
- •Предмова
- •Загальні методичні вказівки
- •Основні теоретичні відомості.
- •Процеси утворення.
- •1.2. Породоутворюючі мінерали.
- •1.3. Структура. Хімічний склад.
- •1.4. Фізичні властивості.
- •1.5.Класифікація.
- •1.6. Форми знаходження.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3. Оформлення звіту.
- •4. Контрольні питання.
- •1.Короткі теоретичні відомості.
- •1.1.Загальні відомості та генезис.
- •1.3. Походження ( генезис ).
- •1.3. 1. Магматичні породи.
- •1.3.2. Осадові породи.
- •1.3.3. Метаморфічні породи.
- •2. Порядок виконання.
- •3. Оформлення роботи.
- •4. Контрольні запитання.
- •1.Основні теоретичні відомості.
- •2.Порядок виконання роботи.
- •1.2. Карти гідроізогіпс.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3.Висновок.
- •4. Контрольні запитання.
- •4. Приклад карти гідроізопіс.
- •1.Основні теоретичні відомості.
- •2. Прилад для компресійних випробувань.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Оформлення роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Основні теоретичні відомості.
- •2.Зрізувальній прилад Гідропректа .
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Оформлення роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Основні теоретичні відомості.
- •2.Принціп роботи стабілометра.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Оформлення роботи.
- •5 Контрольні запитання.
- •1. Основні теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання робіт.
- •3. Оформлення роботи.
- •4. Контрольнізапитання.
4. Оформлення роботи.
1.Мета.
2.Основні теоретичні відомості ( за структурою опису роботи).
3.Навести принципову схему одометра.
4.Заповнення Табл..1 на основі розрахунку наведених там параметрів та отриманих при дослідженні даних.
5.Навести на основі отриманих даних компресійну криву.
6.Висновок (щодо стисливості грунту ).
5. Контрольні запитання.
1.Фізико-механічні характеристики грунтів.
2.Залежність між стисливістю та пористістю грунту.
3. Величина що характеризує компресійну криву.
4.Ціль компреcіонних випробувань.
5. Формули обчислення наближених деформаційних характеристик грунту за результатами
компресіонних випробувань.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6.
Випробування грунту на зсув на однозрізному приладі.
Мета: за даними експерименту побудувати діаграму зсування та визначити характеристики
міцності грунтуφ і с.
Необхідне обладнання:зсувальний прилад, фільтрувальний папір, годинник, ущільнювач,
ніж з прямим лезом,калькулятор.
Основні теоретичні відомості.
Руйнування грунту при зсуві відбувається зсуванням однієї частини грунту по іншій по
Площадці сковзання. Умова граничної рівноваги при цьому в загальному випадку характеризується рівняння прямої (закон Кулона):
τ = σtgφ
Де τ -граничний опір зсуванню в МПа; σ- нормальний тиск в МПа, що діе по площадці сковзання; φ -кут внутрішнього тертя грунту в градусах: с-питоме зчеплення грунту в МПа.
Параметри φ і с умовно характеризують міцність грунту, тому їх називають характеристиками міцності чи параметрами зсуву. Вони широко використовуються в інженерних розрахунках і визначаються за експериментальними графіками (діаграмами) зсуву-залежністю τ від σ.Для цього проводять лабораторні або натурні випробування.
Таки діаграми для зв’язного грунту наведено на рис.6.1.
а)
б)
в)
Рис.6.1 Діаграма зсування для зв’язного грунту.
а-розшифровка діаграми; б-при випробуванні за відкритою (1) та закритою (2) системами;
в-побудова діаграми за допомогою залежності Х=f (τ) .
Опір зсуву крім нормального тиску залежить від пористості грунту,різко зменшуючись з іі
зростанням, від зернового і мінералогічного складу (у кварцових пісків вищий ніж у слюдистих, у крупнозернистих-більш ніж у пилуватих). Суттєвий вплив мають на глинистігрунтиїхня вологість, яка зніжує опір а також природа внутрішніх структурних зв’язків і умови зсуву.Тому експеримент повинен наближатися до натурних умов напруженого стану основи споруди.
Випробування на зсув виконують одним з двох способів-за відкритою( консолідовано-дре-
нованою )чи закритою (неконсолідовано-недренованою ) системами (рис.6.1,б ). Перший прдбачае визначення τ після того, як грунт під дією прикладеного тиску σ отримав граничну для даного навантаження щільність будови ( звичайні умови будівництва ). Другим способом τ визначають зразу після прикладення нормального тиску, не чекаючи ущільнення зразка. Такі умови характерні для інтенсивного будівництва на м’якопластичнихводонасичених глинистих грунтах у зв’язку з їхньою дуже повільною ущільненістю.
У лабораторних дослідженнях більш поширені одно зрізні прилади, де зсув відбуваеться по
заздалегідь фіксованій площині ( рис.6.2).
а) б)
Рис.6.2.Принципові схеми однозрізнихзсувальних приладів ( розрізи).
а- з верхньою рухомою обоймою; б-з нижньою рухомою обоймою.
Прилад типу 6.2 а складаеться з верхньої 6 та нижньої 2 обойм, в врхнювсавляеться різальне кільце 7, в ніжню-дно 4. Вертикальний тиск прикладають до штампа 8яки продавлює зразок в обойму 2 до зіткнення здном 4. Переміщення обойми 6 під діею зусилля зсуву заміряють індикатором 5, фільтрувальні папер 1 і 3 прискорюе відвід води.
При випробуваннях на зразок прикладають заданий вертикальний тиск σ , під діею якого знаходять граничне значення τ. Для побудови діаграми задають декілька значень σ прицьому зразки беруть з одного і того самого монолітугрунту.
При випробуваннях за відкритою системою зразок спочатку ущільнюють ( в одометри або спеціальному приладі ).Залежно від мети експерименту зразок може бути нормально ущільнені σу =σз, переущільнені σу.>σз і недоущільненіσу<σз. Тут σу і σз-вертикальний тиск відповідно в ущільнювачі та в зсувальному приладі.
Значення τ знаходять збільшенням горизонтального навантаження, поки не виникне зсування ( переміщення ) однієї частки грунту по іншій.Горизонтальну деформацію зразка реєструють у часі за індикатором переміщень ( годинникового типу, штангенциркулем, мікрометром-див. лабораторну роботу 4. Навантаження прикладають ступенями, перехід до
Наступної ступені здійснюють після умовноістабілізаціідеформаціі,коли приріст іі не перевищує 0,01мм. Паралельно будують графік залежності x=f(τ ) ( рис.1 в ) за яким визначають граничне значення τ для кожного тиску σ.Звичайно зсув настае,коли х=1..5мм.