Таким чином, враховуючи (4), замість (1) отримаємо:

,

(5)

де .

Звідси швидкість витікання:

,

(6)

де – коефіцієнт швидкості при витіканні крізь насадок.

Витрата рідини

= ,

(7)

де – коефіцієнт витрати насадка.

При витіканні з великими числами Рейнольдса можна знехтувати величиною і тоді формула для сумарного коефіцієнту опору насадка набуває вигляду:

, і відповідно

При витіканні води приймають , .

Якщо порівняти коефіцієнти витрати і швидкості для насадка і отвору в тонкій стінці, бачимо, що зовнішній циліндричний насадок збільшує витрату і зменшує швидкість витікання. При великих числах Рейнольдса

, ,

де , , , – коефіцієнти витрати і швидкості відповідно для зовнішнього насадка та отвору (витрата зростає на 34 %, а швидкість зменшується на 15 %).

Із співвідношення (3) отримуємо

.

Це говорить про те, що швидкість у стисненому перерізі на 64 % більша, ніж на виході з насадка.

Оскільки на виході тиск атмосферний, то всередині насадка має місце вакуум. Величину вакууму визначають з рівняння Бернуллі для перерізів С – С та 2 – 2 (рис. 1).

.	(8)
,	(9)

де – вакуумметричний тиск; – атмосферний тиск; – вакуумметрична висота.

Тоді

=

(10)

При , :

.

(11)

Максимально можлива теоретична величина вакууму становить = 10,33 м вод. ст. Тоді з формули (11) отримаємо

м.

(12)

При напорах наступає відрив струменя від стінок насадка і насадок буде працювати як отвір в тонкій стінці.

В коротких трубках (при ) зрив вакууму наступає при значно менших напорах, тому що повітря легко проривається в насадок в область вакууму і струмінь від-ривається від стінок. При збільшенні довжини насадка зменшується коефіцієнт витрати, оскільки починають відігравати роль втрати напору по довжині насадка. Наявність ваку-уму пояснює збільшення витрати у порівнянні з витіканням крізь отвір. Завдяки вакууму насадок працює як своєрідний насос, який додатково підсмоктує рідину.

Насадок, приєднаний до отвору з внутрішньої сторони (рис. 2, а), називається внут-

рішнім. Тут відбувається більше стиснення струменя при вході і більше проявляється йо-

го розширення. Тому гідравлічний опір стає більшим, а коефіцієнт витрати зменшується до значення .

Рис. 2. Схеми насадків: а – внутрішній циліндричний; б – конічно-збіжний (конфу-зорний); в – конічно-розбіжний (дифузорний); г – коноїдальний

У конічно-збіжних насадках (рис. 2, б) крім внутрішнього стиснення струменя від-бувається його стиснення і на виході (зовнішнє стиснення). Завдяки незначному вну-трішньому стисненню втрати напору в таких насадках менші, ніж у циліндричних, кое-фіцієнт швидкості більший, а коефіцієнт стиснення – менший. Найбільше значення коефіцієнта витрати дорівнює 0,946 при =13^о24', при цьому ; (коефіцієнти витікання віднесені до вихідного перерізу насадка). Якщо ж коефіцієнт витрати віднести до перерізу отвору в стінці, то його значення буде значно меншим.

Конічно-збіжні насадки використовуються тоді, коли потрібно одержати велику швидкість витікання, велику дальність польоту струменя і силу тиску струменя на стінку (сопла гідромоніторів, активних турбін, пожежних стволів, фонтанних наконечників тощо).

У конічно-розбіжних насадках (рис. 2, в) гідравлічний опір більший і коефіцієнт швидкості менший, ніж у циліндричних насадках. В місці стиснення струменя утворюється більший вакуум, ніж у циліндричних насадках при однакових умовах витікання. Отже, при однакових діаметрах вхідних отворів і напорах витрата через конічно-розбіжний насадок буде більшою. Найвигіднішим вважається кут конусності , при більшому куті настає відрив струменя від стінки. Коефіцієнти і , віднесені до перерізу на виході, при куті конусності 5…7⁰ змінюються в межах 0,45…0,5, що свідчить про відносно невеликі швидкості на виході. Порівняно з отворами конічно-розбіжні насадки дають змогу істотно збільшити витрату. Тому їх застосовують в ежекторних установках, аеродинамічних трубах, всмоктувальних трубах турбін тощо.

В коноїдальних насадках (рис. 2, г), завдяки плавним умовам входу зменшуються втрати напору при вході в насадок, що сприяє збільшенню їхньої пропускної здатності. Для таких насадків коефіцієнти швидкості та витрати однакові і в середньому становлять =0,96…0,99.