Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат

Локалізація та характер ушкоджень	Питома вага травм зазначеної локалізації та характеру під час землетрусу різної інтенсивності, бали
	5	6	7	8	9	10	11	12
Голова	19,0	19,0	19,0	19,0	18,4	18,3	18,3	18,2
Грудна клітка	9,0	8,8	8,5	8,5	7,8	7,7	7,6	7,6
Живіт	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Таз	4,0	4,4	4,7	4,8	5,9	6,0	6,1	6,2
Хребет	3,0	3,4	3,7	3,8	4,9	5,0	5,1	5,2
Кінцівки	56,0	54,6	53,3	53,2	49,2	48,8	48,5	48,2
Поєднані	8,0	8,8	9,8	9,7	12,8	13,2	13,4	13,6

Відомо, що в осіб, які постраждали внаслідок землетрусу, виникають різні психічні порушення. Обстановка катастрофи, гуркіт будівель, що руйнуються, хмари густого пилу, пожежі, велика кількість жертв, загибель рідних та близьких – увесь цей комплекс надзвичайно сильних психотравмуючих факторів зумовлює виникнення нервово-психічних порушень, здебільшого гострих реактивних станів переважно ступорозного характеру.

Одні автори відмічають, що приблизно у 20,0% постраждалих гострі реактивні стани після землетрусу швидко минають, у 70,0% – тривають від кількох годин до 2-3 діб, а у 10,0% – спостерігаються серйозні психічні порушення, що вимагають спеціальної медичної допомоги та лікування. За іншими даними, «ситуаційні реакції» під час землетрусів виявляються у більшості постраждалих (у середньому в 70,0-82,0%), реактивні психози – відносно рідко (1,0-5,0%).

Вищезазначене дозволило обґрунтувати нам єдині лікувально-евакуаційні показники постраждалих для визначеної інтенсивності землетрусу.

Таблиця 3.18

Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат

Показник	Інтенсивність землетрусу, бали
	6	7-8	9-10	11-12
Комплексна протишокова терапія	3,0	6,0	16,0	18,0
Оперативні втручання	4,0	8,0	22,0	24,0
в т.ч. за невідкладними показниками	0,6	1,0	3,0	3,0
Транспортна іммобілізація	4,0	8,0	22,0	24,0
Новокаїнова блокада	2,0	5,0	13,0	14,0
Катетеризація сечового міхура	0,1	0,2	0,4	0,4
Пункція плевральної порожнини	0,02	0,05	0,1	0,1
Тимчасова госпіталізація внаслідок нетранспортабельності	3,0	7,0	18,0	20,0

З’ясувалося, що найбільша потреба у ЛЕЗ (в абсолютних показниках) спостерігається під час землетрусів інтенсивністю в 10 балів, при інтенсивності в 11 та 12 балів вона відповідно зменшується на 30,0 та 45,0%.

Велике значення мають показники потреби потерпілих у стаціонарному лікуванні. Залежно від інтенсивності землетрусу таких постраждалих (без урахування легкоуражених) може бути від 9,0% (при

6-бальному) до 60,0% (при 12-бальному).

Особливо значне зростання показників спостерігається під час землетрусів у 9-10 балів та більше. Потреба у стаціонарних ліжках виявляється дещо меншою (в абсолютних показниках) під час землетрусів інтенсивністю в 11 та 12 балів. Так, якщо в момент землетрусу силою в 9, 11 або 12 балів 60,0% мешканців знаходилися в будівлях, то під час проведення рятувальних робіт протягом 3 діб, на 100 тис. мешканців необхідно приблизно 6 тис. ліжок. Очевидно, що такий стан є результатом зменшення питомої ваги санітарних втрат під час землетрусів у 11-12 балів.

Таблиця 3.19