Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т. Г. Шевченка

Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського

Кафедра педагогіки і методики викладання історії

Та суспільних дисциплін

А.В. Католик

Основи педагогічної майстерності

Методичний посібник

Чернігів – 2013

УДК 37.091.12(072)

ББК Ч 421.421 я 73

Рецензенти кандидат педагогічних наук,

доцент Янченко Т.В.,

вчитель історії ЗНЗ № 33

м. Чернігова

Ніжинець Н.А.

Відповідальний редактор доктор історичних наук,

професор Боровик А.М.

КАТОЛИК А.В.

К-29 Основи педагогічної майстерності: Методичний посібник з основ педагогічної майстерності для студентів IV курсу Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського / А. В. Католик. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2013. – 151 с.

Рекомендовано до друку кафедрою педагогіки та методики викладання історії та суспільних дисциплін (протокол № 6 від 1 лютого 2013 року)

 А.В. Католик, 2013

ВСТУП

Інтеграція вищої національної школи в європейську освітню систему вимагає від наукової громади всебічної підготовки молодих вчителів для їх успішної адаптації серед учнівської молоді, батьківського та педагогічного колективів. Авторитет педагогічної професії, що значно похитнувся в останні роки, опинився сьогодні на зіткненні багатьох наукових, соціальних, культурних і морально-етичних проблем. В умовах реформування освітньої галузі значущою для суспільства залишається роль самого вчителя – майстра педагогічної праці, громадянина, носія загальнокультурних і національних цінностей, основою професіоналізму якого є постійне самовдосконалення. Саме тому студент, як вчитель-початківець, має оволодіти не тільки теоретичним матеріалом з базових предметів, а й практично бути підготовленим до педагогічної діяльності в сучасній школі.

Належне місце серед прикладних педагогічних дисциплін займає навчальний курс «Основи педагогічної майстерності», який витримав випробування часом і постав як один із стрижневих предметів у підготовці майбутнього вчителя.

Головною метою викладання курсу є підвищення авторитету вчительської професії, популяризація праці педагога, формування у студентів потреб їх професійної творчості та постійного самовдосконалення.

Зміст курсу «Основи педагогічної майстерності» дає студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя; формує педагогічну спрямованість і мислення; допомагає усвідомити й оцінити себе в ролі майбутнього вчителя, розкрити свої здібності і ступінь готовності до педагогічної діяльності; допомагає подолати психологічні бар’єри у професійному спілкуванні; сприяє формуванню гнучкого, індивідуального стилю викладача; формує міжпредметні педагогічні якості (культура зовнішнього вигляду вчителя, техніка і виразність мовлення, здатність до самоконтролю й саморегуляції); стимулює творче розв’язання практичних завдань.

Основними завданнями курсу є розвиток у вчителів-початківців об’єктивних уявлень про зміст педагогічної діяльності, усвідомлення себе як суб’єкта педагогічної взаємодії; формування у студентів гуманістичної позиції у вихованні підростаючого покоління, прищеплення почуття соціальної відповідальності за наслідки своєї роботи; опанування механізмами використання особистісного потенціалу для вирішення педагогічних завдань та розв’язання конфліктних ситуацій в стінах сучасної школи; оволодіння елементами педагогічної техніки, прийомами театральної педагогіки за системою К.С. Станіславського та інших провідних педагогів світу; визначення засобів і напрямків професійного розвитку, самовиховання та самовдосконалення.

Особливо важливими принципами організації викладання курсу «Основи педагогічної майстерності» є: принцип розділення педагогічної діяльності на окремі мікроситуації, що дозволяє організувати систему вправ на усвідомлення стратегії поведінки вчителя; принцип високої комунікативності, активного включення студентів у ситуацію взаємодії з аудиторією; принцип постійної рефлексії, яка досягається зворотним зв’язком через аналіз кожним студентом і групою в цілому реальних результатів «тут і тепер», яких досягає майбутній вчитель на заняттях; принцип постійного поєднання вузівських занять зі шкільною практикою, що дозволяє не відкладати у часі застосування набутих знань і умінь.

Методи навчання курсу: 1) система вправ на вироблення тих чи інших якостей особистості (соціально-психологічний тренінг, психогімнастика); 2) мікровикладання (педагогічний тренінг певних професійних умінь); 3) рольова і ділова гра (вироблення моделі поведінки в тих чи інших педагогічних ситуаціях).

У процесі викладання матеріалу курсу значну увагу приділено вдосконаленню педагогічної техніки, моделюванню педагогічних ситуацій, виконанню вправ на розвиток професійних педагогічних вмінь та навичок (уваги, уяви, емпатії, рефлексії, перцепції, здатності до саморегуляції, динамічного впливу на учнів), оволодінню елементами акторської майстерності у вчительській роботі, формуванню високого рівня комутативної культури та етики педагогічного спілкування.

