
- •Isbn 978-966-657-298-4
- •Перелік скорочень
- •Передмова
- •1.1. Основні поняття, що застосовуються в службі медицини надзвичайних ситуацій
- •1.2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки
- •1.3. Завдання та організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях
- •2.1. Лікувально-евакуаційне забезпечення
- •2.2. Медичне сортування постраждалих
- •2.3. Медична евакуація постраждалих
- •3.1. Надання допомоги постраждалим унаслідок повеней
- •Час безпечного перебування людини у воді
- •Способи вирішення завдань під час надзвичайних ситуацій пов’язаних із повінню
- •3.1.1. Характеристика повеней
- •Типи рік України залежно від умов формування стоку
- •Класифікація повеней залежно від масштабу, поширення та періодичності
- •Характеристика основного вражаючого фактора повеней
- •3.1.2. Медико-санітарні наслідки повеней та принципи керування їх подоланням
- •3.1.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед потерпілого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків повені
- •Санітарні втрати, що прогнозуються при катастрофічному затопленні території великого міста у теплий період року
- •Санітарні втрати, що прогнозуються при катастрофічному затопленні території міста у холодний період року
- •3.2. Надання допомоги постраждалим унаслідок землетрусів
- •Смертність серед постраждалих при ненаданні їм медичної допомоги
- •Імовірність випадків смерті залежно від часу надання та виду медичної допомоги
- •3.2.1. Характеристика землетрусів
- •3.2.2. Медико-санітарні наслідки землетрусів та принципи керування їх подоланням
- •3.2.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків землетрусів
- •Величина санітарних втрат населення на момент землетрусу, % до загальної чисельності населення при находженні в будівлях 60,0% мешканців
- •Коефіцієнти зростання (зменшення) величини санітарних втрат за зміни на 10,0% чисельності населення, яке знаходиться в момент землетрусу в будівлях
- •Зміни величини загальних та безповоротних втрат населення при збільшенні інтенсивності землетрусу на 1 бал
- •Динаміка санітарних втрат населення залежно від інтенсивності землетрусу й темпу рятувальних робіт
- •Питома вага (середні показники) загиблих у момент землетрусу в загальних втратах населення, %
- •Розподіл санітарних втрат населення за ступенем тяжкості травми в момент землетрусу, %
- •Порівняльний аналіз частоти тяжких травм у населення при землетрусах залежно від темпу рятувальних робіт у населених пунктах
- •Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат
- •Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат
- •Потреба та структура ліжкового фонду для постраждалих внаслідок землетрусу, % до санітарних втрат
- •3.3. Надання допомоги постраждалим
- •3.3.1. Характеристика епідемічних осередків
- •3.3.2. Профілактика інфекційних захворювань при надзвичайних ситуаціях
- •3.3.3. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях
- •3.4. Перелік першочергових дій у разі виникнення окремих видів надзвичайних ситуацій
- •3.5. Психологічна допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Стадії та етапи серцево-легеневої реанімації
- •4.2. Дії під час надання екстреної медичної допомоги постраждалому
- •5.1. Визначення поняття «шок»
- •5.2. Етіологія та патогенез шоку
- •5. 3. Класифікація шокових станів
- •5.4. Клінічний перебіг шоку
- •6.1. Класифікація крововтрати та їх характеристика
- •Класифікація крововтрати (а.Г. Брюсов,1998р.)
- •6.2. Особливості клініки та діагностики геморагічного шоку
- •6.3. Екстрена медична допомога постраждалим із кровотечею
- •7.1. Методика обстеження постраждалих із травматичними ушкодженнями
- •7.2. Травми голови та хребта
- •7.2.1. Класифікація закритих та відкритих травм голови та хребта
- •7.2.2. Методи дослідження при травмах голови та хребта
- •7.2.3. Принципи надання медичної допомоги постраждалим з ушкодженням голови та хребта на догоспітальному та госпітальному етапах
- •7.2.4. Принципи іммобілізації при травмах хребта
- •7.3. Травма органів грудної клітки
- •7.3.1. Клінічні ознаки пошкоджень органів грудної клітки
- •7.3.2. Принципи надання медичної допомоги постраждалим із травмою грудної клітки
- •7.4. Травма органів черевної порожнини
- •7.4.1. Клінічні ознаки ушкоджень органів черевної порожнини
- •7.4.2. Принципи надання медичної допомоги постраждалим із травмою органів черевної порожнини
- •7.5. Травми опорно-рухового апарату
- •7.5.1. Класифікація травм опорно-рухового апарату
- •7.5.2. Клінічні ознаки ушкоджень опорно-рухового апарату
- •7.5.3. Принципи надання медичної допомоги постраждалим з травмою опорно-рухового апарату
- •7.5.4. Транспортна іммобілізація при травмах опорно-рухового апарату
- •7.5.5. Принципи надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із травматичним шоком
- •8.1. Класифікація опіків та їх характеристика
- •8.2. Визначення площі опікової поверхні та глибини опіку
- •Прогноз опікового шоку залежно від площі та віку постраждалого
- •8.3. Опікова хвороба
- •Адаптована шкала арасне іі (Acute Physiology and Chronic Health Evolution)
- •8.4. Особливості клініки та діагностики опікового шоку
- •8.5. Екстрена медична допомога постраждалим із опіками
- •4Мл рідини х маса тіла хворого, (кг) х площа обпаленої поверхні, (%).
