- •Isbn 978-966-657-298-4
- •Перелік скорочень
- •Передмова
- •1.1. Основні поняття, що застосовуються в службі медицини надзвичайних ситуацій
- •1.2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки
- •1.3. Завдання та організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях
- •2.1. Лікувально-евакуаційне забезпечення
- •2.2. Медичне сортування постраждалих
- •2.3. Медична евакуація постраждалих
- •3.1. Надання допомоги постраждалим унаслідок повеней
- •Час безпечного перебування людини у воді
- •Способи вирішення завдань під час надзвичайних ситуацій пов’язаних із повінню
- •3.1.1. Характеристика повеней
- •Типи рік України залежно від умов формування стоку
- •Класифікація повеней залежно від масштабу, поширення та періодичності
- •Характеристика основного вражаючого фактора повеней
- •3.1.2. Медико-санітарні наслідки повеней та принципи керування їх подоланням
- •3.1.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед потерпілого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків повені
- •Санітарні втрати, що прогнозуються при катастрофічному затопленні території великого міста у теплий період року
- •Санітарні втрати, що прогнозуються при катастрофічному затопленні території міста у холодний період року
- •3.2. Надання допомоги постраждалим унаслідок землетрусів
- •Смертність серед постраждалих при ненаданні їм медичної допомоги
- •Імовірність випадків смерті залежно від часу надання та виду медичної допомоги
- •3.2.1. Характеристика землетрусів
- •3.2.2. Медико-санітарні наслідки землетрусів та принципи керування їх подоланням
- •3.2.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків землетрусів
- •Величина санітарних втрат населення на момент землетрусу, % до загальної чисельності населення при находженні в будівлях 60,0% мешканців
- •Коефіцієнти зростання (зменшення) величини санітарних втрат за зміни на 10,0% чисельності населення, яке знаходиться в момент землетрусу в будівлях
- •Зміни величини загальних та безповоротних втрат населення при збільшенні інтенсивності землетрусу на 1 бал
- •Динаміка санітарних втрат населення залежно від інтенсивності землетрусу й темпу рятувальних робіт
- •Питома вага (середні показники) загиблих у момент землетрусу в загальних втратах населення, %
- •Розподіл санітарних втрат населення за ступенем тяжкості травми в момент землетрусу, %
- •Порівняльний аналіз частоти тяжких травм у населення при землетрусах залежно від темпу рятувальних робіт у населених пунктах
- •Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат
- •Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат
- •Потреба та структура ліжкового фонду для постраждалих внаслідок землетрусу, % до санітарних втрат
- •3.3. Надання допомоги постраждалим
- •3.3.1. Характеристика епідемічних осередків
- •3.3.2. Профілактика інфекційних захворювань при надзвичайних ситуаціях
- •3.3.3. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях
- •3.4. Перелік першочергових дій у разі виникнення окремих видів надзвичайних ситуацій
- •3.5. Психологічна допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Стадії та етапи серцево-легеневої реанімації
- •4.2. Дії під час надання екстреної медичної допомоги постраждалому
- •5.1. Визначення поняття «шок»
- •5.2. Етіологія та патогенез шоку
- •5. 3. Класифікація шокових станів
- •5.4. Клінічний перебіг шоку
- •6.1. Класифікація крововтрати та їх характеристика
- •Класифікація крововтрати (а.Г. Брюсов,1998р.)
- •6.2. Особливості клініки та діагностики геморагічного шоку
- •6.3. Екстрена медична допомога постраждалим із кровотечею
- •7.1. Методика обстеження постраждалих із травматичними ушкодженнями
- •7.2. Травми голови та хребта
- •7.2.1. Класифікація закритих та відкритих травм голови та хребта
- •7.2.2. Методи дослідження при травмах голови та хребта
- •7.2.3. Принципи надання медичної допомоги постраждалим з ушкодженням голови та хребта на догоспітальному та госпітальному етапах
- •7.2.4. Принципи іммобілізації при травмах хребта
- •7.3. Травма органів грудної клітки
- •7.3.1. Клінічні ознаки пошкоджень органів грудної клітки
- •7.3.2. Принципи надання медичної допомоги постраждалим із травмою грудної клітки
- •7.4. Травма органів черевної порожнини
- •7.4.1. Клінічні ознаки ушкоджень органів черевної порожнини
- •7.4.2. Принципи надання медичної допомоги постраждалим із травмою органів черевної порожнини
- •7.5. Травми опорно-рухового апарату
- •7.5.1. Класифікація травм опорно-рухового апарату
- •7.5.2. Клінічні ознаки ушкоджень опорно-рухового апарату
- •7.5.3. Принципи надання медичної допомоги постраждалим з травмою опорно-рухового апарату
- •7.5.4. Транспортна іммобілізація при травмах опорно-рухового апарату
- •7.5.5. Принципи надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із травматичним шоком
- •8.1. Класифікація опіків та їх характеристика
- •8.2. Визначення площі опікової поверхні та глибини опіку
- •Прогноз опікового шоку залежно від площі та віку постраждалого
- •8.3. Опікова хвороба
- •Адаптована шкала арасне іі (Acute Physiology and Chronic Health Evolution)
- •8.4. Особливості клініки та діагностики опікового шоку
- •8.5. Екстрена медична допомога постраждалим із опіками
- •4Мл рідини х маса тіла хворого, (кг) х площа обпаленої поверхні, (%).
