НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКий інститут банківської справи

Кафедра фінансів

Розміщення

продуктивних сил і

регіональна економіка

Навчальний посібник

для самостійного вивчення дисципліни

Частина І

Харків

2007

Схвалено рішенням кафедри обліку і фінансів

від 23 квітня 2007 р., протокол № 9.

Богатіщев О.М.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Ч.1. – Харків: ХІБС УБС, 2007. – 129 с.

© Богатіщев О.М., 2007.

© ХБІ УАБС, 2007.

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………...	4
Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» …………………………...	6
Тема 2. Теорії та концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки …………………………………………….…....	16
Тема 3. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів ………………...	31
Тема 4. Економічне районування і територіальна організація продуктивних сил ………………………………………………………..	53
Тема 5. Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил і рівнів економічного розвитку регіонів …………………………………	63
Тема 6. Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка ……………………………………………………………………..	82
Тема 7. Населення і трудові ресурси …………………………………...	107
Тема 8. Виробничий та науково-технічний потенціал ………………...	122
Тема 9. Господарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах ……………………………………..
Тема 10. Міжгалузеві комплекси та їх роль у розвитку економіки України …………………………………………………………………...
Тема 11. Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості …….........................................................................................
Тема 12. Економіка регіонів України й особливості регіонального розвитку …..................................................................................................
Тема 13. Регіональна економічна політика України та управління регіональним розвитком ………………………………………………...
Тема 14. Зовнішньоекономічні зв’язки та їх роль у розвитку продуктивних сил України і регіонів …………………………………...
Література ….……………………………………….……….……………	127

ВСТУП

У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв’язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики.

Предметом вивчення дисципліни є просторова організація продуктивних сил, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління на різних рівнях: населений пункт, низовий адміністративний район, область чи автономна республіка, економічний район, країна в цілому. Об'єкта­ми вивчення є елементи просторової організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудо­вий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.

Мета навчальної дисципліни – формування у студентів міцних знань, умінь і практичних навичок обгрунтування розміщення продуктивних сил на рівні країни і регіонів в умовах ринкових відносин з урахуванням конкретної економічної ситуації; розвиток творчого мислення, умінь і навичок практичного застосування отриманих знань у подальшому навчанні і праці.

Завдання – вивчення студентами методології обгрунтування раціонального розміщення продуктивних сил (методика територіального аналізу, за допомогою якої вивчаються конкретні економічні ситуації), аналізу економічної результативності територіальної організації ви­робництва і визначення головних напрямків розвитку економіки для обгрунтування ефективної державної регіональної по­літики.

Основний зміст навчального посібника розкривається у 14 темах, відповідно до програми навчальної дисципліни, у яких головна увага приділяється теоретичним питанням, методам просторово-економічного аналізу, закономірностям розміщення продуктивних сил, територіально-виробничим комплексам і регіонам країни. Особлива увага приділяється пошукам закономірностей розміщення виробництва і факторному аналізу.

Знання і уміння, набуті студентами в процесі вивчення дисципліни про народногосподарський комплекс України, особливості його галузевої і територіальної структури, знадобляться майбутнім економістам для прийняття рішень, що стосуються розміщення підприємств різних галузей економіки їх виробничої, фінансово-господарської, зовнішньоекономічної діяльності, фінансування інвестиційних проектів тощо.

Особливості навчального посібника:

• посібник побудовано таким чином, що вивчення дисципліни виходить з принципу єдності комплексу економічних знань, які сприяють розвитку у студентів економічної свідомості, мислення, необхідного для вирішення наукових і практичних завдань народного господарства. Працюючи з посібником, студенти повинні узгоджувати основні теми з окремими розділами дисциплін: політична економія, макроекономіка, економічний аналіз, економіка праці і соціально-трудові відносини тощо;

• посібник є не лише джерелом знань з дисципліни, а й забезпечує допомогу студентам під час навчання;

• у кінці кожної теми міститься блок завдань для самостійної роботи студентів, у якому наводяться завдання і питання для самоперевірки та обговорення на семінарах, виконання яких змушує студентів обдумувати вивчене, дає їм можливості здійснювати самоконтроль отриманих знань, розвивати навички начальної, наукової і практичної діяльності;

• наявність таблиць, схем, розрахункових формул, подача матеріалу полегшує його розуміння, сприяє засвоєнню;

• робота з навчальним посібником передбачає активне використання додаткової літератури. Список її можна знайти в кінці посібника. До кожної теми надається перелік допоміжної літератури з вказівками на необхідні сторінки, що надає можливість у більш стислий термін отримати додаткові знання або виконати завдання;

• побудова навчального посібника дає студентам можливість використовувати його під час самостійної роботи, що сприяє набуттю міцних знань, розвитку умінь навчальної діяльності.

Кожен студент повинен пам'ятати, що тільки систематичне вивчення дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» дозволить правильно орієнтуватися в сучасних економічних проблемах та приймати, при необхідності, вмотиване рішення.

Тема 1

ПРЕДМЕТ, метод І ЗАВДАННЯ дисципліни

«РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ і

регіональна економіка»

1. Предмет, об’єкт вивчення дисципліни. Територіальний поділ праці і розміщення продуктивних сил.

2. Місце науки “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” в системі наукових дисциплін, її зв’язок з іншими науками.

3. Завдання науки “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка належить до економічних наук і спирається на результати досліджень природничих, географічних і техні­чних наук. Водночас її розвиток базується на економічних законах і категоріях, які вивчає й визна­чає економічна теорія. Ця наука використовує результати наукових досліджень галузевих економік, фінансів, економіки праці, економіки природокористування, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії та ін. і забезпечують її інфо­рмацією, методами досліджень, показниками, що характеризують параметри економічного процесу. РПС і регіональна економіка, у свою чергу, збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформаці­єю про регіональні економічні характеристики. Теорія й практика РПС мають першочергове значення для територіального планування, формування цільових галузевих і територіальних комплексних програм.