- •Тестові питання
- •9. Як надати невідкладну допомогу при опіках II ступеня:
- •Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001 (Затверджено наказом Держстандарту України від 19 листопада
- •2001 Року №552)
- •Препарати та разові дози, які застосовуються для надання невідкладної допомоги при шоці
- •Емпірична величина травматичної та операційної крововтрати
- •Шкала ком Глазго (gcs)
- •Шкала crams
- •Шкала Травм (Trauma score)
- •Життєздатність за шкалою ts
- •Бальна оцінка шокогенності травм
- •Список літератури
- •Медицина надзвичайних ситуацій. Екстрена медична допомога
3.1.1. Характеристика повеней
Повінь – це значне затоплення водою місцевості в результаті підйому рівня води в річці, водосховищі, озері або морі, яке спричинено значним припливом води під час танення снігу або потужних дощів, вітрових нагонів води, а також при заторах, зажорах та інших явищах.
Повінь є небезпечним природним явищем, можливим джерелом НС, якщо затоплення водою місцевості спричинює матеріальні збитки, завдає шкоди здоров’ю населення або призводить до загибелі людей.
Різноманітність повеней та характеристик їх проявів можна звести до п’яти узагальнених груп, що об’єднують різні повені за причинами виникнення та характером їх прояву.
Таблиця 3.4
Види повеней залежно від причин та характеру прояву
Види повеней |
Причини виникнення |
Характер прояву |
Повінь |
Весняне танення снігу на рівнинах бо весняно-літнє танення снігу та дощі в горах |
Повторюються періодично в один й той самий сезон. Характеризуються значним та тривалим підйомом рівню води |
Паводок |
Інтенсивні опади і танення снігу під час зимових опадів |
Відсутня чітко виражена періодичність. Характеризується інтенсивним та порівняно короткочасним підійманням |
Заторні, зажорні повені (затори, зажори) |
Великий супротив водяному потоку, що утворюється на окремих ділянках русла ріки, яке виникає під час скупчення льоду у звуженнях ріки під час льодоставу (зажори) або під час льодоходу (затори) |
Заторні повені утворюються наприкінці зими або весни. Вони характеризуються високим та досить короткочасним підійманням води в річці. Зажорні повені утворюються на початку зими та характеризуються значним (але меншим, ніж при заторі) підійманням води та більш значним часом тривалості повені |
Нагонні повені (нагони) |
Вітрові нагони води в морських гирлах річок та на вітряних ділянках узбережжя морів, озер, водосховищ |
Можливі будь-якої пори року. Відзначаються відсутністю періодичності та значним підійманням рівня води |
Повені (затоп-лення), що утворю-ються під час прориву гребель |
Вилив води з водосховища, що утворюється під час прориву споруди напірного фронту (греблі, дамби) або при аварійному викиді води з водосховища, а також при прориві природної греблі, що виникає під час землетрусів, зсувів, обвалів, руху льодовиків |
Характеризується утворенням хвилі прориву, що призводить до затоплення значних територій та до руйнування або пошкодження об’єктів, які трапляються на її шляху |
Варто враховувати, що річки відрізняються одна від одної різними умовами формування стоку води (стік – це кількість води, що протікає крізь створ ріки, який змикається, протягом деякого інтервалу часу).
Таблиця 3.3
Типи рік України залежно від умов формування стоку
Умови формування максимального стоку |
Райони поширення на території України |
Максимальний стік формується весняним таненням снігу на рівнинах |
Придніпров’я, Полісся |
Максимальний стік формується таненнях гірських снігів |
Карпати, Крим |
Максимальний стік формується при випадінні інтенсивних дощів |
Карпати, Південний Захід |
Максимальний стік формується спільним впливом сніготанення та випадіння атмосферних опадів |
Центральна, Південно-західна частини країни |
За повторюваністю, площею поширення та сумарними середньорічними матеріальними збитками повені на території України займають перше місце серед стихійних лих, а за кількістю людських жертв та питомої ваги (збитком, що припадає на одиницю постраждалої площі) – друге місце після землетрусів.
На теренах України переважають повені перших двох видів (біля 70,0-80,0% випадків).
Найбільш імовірними зонами можливих повеней в Україні є:
- північний регіон (річки: Прип’ять, Десна) – тільки у басейні річки Прип’ять загальна площа повені може сягати 800 тис. га;
- західний регіон (річки: Дністер, Тіса, Прут, Західний Буг) – площа повені може сягати від 20 до 130 тис. га.;
- східний регіон (річки: Північний Донець, Псел, Ворскла, Сула;
- південний та південно-західний регіони (басейни протоків Нижнього Дунаю та річка Південний Буг).
Таблиця 3.4