1.3.2. Осадові породи.

Осадові г.п. е результатом діяльності екзогенних процесів і утворюються за рахунок руйнування магматичних,метаморфічних або осадових порід а також продуктів життєдіяльності (п. ж. ) організмів. З умов утворення вони поділяються на дві генетичні групи: залішковіта перенесені. Останні утворюються механічним способом ( класичні, уламкові утворення), х і м і ч н и м способом ( хемогенні-розчинена речовина а потім відкладена ), органічним способом ( органогенні утворення).При ущільненні, цементації та перекристалізації пухкі породи перетворюються в тверди-д і а г е н е з.Цемент може бути глинистим, піщанім, кременистим, вапнистим або залізистим тонкозернистим чи аморфним матеріалом.

Структура.

1.Длямеханічних:

Грубоуламкові ( 2мм.), піщані ( 2-0,1мм. ), пилуваті (0,1-0,01мм. ), глинисті(менш,01мм.).

2.Для хімічніх і органічни х:

Крупнозернисті ( менш 0,25мм.), середньозернисті ( 0,1-0,25мм.), мілко зернисті (0,05-0,1мм.), тонкозернисті ( менш 0,05мм.)

За формою уламки можуть бути рівно- і ризнозерністими,оолітовими,лістуватими,волок-нистими.

Текстура.

Текстурний признак-шаруватість яка може бути за структурою, кольором та складом і може

бути горизонтальною та косою.

Породоутворюючими мінералами е: кварц, кальцит.каолініт. опал, гіпс, слюда, заліза та інш.

Розрізняють наступні уламкови породи: необкатані розрихлені-жорства, щебінь, глиби; необкатані зцементовані-брекчії; обкатані розрихлені-гравій, галька, валуни; обкатані зцементовані-конгломерат.

Піщані породи поділяються на піски (розрихлені), піщаніки ( зцементовани). Вони залягають у вигляді пластів та лінз.

Пилуваті породи перехідній тип між піщаними та глинистими породами, це алеврити(розрихлені) і алевроліти ( зцементовані ) а також лес і лесовидни суглинки.

Глинисти породи ( частинки менше 0,001мм.) , це глини, суглинки та супіски. Вони складаються з каолініту.

Породи хімічного та органогенного походження.

Хемогенні-випадання із справжніх та колоїдних розчинів на дні водоймів та відкладів

підземних вод ( сталактити, сталагміти ), мають кристалічну та прихованокристалічну

структуру, текстура в основному верствувата ( шарувата ), до них відносять: залізні та мар-

ганцеві руди, боксити, фосфорити, мергелі, вапняки доломіти, гіпс, кам’яну та калійну солі.

Органогенні-продукти життєдіяльності організмів; мають органогенну, органогенну-уламкову та детритовіструктуру.Текстура-в основному верствувата, рідше масивна.До них належать: вапняки(ракушняк. карали ), крейда,діатоліти, нафта, вугілля.

1.3.3. Метаморфічні породи.

Утворюються в надрах Землі перетворенням осадових або виверженіх порід під впливом

високих температур, тиску, розчинів і газу.

Розрізняють наступні типи метаморфізму ( м.м.): регіональний-виникає під впливом високого тиску і температур, динамометаморфізм-виникає під впливом високого тиску і низьких температур, контактовий-$виникає вздовж границь тіл і впливом високих температур парів і розчинів,пневматолітовий та гідротермальній-розвіваються при находженні в породі гарячої води і газів.

До них відносять більшість мінералів магматичних порід-плагіоклази, мікроклін, муско-

віт,біотит, піроксен, магнетит, гематит, кальцит ( осадова порода ), а також гранат,тальк

і які достатньо стійкі в умовах високих Р і Т.

Структура- метаморфічнихг.п.-повнокристалічна (крупнозерниста,середньо зерни-ста,дрібнозерниста, тонкозерниста);прихованокристалічна; склувата; порфірова, мигдалякам’яна.

Текстура-масивна, верствувата ( шарувата),сланцювата, пориста, бульбашкова, флю-

їдальна.

Породи регіонального м.м.-аргіліти, аргілітові сланці, філіти, кристалічні сланці. гнейси.

Породи динамомометаморфізму-тектонічнібрекчїі та міоніти.

Породи контактового метаморфізму -міцнімікрозернисті породи з масивною текстурою-роговики.

Породи пневматолітового та гідротермального м.м.-скарни (на контакті карбонатніх та

Інтрузивних порід)-це мідь,залізо,поліметали, молібден, олово; грейзени-зміна кисліхг.п.( гранітів,ліпаритів ) і мають крупнокристалічну структуру.