- •Визначення коефіцієнта витрати при витіканні рідини через зовнішні насадки
- •1. Основні положення
- •Таким чином, враховуючи (4), замість (1) отримаємо:
- •Витрата рідини
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Хід роботи
- •4. Математична обробка результатів
- •Журнал лабораторної роботи № 7
- •Література
- •Визначення коефіцієнта витрати при витіканні рідини через зовнішні насадки
Таким чином, враховуючи (4), замість (1) отримаємо:
|
(5) |
де
.
Звідси швидкість витікання:
|
(6) |
де
– коефіцієнт швидкості при витіканні
крізь насадок.
Витрата рідини
|
(7) |
де – коефіцієнт витрати насадка.
При витіканні з великими числами Рейнольдса можна знехтувати величиною і тоді формула для сумарного коефіцієнту опору насадка набуває вигляду:
,
і відповідно
При витіканні води
приймають
,
.
Якщо порівняти коефіцієнти витрати і швидкості для насадка і отвору в тонкій стінці, бачимо, що зовнішній циліндричний насадок збільшує витрату і зменшує швидкість витікання. При великих числах Рейнольдса
,
,
де
,
,
,
– коефіцієнти витрати і швидкості
відповідно для зовнішнього насадка та
отвору (витрата зростає на 34 %, а швидкість
зменшується на 15 %).
Із співвідношення (3) отримуємо
.
Це говорить про те, що швидкість у стисненому перерізі на 64 % більша, ніж на виході з насадка.
Оскільки на виході тиск атмосферний, то всередині насадка має місце вакуум. Величину вакууму визначають з рівняння Бернуллі для перерізів С – С та 2 – 2 (рис. 1).
|
(8) |
|
(9) |
де
–
вакуумметричний тиск;
– атмосферний тиск;
– вакуумметрична висота.
Тоді
|
(10) |
При
,
:
|
(11) |
Максимально
можлива теоретична величина вакууму
становить
= 10,33 м вод. ст. Тоді з формули (11)
отримаємо
|
(12) |
При
напорах
наступає відрив струменя від стінок
насадка і насадок буде працювати як
отвір в тонкій стінці.
В
коротких трубках (при
)
зрив вакууму наступає при значно менших
напорах, тому що повітря легко проривається
в насадок в область вакууму і струмінь
від-ривається від стінок. При збільшенні
довжини насадка зменшується коефіцієнт
витрати, оскільки починають відігравати
роль втрати напору по довжині насадка.
Наявність ваку-уму пояснює збільшення
витрати у порівнянні з витіканням крізь
отвір. Завдяки вакууму насадок працює
як своєрідний насос, який додатково
підсмоктує рідину.
Насадок, приєднаний до отвору з внутрішньої сторони (рис. 2, а), називається внут-
рішнім. Тут відбувається більше стиснення струменя при вході і більше проявляється йо-
го
розширення. Тому гідравлічний опір стає
більшим, а коефіцієнт витрати зменшується
до значення
.
Рис.
2. Схеми насадків: а – внутрішній
циліндричний; б – конічно-збіжний
(конфу-зорний); в – конічно-розбіжний
(дифузорний); г – коноїдальний
У
конічно-збіжних насадках (рис. 2, б) крім
внутрішнього стиснення струменя
від-бувається його стиснення і на виході
(зовнішнє стиснення). Завдяки незначному
вну-трішньому стисненню втрати напору
в таких насадках менші, ніж у циліндричних,
кое-фіцієнт швидкості більший, а
коефіцієнт стиснення – менший. Найбільше
значення коефіцієнта витрати дорівнює
0,946 при
=13о24',
при цьому
;
(коефіцієнти
витікання віднесені до вихідного
перерізу насадка). Якщо ж коефіцієнт
витрати віднести до перерізу отвору в
стінці, то його значення буде значно
меншим.
Конічно-збіжні насадки використовуються тоді, коли потрібно одержати велику швидкість витікання, велику дальність польоту струменя і силу тиску струменя на стінку (сопла гідромоніторів, активних турбін, пожежних стволів, фонтанних наконечників тощо).
У
конічно-розбіжних насадках (рис. 2, в)
гідравлічний опір більший і коефіцієнт
швидкості менший, ніж у циліндричних
насадках. В місці стиснення струменя
утворюється більший вакуум, ніж у
циліндричних насадках при однакових
умовах витікання. Отже, при однакових
діаметрах вхідних отворів і напорах
витрата через конічно-розбіжний насадок
буде більшою. Найвигіднішим вважається
кут конусності
,
при більшому куті настає відрив струменя
від стінки. Коефіцієнти
і
,
віднесені до перерізу на виході, при
куті конусності 5…70
змінюються в межах 0,45…0,5, що свідчить
про відносно невеликі швидкості на
виході. Порівняно з отворами конічно-розбіжні
насадки дають змогу істотно збільшити
витрату. Тому їх застосовують в ежекторних
установках, аеродинамічних трубах,
всмоктувальних трубах турбін тощо.
В
коноїдальних насадках (рис. 2, г), завдяки
плавним умовам входу зменшуються втрати
напору при вході в насадок, що сприяє
збільшенню їхньої пропускної здатності.
Для таких насадків коефіцієнти швидкості
та витрати однакові і в середньому
становлять
=0,96…0,99.

=