2. Опис лабораторної установки

Лабораторна установка (рис. 3) складається з горизонтального циліндричного ре-зервуара (1), до передньої стінки якого прикріплений фланець з насадкою (зовнішньою циліндричною, конфузорною або дифузорною), мірного бака (2), контрольно-вимірю-вальних (3, 4) та запірно-регулювальних (5, 6, 7, 8, 9) пристроїв і системи підведення та відведення води.

Вода поступає в резервуар (1) по трубопроводу (10). Під час заповнення резервуара (1) повітря із системи відводиться через трубопровід (11), вентиль (6) якого повинен бути відкритим до моменту витікання суцільного струменя води через труби (11) і (12). Напір всередині резервуара регулюється вентилем (5) і вимірюється п’єзометром (4) при напорах м та пружинним манометром (3) при більших напорах. Для вимірювання величини вакууму в місці найбільшого стиснення струменя підключено вакуумметр (13). Спорожнення резервуара (1) відбувається через трубопровід для спорожнення резервуару (14).

3. Хід роботи

1. Вимірюють діаметр насадка d та її довжину, визначають площу перерізу ω (для конічних насадок визначають два діаметри – входу та виходу, кут конусності).

2. Відкривають вентилі (5) і (6) (рис. 3) для заповнення водою резервуара (1). При цьому вентилі (8) і (9) повинні бути перекритими.

3. Коли вода починає витікати під напором, перекривають вентиль (6).

4. Відкривають поступово вентиль (9) п’єзометра (4) і за допомогою вентиля (5) встановлюють необхідний напір Н.

5. При даному напорі вимірюють час t заповнення певного об’єму W вимірного ба-ка (2). При цьому корковий кран (9) повинен бути закритим. Корковий кран (9) відкри-вають для випуску води з вимірного бака (2).

Р ис. 3. Схема лабораторної установки: 1 – резервуар; 2 – вимірний бак; 3 – манометр; 4 – п’єзометр; 5, 6, 7, 8 – вентилі; 9 – корковий кран; 10 – напірний трубопровід; 11 – трубопровід для випуску повітря з резервуара 1; 12 – трубопровід подачі води у вимірний бак 2; 13 – вакуумметр; 14 – трубопровід для спорожнення резервуару 1; 15 – напрямний патрубок

6. Збільшують ступінь відкриття вентиля (5) та повторюють дії за пунктом 5.

7. Перекривають вентиль (8) п’єзометра (4), збільшують ступінь відкриття вентиля (5) і визначають за манометром (3) тиск p.

8. При даному напорі вимірюють час витікання певного об’єму води.

9. Після закінчення дослідів перекривають вентиль (5) і відкривають вентиль (7) для спускання води з резервуара (1).

10. Для визначення умов відриву струменя (зриву вакууму) поступово збільшують ступінь відкриття вентиля (5) при закритому вентилі (8). За вакуумметром (13) фіксують максимальне значення величини вакууму в момент відриву струменя і величину напору.

4. Математична обробка результатів

1. Фактична об’ємна витрата води через насадок:

.

(13)

2. Теоретична витрата води визначається за формулою:

.

(14)

3. Значення коефіцієнта витрати:

.

(15)

4. Середнє значення коефіцієнта витрати порівнюють із значенням μ, яке наводиться в літературі.