- •Тестові питання
- •9. Як надати невідкладну допомогу при опіках II ступеня:
- •Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001 (Затверджено наказом Держстандарту України від 19 листопада
- •2001 Року №552)
- •Препарати та разові дози, які застосовуються для надання невідкладної допомоги при шоці
- •Емпірична величина травматичної та операційної крововтрати
- •Шкала ком Глазго (gcs)
- •Шкала crams
- •Шкала Травм (Trauma score)
- •Життєздатність за шкалою ts
- •Бальна оцінка шокогенності травм
- •Список літератури
- •Медицина надзвичайних ситуацій. Екстрена медична допомога
Передмова
Погіршення екологічної обстановки, урбанізація, науково-технічний прогрес, збільшення кількості транспортних засобів, нестабільна політична ситуація та воєнні конфлікти – все це достовірно призводить до збільшення кількості аварій, катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій. В Україні щорічно виникають тисячі НС природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.
Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.
Кожен рік в Україні від травм, отруєнь та нещасних випадків гине від 44 до 70 тисяч осіб, причому це репродуктивна працездатна частина нашого населення.
За абсолютними показниками летальних випадків, смертність унаслідок зовнішних причин виходить на друге місце після серцево-судинних захворювань, а в осіб працездатного віку – на перше. У сумній статистиці ми майже у 4 рази випереджаємо країни Європейського Союзу. Про це свідчать такі статистичні дані: серед померлих від дорожньо-транспортних пригод в Україні 18,6% постраждалих помирає на госпітальному етапі, а 81,4% – безпосередньо на місці пригоди. У європейських країнах, навпаки, на госпітальному етапі, помирає 70,0%, а 30,0% – поза межами стаціонару. Причинами цього явища є не тільки соціальні проблеми, але й несвоєчасна та некваліфікована медична допомога, на чому акцентував увагу міністр охорони здоров’я України у своєму виступі «Про підсумки діяльності галузі охорони здоров’я за 2008 рік».
За даними наукової медичної літератури, у 80,0% випадків у постраждалих із травматичними пошкодженнями смерть настає у перші шість годин після отримання травми головним чином від гострої, масивної крововтрати та пов’язаних з нею патологічних реакцій, таких як: зменшення об’єму циркулюючої крові, зменшення серцевого викиду, порушення периферичного кровообігу та, як наслідок, – порушення транспорту кисню до тканин й органів (Цибуляк, 1993р.).
Покращання якості надання своєчасної та адекватної екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі й повноцінної інтенсивної терапії в умовах стаціонару – це шлях до зміни ситуації на краще.
Саме ці причини спонукали нас до написання посібника. У посібнику викладені питання управління ліквідацією медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Наведено основні характеристики надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, особливості виживання людини в екстремальних умовах. Розглянуто питання організації лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. Подана інформація про принципи надання екстреної медичної допомоги постраждалим. Викладені сучасні стандарти серцево-легеневої і церебральної реанімації (елементарної підтримки життя). Сформульовані сучасні уявлення про етіологію, патогенез, критерії діагностики, способи прогнозування вірогідності розвитку шокових станів. Використані положення міжнародної програми з надання екстреної медичної допомоги Basic Life Support (BLS) та нових рекомендацій Європейської ради з реанімації (ERC), що з’явилися у кінці 2005 року і внесли суттєві зміни у алгоритм серцево-легеневої реанімації.
Автори сподіваються, що посібник буде корисним студентам, лікарям-інтернам, що вивчають медицину надзвичайних ситуацій, хірургію, травматологію та реаніматологію.
РОЗДІЛ 1. МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Медицина надзвичайних ситуацій – це галузь медицини, яка становить особливу систему наукових знань та своєрідну форму практичної діяльності, що спрямовані на розроблення стратегії та тактики надання екстреної медичної допомоги великій кількості постраждалих у надзвичайних ситуаціях за гострої нестачі медичних сил та засобів системи охорони здоров’я.
