1.3. Завдання науки “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”

Головним завданням науки РПС є обгрунту­вання оптимального розміщення продуктивних сил. Під оптимальністю розуміють одержання якомога більшого ефекту від правильно розміщеного підприємства, від най­кращої територіальної організації регіону, країни. На рівні підприємства ефект – це прибуток, на рівні країни – національний доход. “Оптимальність” не означає, що байдуже, яким чином забезпечується найбільший ефект. Необхідно співвідносити розмір ефекту з витратами, тобто – розрахувати ефективність витрат, враховувати соціальний та демографічний фактори. Наприклад, посередницьке підприємство може одержати прибуток, вивозячи гостродефіцитну сировину за кордон, але при цьому буде завдано збитків державі. Можна завдати шкоди через надмірну експлуатацію природних ресурсів, особливо важковідновних або невідновних. Висока концентрація виробництва у регіоні може дати виграш за рахунок інфраструктури, зручних технологічних зв'язків, але завдати значної екологічної шкоди. З іншого боку, уряд, прагнучи одержати найбільший прибуток від заохочення окремих галузей господарства, може зруйнувати або над­мірно утискувати чимало інших підприємств або галузей.

Таким чином, оптимальне розміщення продуктивних сил не завжди має на меті одержання найбільшого прибутку. Про­те раціонально організовані продуктивні сили зводять до мінімуму втрати та сприяють посиленню економічного потенціалу країни.

Оптимальне розміщення об'єктів народного господарства, що це означає?

На рівні підприємства оптимальне розміщення продуктивних сил передбачає:

– спеціалізація повинна враховувати співвідношення попиту й пропозиції;

– місцеположення має бути зручним по відно­шенню до постачальників сировини й матеріалів та спожи­вачів продукції;

– підприємство повинно бути забезпечено робочою силою;

– місцеположення підприємства не повинно створювати екологічне, в тому числі й соціально-еколо­гічне, напруження на території;

– розміщення підприємства має сприяти кооперативним зв'язкам.

На рівні регіону оптимальне розміщення продуктивних сил передбачає:

– врахування передумов і факторів спеціа­лізації народного господарства;

– комплексне розміщення господарства;

– можливість гнучкої перебудови галузевої структури під впливом науково-технічного прогре­су та ринкової кон'юнктури;

– задоволення соціально-еконо­мічних потреб населення регіону;

– екологічну безпеку регіону;

– ефективні міжрегіональні економічні зв'язки.

Як правило, декілька факторів впливають на розміщення одного підприємства, а тим більше – гос­подарського комплексу. Для сучасного господарства характерне те, що його об'єкти функціонують не ізольовано, а є елементами системи розміщення продуктивних сил. Ця система досить складна, і для її аналізу потребується спеціальна підготовка.

У багатьох відношеннях розміщення продуктивних сил в Україні не раціональне, а тому розміщенню продуктивних сил України притаманні ряд проблем і завдань які необхідно негайно розв’язати.

З одного боку, Україна – одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільсько­господарського виробництва усередині 80-х років її можна було порівнювати із Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас є висококваліфіковані наукові й виробничі кадри.

З іншого боку, продукування національного доходу на душу населення істотно відстає від багатьох розвинутих країн, падає природний приріст населення.

На сучасному етапі розвитку Україні притаманні проблеми, пов'язані з територіальною організацією господарства.

1. До 1991 р. спеціалізація господарства зумовлювалася потребами терито­ріального поділу праці колишнього СРСР. Тому одні галузі були розвинуті надмірно, що перевершувало власні потреби України (добування залізної й марганце­вої руди, виробництво чорних металів), а інші – роз­винуті слабко, невідповідне до її економічного по­тенціалу (наприклад, легка промисловість). Нині однією з основних проблем РПС і регіональної економіки є вдосконалення галузевої структури економіки, відновлення її рівноваги.

2. На території країни зосереджені матеріало- та енергомісткі види виробництва, при цьому відчувається нестача енергоносіїв, кольорових металів, деякої хімічної сиро­вини. Недостатній розвиток наукомістких галузей не відповідає наявній і потужній науково-технічній бази, інтелектуальним можливостям, великого контин­генту висококваліфікованих робітників та інженерів. Таким чином, структура економіки України дещо застаріла.

3. Регіональне розміщення виробництва не­раціональне: надмірна концентрація матеріаломістких галузей у Донбасі й Придніпров’ї поєднується з недовикористанням ресурсів у Західному регіоні.

4. З нераціональним розташуванням виробництва пов’язані екологічні проб­леми. Тому необхідно розосередити промислове виробництво в екологічно напружених районах, перепрофілювати окремі підприємства, що забруднюють навколишнє середовище. Знання закономірностей РПС дасть змогу економістам протистояти створенню сумнівних – з екологічного погляду – проектів. Вичерпування природних ресурсів призвело до їхнього виснаження, а тому постала пот­реба раціонального розміщення ресурсомістких виробництв.

5. Розвиток ринкових відносин, вихід України у світовий економічний простір стимулює створення вільних економічних зон, особливо з специфікою господарської спеціалізації, напря­мами економічних зв'язків. Тому економіст як фахівець повинен обгрунтувати вибір території для такої зони, визначити ефек­тивність функціонування господарських структур.