Основні проблеми курсу: зміст педагогічної майстерності та шляхи її формування; вдосконалення педагогічної техніки вчителя засобами театральної педагогіки; майстерність педагогічного спілкування; професійне педагогічне мовлення і комунікативна поведінка вчителя-майстра; майстерність організації педагогічної взаємодії у навчально-виховній діяльності сучасного спеціаліста в галузі освіти.

Згідно за вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії повинен оволодіти наступними уміннями і навичками:

- оцінювати власний рівень готовності до педагогічної діяльності;

- аналізувати власну діяльність з погляду її педагогічної доцільності;

- проектувати шляхи свого професійного зростання та саморозвитку;

- мобілізувати своє творче робоче самопочуття;

- самооцінювати власну зовнішню виразність, здійснювати доцільне невербальне самовираження, читати невербальну інформацію;

- конструювати зміст переконуючого впливу, застосовувати різні види і форми прямого й опосередкованого навіювання;

- реалізувати прийоми самонавіювання у заданих умовах;

- організовувати педагогічну взаємодію у процесі бесіди з учнями та батьками учнів з дотриманням вимог педагогічного такту;

- моделювати педагогічно доцільне розв’язання педагогічної задачі;

- бачити педагогічну ситуацію і педагогічну задачу;

- не тільки знаходити педагогічне рішення, а й реалізувати його в ситуації педагогічної взаємодії;

- знаходити оптимальну стратегію взаємодії у конфліктній ситуації;

- використовувати засоби психологічного налаштовування на педагогічну діяльність;

- удосконалювати засоби психофізичної саморегуляції;

- конструювати власний виразний образ за допомогою невербальних засобів;

- використовувати в педагогічній діяльності механізм фонаційованого дихання, голосотворення;

- удосконалювати техніку мовлення за допомогою артикуляційної гімнастики;

- створювати словесні картини під час розповіді;

- ефективно використовувати виразне мовлення;

- розвивати власні педагогічні вміння естетичного впливу на учнів для підвищення ефективності уроку;

- використовувати засоби розвитку уяви;

- удосконалювати власну увагу і спостережливість;

- застосовувати ефективні засоби виховного впливу на учнів;

- використовувати елементарні навички професійно-педагогічного спілкування;

- розпізнавати та аналізувати стилі педагогічного спілкування;

- конструювати власне педагогічне спілкування, керуючись знаннями особливостей цього процесу, його правил, шляхів долання труднощів, уникнення зон утворення бар’єрів спілкування, використовуючи різні елементи педагогічних стилів у залежності від цілей спілкування;

- використовувати прийоми педагогічної взаємодії у спілкуванні;

- удосконалювати власний педагогічний потенціал за допомогою прийомів самопізнання та самовиховання;

- доцільно вибирати прийоми педагогічного впливу;

- моделювати, проводити й аналізувати індивідуальну бесіду;

- ефективно використовувати стратегії педагогічної взаємодії;

- розвивати складники гуманістичного навчання, а саме – діалогічне мислення, педагогічну рефлексію, емпатію, ідентифікацію;

- самоналаштовуватись на публічну педагогічну діяльність;

- доцільно використовувати технологію прихованого діалогу;

- формувати творчий задум уроку на ґрунті діалогічної взаємодії;

- встановлювати з учнями психологічний контакт на початку уроку;

- користуватися прийомами включення учнів в активний пізнавальний діалог;

- конструювати ситуацію контактної взаємодії на всіх етапах уроку;

- забезпечувати пізнавальну активність учнів у навчальному процесі;

- аналізувати характер і результати пізнавальної діяльності учнів на уроці;

- ефективно використовувати технологію ведення бесіди на уроці;

- аналізувати техніки уроку-діалогу і уроку-монологу, доцільно їх використовувати у навчальному процесі;

- ефективно перевіряти знання та вміння учнів з урахуванням вимог проблемного навчання;

- використовувати техніку активного слухання;

- добирати доцільні форми реагування на відповіді учнів;

- ефективно використовувати прийоми завершення уроку;

- створювати і підтримувати творче самопочуття на уроці як умову діалогічної взаємодії.

Навчальним планом на вивчення даного курсу передбачено 90 годин, які розподіляються наступним чином: 4 – лекційних, 22 – практичних занять, а також 64 години самостійної роботи (2,5 кредити). Наприкінці вивчення навчального курсу серед студентів IV курсу проводиться конкурс з основ педагогічної майстерності. Формою підсумкового контролю якості знань, вмінь і навичок студентів є залік.

*** *** ***