3.1. Надання допомоги постраждалим унаслідок повеней

Основними особливостями обстановки, що виникає внаслідок повені, є руйнівний характер НС, швидке наростання параметрів уражаючих факторів, обмежений термін виживання постраждалих, які потрапили під вплив уражаючих факторів; складність доступу до постраждалих районів, необхідність застосування спеціальних транспортних засобів, а також складні погодні умови.

Головною метою пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт (за умов повеней та катастрофічних затоплень) є пошук, надання допомоги та порятунок людей, які опинилися у зоні затоплення, в найкоротший термін, що забезпечує їх виживання за умов наявної обстановки.

Основними вимогами до організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у межах зони затоплення є організація та проведення зазначених робіт у межах всієї зони затоплення в найкоротший термін, забезпечення виживання постраждалих, а також зменшення матеріальних збитків, ефективне використання можливостей рятувальних сил та засобів, безпека рятувальників і постраждалих.

Успішність проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків повені досягається:

- проведенням планомірної, завчасної підготовки органів управління та формувань цивільного захисту, пошуково-рятувальних та медичних формувань до проведення аварійно-рятувальних робіт за умов повеней та катастрофічних затоплень з урахуванням ризику їх виникнення та характеру можливої обстановки;

- швидким реагуванням на виникнення загрози стихійного лиха, приведенням у готовність і забезпеченням необхідними силами та засобами, організацією ефективної розвідки та розгортанням системи управління;

- всебічною оцінкою обстановки, прийняттям управлінських рішень на виконання завдання, організацією дій формувань відповідно до їх призначення з урахуванням можливостей та наявної обстановки;

- створенням необхідного угруповання сил, організацією її введення на дільниці (сектори) та об’єкти робіт, узгоджених дій розвідки, рятувальних та медичних формувань під час проведення пошуково-рятувальних операцій та інших невідкладних робіт; безперервним проведенням аварійно-рятувальних робіт до їх повного завершення;

- застосуванням ефективних способів та технологій пошуку й порятунку постраждалих, а також способів захисту населення та об’єктів;

- безперервним і сталим керуванням діями формувань та служб;

- неухильним дотриманням вимог безпеки проведення робіт у зоні затоплення;

- організацією та підтримкою всебічного забезпечення ведення робіт.

Рятувальні роботи за умов повеней та катастрофічних затоплень передбачають:

- пошук постраждалих;

- забезпечення доступу рятувальників до постраждалих та їх порятунок;

- надання постраждалим ЕМД;

- евакуацію постраждалих з небезпечної зони.

Невідкладні аварійні роботи з ліквідації наслідків повеней та катастрофічних затоплень передбачають:

- укріплення (побудову) дамб та валів;

- спорудження водообвідних каналів;

- ліквідацію заторів та зажорів;

- облаштування причалів для рятувальних плавзасобів;

- заходи із захисту та відновлення дорожніх споруд;

- відновлення енергопостачання;

- локалізацію джерел вторинних вражаючих факторів.

Основними способами захисту людей від вражаючих факторів повеней є евакуація населення із затоплених районів та розміщення людей на незатоплених частинах незруйнованих споруд і частинах місцевості.

Доцільність застосування того або іншого способу захисту залежить від наявної оперативної обстановки у зоні затоплення та конкретних умов проведення захисних заходів.

Найбільш ефективним способом захисту населення є своєчасна евакуація населення з небезпечної зони. Застосування цього способу захисту має мінімальні наслідки для життя та здоров’я людей, пов’язані в основному із психічним перенапруженням.

Ефективність евакуації як способу захисту населення при повенях залежить головним чином від своєчасного попередження про небезпеку та ступеня підготовленості населення й маршрутів евакуації.

З цією метою у зонах можливих затоплень створюється система оповіщення населення, завчасно доводиться інформація про місце розташування населених пунктів щодо можливої небезпечної зони та маршрутів евакуації, з населенням та уповноваженими з питань евакуації проводяться тренування з практичного напрацювання питань евакуації (у тому числі самостійного виходу людей на територію, що не затоплюється).

Варто враховувати загрози для життя та здоров’я населення. Окрім безпосереднього впливу водного потоку, загрозу для життя та здоров’я людини становить аспірація (потрапляння у дихальні шляхи) води, довготермінове перебування у холодній воді, нервово-психічне перенапруження, а також затоплення (руйнування) систем життєзабезпечення населення (особливо вихід з ладу систем водопостачання та каналізації).

При тривалому перебуванні людини у воді зі зниженою температурою настає переохолодження тіла (при потраплянні людини у воду замерзання можливе навіть за відносно високої температури).

Таблиця 3.1