомендувати місця для розташування колодязів для їх зниження.

3.Висновок.

На основі аналізу нанесених на к.г.даних вимірів г.в. та місць розташування свердловин

надати наступну інформацію:

характер рельефу поверхні;

глибину до г.в. у підвищеній і зніженій частинах майданчика;

напрям ґрунтового потоку і значення його ухилу;

місце для колодязя.

4. Контрольні запитання.

1. Генезис, типи, властивості та хімічний склад підземних вод (ПВ).

2.Закон Дарсі.

3.Приплив ПВ до водозборів, їх зниження, типи колодязів

4.Суфозія, пливуни, карст.

5.Карти гідроізогіпс,їх склад та методика складання.

4. Приклад карти гідроізопіс.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5.

Компресійні випробування грунту.

Мета:визначити модуль загальної деформації зразка грунтуЕ та коефіцієнт стисливостіm₀грунту на основі компресійних випробувань грунту згідно ДСТУ БВ.2.1-4-96.та побудувати компресійну криву.

Необхідне обладнання:прилад компресійній настольніх КПр1,фільтрувальний папір, годинник, тарувальна болванка, ніж з прямим лезом, калькулятор.

1.Основні теоретичні відомості.

Стисливість грунту-це його здатність зменшуватися в об’ємі під дією зовнішньоготиску.Вона залежить від пористості, природи внутрішніх структурних зв’язків, зернового і мінералогічного складу та умов ущільнення.

Компресійне стиснення-це стиснення грунту без можливості його бічного розширення.

для цього зразок грунту вміщають в металеве тонкостінне різальне кільце,стінки якого виключають бічне розширення.Вертикальне стискання зразка зменшує його об’єм за ра-

хунок зменшення об’єму пор що супроводжується зменшенням висоти. Графік залежності

осіданнягрунту тобто коефіцієнта пористості е від вертикального тиску Р називають ком-

пресійної кривої.Кривизна даної кривої ( Рис.5.1.) показує ступень стисливості,що кількі-

снохарактеризується коефіцієнтом стисливості ( модулем) загальної деформації Е.Останні

параметр використовується для розрахунку деформації основи будь якої споруди.

Чим більше увігнута компресійна крива, тим вища стисливість.Грунти вважають малостис-ливими, якщо m₀< 0,05 МПа^-1 ,середньостисливими, якщо 0,05<m₀< 0,5 МПа^-1 і сильно стисливими, якщоm> 0,5 МПа^-1 (або Е< 6 МПа ).

Для побудови кривої необхідно декілька точок, тому завантаження зразка виконують ступе-нями. Кожний ступінь тиску витримують у часі до виникнення стабілізацїі осідання грунту,

щоб його щільність вид повидала прикладеному тиску. Звичайно значення ступенів приймають по 0,025-0,10 МПа.Швидкість ущільнення (стабілізація осідання) залежить від глибини стисливої товщі,вологості і коефіцієнта фільтрації. Стабілізація осідання пісків відбувається порівняно швидко( за 4 години вона повинна не перевищувати 0,01мм. для глин-16 годин, згідно ДСТУ). Це приводить до того, що компресійні випробування деяких грунтів тривають тижнями.

Рис.5.1 Компресійна крива.

В навчальних умовах час тримання навантаження на кожної ступені обмежують 3мя хв..

Таке спрощення у виробничих умовах різко спотворює значення Е тому що грунтнедоущіль-

нюетьсятобто у виробничих умовах спрощення не дозволяється.

Розрахунок осідання грунтується на законіГука, тому ділянку кривої в інтервалі тиску 0,1-0,2 МПа заміняють на пряму( див.Рис.5.1.) і потрібні деформаційні характеристики розрахо-

вують за формулами:

m₀₌( e₁– e₂)/( p₂-p₁); m_v=m₀/( 1+e₁); E=βγ_c / m_v

Тут m_v- коефіцієнт відноснїі стисливості, е₁ і е₂ -коефіцієнті пористості грунту, що відповідають тиску р₁ =0,1 і р₂ =0,2 МПа; β - функція коефіцієнта Пуассона,що дорівнює: для пісків-0,74; для супісків-0,62; для суглинків- 0,62; для глин-0,9-0,74 при І_L(показник те-

кучести)_,< 0; 0,74-0,53 при0 <= І_L 0,25;0,53-0,26 при 0,25< І_L 1,0; γ_c -коефіцієнт умов роботи, що враховує невідповідністьлабораторних і польових випробувань реальному значенню Е і для покривних, алювіальних, делювіальних, озерних і озерноалювіальних четвертиннихглинистих грунтів з консистенцією ( водною властивістю)І_L=0,75 та менше приймають рівним 2(для пісків з навчальною метою).