Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Инжен.гео.(лаборат) - копия.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.07 Mб
Скачать

1.Короткі теоретичні відомості.

Гірські породи-природні мінеральні агрегати певного складу та будови, які утворюються в земній корі або на іі поверхні в результаті різноманітних геологічнихпроцесів.

1.1.Загальні відомості та генезис.

П е т р о г р а ф і я- наука,що вивчає гірські породи ( мінеральним і хімічнім складом, будовою та умовами залягання ).

В утворенні гірських порід головну роль виконують породоутворюючі ( першорядні) міне-

ралі , але беруть участь і інши ( другорядні або акцесорні ) мінерали ( іх менш 10% ), біля

80% складають польові шпати, фельдшпатоіди і кварці.

Відомо понад 1000 видів г.п.,вони бувають моно мінералами, що складаються з одного міне-

ралу ( кварцити, вапняки ) і полімінерали, що складаються з декількох ( граніти, гнейси ).

В залежності від походження породи поделяються на магматичні ( вивержені ), осадові і ме-

таморфічні, які за масою складають відповідно 95%, 1% та 4%.

1.2. Структура і текстура.

С т р у к т у р а- це особливості внутрішньої будови, які обумовлені ступенем крісталізаціі,

розміром і характером зростання мінеральних зерен в г.п..

Розрізняють наступні основні типи структур.П о в но к р и с т а л і ч н у, з якої виделяють: крупнозернисту ( зерна більше 5 мм.),середньозернисту ( зерна біля 2,5мм. ). дрібнозернисту ( зерна 0,1-2мм.). тонкозернисту (зерна менше0,1мм. ). П р и х о в а н о к р и с т а л і ч н у- складаеться з дрібних кристалів,які відні тількив мікроскоп. С к л у в а т у-складаеться з склуватої речовини, яка нерозкристалізовуеться.Порфірову-склувата або приховано-кристалічна в яку вкраплені окремікристалі.М и г д а л е к а м ‘ я н у-пориста або пузирчас-та будова з пустотами, які заповнені вторинними мінералами.

Т е к с т у р а-будовапороди обумовлена взаємним розміщенням частин та розподілом компонентів в об’емі, що вона займає. Виделяють наступні текстури:- масивну, що має безладне розміщення мінералів в породи;- плямисту.що має неравномірнийрозподіл темних та світлих мінералів і іі різновид-смугаста, коли ці мінерали концентруються у вигляді рядків;-бульбашкову, що має пустоти вiд бульбашок газів;- флюїдальну, коли у лаві збереглися сліди течії речовини у вигляді потока кристалів.

1.3. Походження ( генезис ).

1.3. 1. Магматичні породи.

Породи які утворюються в результаті виливання та кристалізації магми. Вони бувають :і н- т рузивні, що утворюються в надрах Землі (граніти, доломіти ), та ефузивні,що утворюються на поверхні ( базальти, андезити ).Найбільшепошірєні форми заляганняінт-рузивніхпорід- батоліти, штокі, лаколіти, дейки, жили; ефузивніх- потоки, куполи, покриви. Магматичні породи класифікують за їххімічнім та мінеральним складом ( за вмістом у % SiО2):

кислі ( більше 65%)-калієви польові шпат, плагіоклази,слюди ( граніти, якщо зерна понад 25мм. ), амфіболи та інш., вони світлі; середні (52-65% )-польові шпат або плагіоклаз, біотит, діорит та інш.; основні (45-52 %)-піроксен(авгіт), олівін, рогова обманка таінш., вони темні;ультраосновні ( менше 45% )-дуніти, піроксеніти, олівін та інш, вони також темні.

Породоутворюючими мінералами е піроксени, плагіоклази, олівін та інш.Структура та текстура обумовлені іх генезисом.

Структура-повнокристалічна(граніт, сієніт)- кристали видно неозброєним оком і зерна орієнтовані довільно ; порфірова(порфірит) – наявність окремих крупних кристалів на фоні дрібнозернистої або аморфної маси; приховано кристалічна( базальт)-кристали не видно неозброєним оком; склувата (обсидіан)-суцільна аморфна маса.

Текстура-щільна й пориста.До щільних відносяться усі породи повнокристаліч-ної, склуватої та порфірової структури, а в пористих неозброєним оком можно бачити пори абокаверни ( базальт). На цій підставірозрізняють структури: масиву, плямсту,пузир-часту, мигдалекам’яну, смугасту, флюїдальну.

Магматичні породи використовуються в будівництві в якості основ але з врахуванням їх типу тому що деякі з їх підверженітріщіноутворенню та вивітріванню.