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

&2? Теми рефератів (доповідей)

1. Вклад українських вчених в теорію розміщення продуктивних сил.

2. Сучасні проблеми і завдання науки про розміщення продуктивних сил.

! Завдання для самоконтролю знань

1. Продуктивні сили це (1):

а) сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва та їх взаємодія у процесі праці;

б) територіальне розміщення трудових ресурсів і засобів виробництва;

в) відносини у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ.

2. Розміщення продуктивних сил це (1):

а) територіальне розміщення трудових ресурсів і засобів виробництва;

б) процес обгрунтування, прийняття та впровадження в життя рішень щодо просторового розподілу окремих елементів продуктивних сил;

в) відображення відносин у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ.

3. Регіональна економіка вивчає (1):

а) особливості й закономірності РПС і розвитку регіонів задля інтересів народногосподарського планування;

б) трудові ресурси і засоби виробництва регіонів в їх сукупності та взаємодії у процесі праці;

в) відносини у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ на регіональному рівні.

4. Оптимальне розміщення продуктивних сил це (1):

а) одержання якомога більшого економічного ефекту від правильного розміщення підприємства регіону, країни;

б) одержання якомога більшого економічного ефекту від правильного розміщення підприємства, від найкращої територіальної організації регіону, країни;

в) раціональна організація продуктивних сил, що зводить до мінімуму втрати та сприяє посиленню економічного потенціалу регіонів, країни в цілому.

5. Оптимальне розміщення продуктивних сил на рівні регіону передбачає (3):

а) комплексне розміщення народного господарства;

б) спеціалізацію підприємств з урахуванням співвідношення попиту й пропозиції;

в) урахування передумов і факторів спеціалізації народного господарства;

г) урахування соціально-економічних потреб населення регіону;

д) місцеположення підприємства має бути зручним по відношенню до постачальників сировини й матеріалів та споживачів продукції.

6. Об'єктом вивчення науки РПС і регіональної економіки є (1):

а) відносини у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ на регіональному рівні;

б) закономірності розміщення продуктивних сил, їх конкретний прояв у галузевому й територіальному аспектах на регіональному й міжрегіональному рівнях;

в) просторова організація продуктивних сил на різних рівнях.

7. Мета науки РПС і регіональної економіки полягає в (3):

а) економічному, демографічному та екологічному обгрунтуванні перспективного РПС;

б) комплексному розміщенні народного господарства;

в) оптимізації сучасного розміщення продуктивних сил;

г) територіальному розміщенні трудових ресурсів і засобів виробництва;

д) розвитку регіонів задля інтересів народногосподарського планування;

е) підвищенні соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці.

8. На регіональному рівні оптимальне розміщення продуктивних сил передбачає (3):

а) врахування передумов і факторів спеціа­лізації народного господарства;

б) місцеположення має бути зручним по відно­шенню до постачальників сировини й матеріалів та спожи­вачів продукції;

в) комплексне розміщення господарства;

г) спеціалізація повинна враховувати співвідношення попиту й пропозиції;

д) місцеположення підприємства не повинно створювати екологічне, в тому числі й соціально-еколо­гічне, напруження на території;

е) задоволення соціально-еконо­мічних потреб населення регіону.

s Питання для самоконтролю знань

1. До яких наук належить наука «РПС і регіональна економіка», з якими має зв'язок та забезпечує їх розвиток?

2. У чому економічна географія і РПС тотожні, у чому відміни?

3. Дати визначення поняття «розміщення продуктивних сил».

4. Сформулювати визначення поняття «регіональна економіка».

5. Сформулювати визначення «об'єкт вивчення РПС і регіональної економіки».

6. У чому полягає мета науки і дисципліни «РПС і регіональна економіка»?

7. Що є предметом вивчення дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»?

8. Роль і значення РПС і регіональної економіки у вдосконаленні територіального поділу праці в Україні.

9. Який економічний закон, є основним і визна­чає характер розміщення продуктивних сил?

10. Оптимальне розміщення об'єктів народного господарства на рівні підприємства, що це означає?

11. Що розуміють під оптимальним розташуванням об'єктів народного господарства на рівні регіону?

12. У чому різниця між поняттями РПС і регіональна економіка?

& Література

1. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана  К.: Вища школа, 2001.  с. 317.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського  К.: Либідь, 2004.  с. 919.

Тема 2

Теорії та концепції розміщення продуктивних

сил і регіональної економіки

1. Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки

2. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки

3. Сучасна концепція енерговиробничих циклів

4. Концепція територіально-виробничих комплексів

У наступних темах буде йти мова про ефективність локалізації підприємств, групи підприємств або інших об'єктів народного господарства. Розглядатимуться методи вивчення економічного простору, транспортна задача, метод районного планування, метод порівняльної ефективності витрат. Їх розгляд необхідно почати з теорії просторової економіки, тому, що вона започаткувала моделювання простору.

За допомогою теорії просторової економіки можна роз­в'язувати нескладні завдання локалізації об'єкта методами аналітичної геометрії та математичного аналізу.