Запаси атф і КрФ в скелетних м'язах людини (з розрахунку на середню масу тіла 70 кг)

Метаболіти	Концентрація в м'язах, ммоль•кг-1 м'язів	Загальний вміст в організмі, ммоль	Кількість виділеної енергії, кДж∙ кг-1
АТФ КрФ Загальні запаси фосфогенов (АТФ + КрФ)	4—6 15—16 19—23	120—180 450—510 570—690	0,17—0,25 0,63—0,71 0,80—0,96

Рис. 3. Схема гліколітичного механізму ресинтезу АТФ в скелетних м'язах:

1 — АТФ-аза міозину; 2 — КрФ (саркоплазма); 3 — аденілаткіназа (міокиназа); 4 — гексокіназа; 5а — фосфорилаза а (активна форма); 56 — фосфорилаза б (неактивна форма);

6 — фосфофруктокіназа; 7 — дегідрогеназа ФГА; 8 — фосфогліцерокіназа; 9 — піруваткіназа;

10 — лактатдегідрогеназа

Рис. 4. Утворення молочної кислоти в процесі гліколізу залежно від тривалості вправи

Рис. 5. Схема аеробного механізму ресинтезу АТФ, що включає процеси анаеробного перетворення (/) та аеробне окислення — тканинне дихання (//)

Рис. 6. Послідовність і внесок механізмів анаеробного і аеробного енергоутворення в енергетику різних вправ

Рис. 7. Відносний енергетичний внесок анаеробних (Ан) і аеробних (Ае) механізмів в забезпечення бігу на різні дистанції

Розділ ІІІ. Біохімічні зміни в організмі при виконання

вправ різної потужності та тривалості

Рис. 8. Механізми енергозабезпечення бігу на 100 м (а) та 200 м (б)

ТАБЛИЦЯ 4

Концентрація енергетичних субстратів і рН в скелетних м'язах при виконанні фізичної роботи

Показники	В стані спокою	Після 6-10 с фізичної роботи	Після 30 с фізичної роботи	В стані знемоги
АТФ КРФ Глікоген Лактат РН	5 17 85 2 7,0	5 12 74 7 6,9	3 5 68 22 6,7	3 1 50 32 6,3

Рис. 9. Механізми енергозабезпечення бігу на 400 м

Рис. 10. Механізми енергозабезпечення бігу на 800 м (а) та 1500 м (б)

Рис. 11. Механізми енергозабезпечення бігу на 10 000 м

Рис. 12. Механізми енергозабезпечення марафонського бігу (вказаний момент, коли унаслідок вичерпання запасів глікогену різко посилилося окислення жирів в працюючих м'язах)

ТАБЛИЦЯ 5