1.1. Предмет, об’єкт вивчення дисципліни. Територіальний поділ праці і розміщення продуктивних сил

Розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональна економіка – це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти прояву економічних законів. Головний об’єкт її вивчення – територіальний стан і розвиток продуктивних сил країни і регіонів.

Ефективне функціонування господарства на певній терито­рії закладається ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Відомо, що оптимальне розміщення підприємств щодо си­ровинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собі­вартість продукції. Тому, раціональне розміщення продуктивних сил є одним із найвагоміших факторів економічного зростання регіонів, країни.

Продуктивні сили  це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва. Трудові ресурси  це суб'єктивні (людина), а засоби виробництва  об'єктивні (речові) елементи продуктивних сил, що виражають активне ставлення людини до природного середовища. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людини, відбувається соціальний розвиток.

До засобів виробництва належать предмети й засоби праці. Предмети праці включають природні ресурси  вугілля, руду й сировинні матеріали (метали, пластмаси, зерно тощо), –матеріали, піддані якійсь обробці. До засобів виробництва відносяться машини й устаткування, будівлі й споруди, засоби транспорту й зв'язку, а також земля (цей природний ресурс має свої особливості). Головним складником продуктивних сил є праця. Робочу силу характеризує кількість (чисельність працівників) і якість (статево-віковий склад, рівень кваліфікації, рівень освіти, навички).

Особливим ресурсом є наука. Науково-технічний прогрес перетворив її на продуктивну силу. Вплив науки виявляється у результатах праці, у змінах технологій та організації виробництва, що знаходить відображення у появі нових виробництв, концентрації виробництва, зміні територіальних виробничих зв'язків тощо.

Взаємодія у процесі праці людей і засобів виробництва (предметів і засобів праці) – об'єктивна переду­мова розвитку матеріального виробництва суспільства. Просторове розосередження трудових ресурсів і предметів праці, як пра­вило, не збігається, а тому процес їх територіального поєднання дістав назву розміщення продуктивних сил. Найбільш вдале тлумачення цього поняття дав Е.Б. Алаєв, визначивши його як динамічний стан, що характеризує поділ продуктивних сил на території згідно з природними, соціальними та економічними умовами окремих регіонів і визначається особливостями територіального поділу праці, властивими даній соціально-економічній формації.

У прикладному значінні розміщення продуктивних сил  це динамічний процес обгрунтування, прийняття та впровадження в життя рішень щодо просторового розподілу окремих їх елементів.

Розміщення продуктивних сил є наслідком суспільного поділу праці в його територіальній формі. Територіальний поділ праці являє собою процес виробничої спеціалізації регіонів та поглиблення міжрегіональної кооперації, обміну спеціалізованою продукцією та послугами. Тому для РПС чи не найважливішою є закономірність територіального поділу праці.

Виходячи зі змісту поняття “розміщення продуктивних сил” ця наука вивчає три великих блоки: розміщення населення і трудових ресурсів, розміщення природних ресурсів, розміщення виробництва й невиробничої сфери. Останній блок містить усі об'єкти й галузі народного господарства, які поділяються на: розміщення промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери обслуговування тощо.

Предметом науки є просторова організація продуктивних сил на різних рівнях: населений пункт, низовий адміністративний район, область чи автономна республіка, економічний район, країна в цілому.

За змістом наука про розміщення продуктивних сил близька до економічної географії: у них один і той самий об'єкт вивчення. Але вони не тотожні. Якщо еконо­мічна географія вивчає переважно стан продуктивних сил на якийсь конкретний момент, відповідає на питання “де й чому саме тут?”, то для РПС важливіший економічний результат територіальної організації продуктивних сил, ефективність розміщення виробництва. Для РПС важли­віше питання: “Як саме?” Тому надзвичайно важливим розділом РПС як науки є вивчення закономірностей і принципів розміщення продуктивних сил.

Під принципами розміщення продуктивних сил розуміють економічну політику, яка спирається на пізнання закономірностей і факторів розміщення.

Наука про розміщення продуктив­них сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління. Те­риторіальна організація виробництва означає здійснення певної структурної політики, комплексу економічних за­ходів, скерованих на перебудову РПС.

До поняття РПС близьке поняття регіональної еко­номіки. Е.Б. Алаєв визначає регіональну економіку як відгалуження економічної географії, що “вивчає задля інтересів народно­господарського планування особливості й закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку районів”. Він вказує, що регіональна економіка функціонує на регіональ­ному й міжрегіональному рівнях, але не на глобальному. РПС і регіональна економіка мають й спільний об'єкт ви­вчення, проте, наука про РПС – ширше поняття, бо вона не обмежується регіональним рівнем і вивчає закономірності розташування як у рамках регіону, так і в міжрегіональному й глобальному масштабах.

Таким чином об'єкт вивчення науки РПС і регіональної економіки – загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх конкретний прояв у галузевому й територіальному аспектах на регіональному й міжрегіональному рівнях. Вона вивчає економічну результативність територіальної організації ви­робництва для обгрунтування ефективної регіональної по­літики.

Об'єкта­ми вивчення цієї науки є також такі елементи просторової (територіальної) організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудо­вий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.

Мета науки – усебічне (демографічне, екологічне, економічне) обгрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці.

Метою дисципліни “Розміщення проду­ктивних сил і регіональна економіка” є формування у студентів умінь і практичних навичок обгрунтування розміщення продуктивних сил країни і регіонів з урахуванням конкретної економічної ситуації.