- •Практичне заняття
- •1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
- •Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
- •Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
- •Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса
- •Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
- •1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
- •Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
- •2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
- •2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
- •2.5. Кількісний2 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
- •3. Характеристика діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів.
- •3.1. Діагностичні препарати:
- •3.2. Лікувально-профілактичні препарати:
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
- •1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
- •2. Вивчення антигенної структури збудника.
- •3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
У якості додаткових методів ідентифікації культур клебсієл використовують визначення їх чутливості до бактеріофагів. Фаги капсульних бактерій володіють чіткою видовою специфічністю.
Для визначення ідентичності двох штамів протеїв за Н-антигеном використовують феномен Дієнеса (Dienes): на МПА у чашці Петрі сіють бляшками досліджувані культури, які через добу інкубування при 37°С даютт характерне для протеїв ”роїння” (культури вважають ідентичними за Н-антигеном, якщо на межі зон роїння не утворюється розмежувальна демарнаційна полоса).
Оцінка ролі умовно-патогенних мікроорганізмів у етіології харчових токсикоінфекцій повинна бути чітко аргументована: 1/ бактеріологічним, серологічним, епідеміологічним та клінічним виключенням сальмонельозу, шигельозу, холери; 2/ виділенням ідентичних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів з блювотних мас, промивних вод шлунку, випорожнень, продуктів.
1 Клебсієли характеризуються різними культуральними властивостями - колонії можуть бути гладкої та шерехатої форми, а також: 1/ слизисті, капсульні; 2/ неслизисті, капсульні; 3/ слизисті безкапсульні; 4/ неслизисті, безкапсульні.
2 Кількість бактерій у досліджуваному матеріалі виражають у вигляді показника КУО/г (КУО - кількість колонєутворюючих одиниць у 1г (мл) досліджуваного матеріалу).
3 Посів по Шукевичу – рухливість бактерій використовують для виділення чистої культури Н-форми протея посівом у конденсійну рідину скошеного МПА. Культура протея поступово підіймається уверх по всій поверхні середовища у вигляді вуалеоподібного нальоту.
4 Бактерії, здатні до ”роїння” (представлені витягнутими клітинами) – основна морфологічна форма, яка здатна до адгезії до паренхіми ниркової тканини та епітелію сечового міхура. Бактерії, здатні до ”роїння” характеризуються підвищеним утворенням протеаз, уреази и гемолізинів.
5 Капсула забезпечує резистентність клебсієл до факторів навколишнього середовища (антибіотиків, дезінфектантів, низьких та високих температур, ультрафіолетовому опроміненню), володіє антифагоцитарною активністю.
6 Токсаміни – продукти катаболізму зруйнованих бактерій.
7 При виявленні у досліджуваному матеріалі умовно-патогенної бактерії, як збудника харчової токсикоінфекції, визначають її кількісний вміст.
8 Агар з еозин-метиленовим синім (середовище Левіна)