
- •Діаграма складу солей у воді
- •Розділ 1 Вибір схеми та методів підготовки води. Розрахунок показників якості води після окремих методів її обробки. Деаерація води.
- •Критерії якості води та розрахунок окремих показників парових котлів дквр 20-13.
- •Розрахунок продувки котла.
- •Розрахунок вмісту вуглекислого газу у парі.
- •Розрахунок відносної лужності котлової води.
- •Вибір схеми обробки води.
- •Розділ 2. Розрахунок катіонітових фільтрів. Підбір деаератора.
- •2.1. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів 1го ступеня.
- •2.2. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів 2го ступеня.
- •2.3. Підбір деаераторів.
- •Розділ 3 Розрахунок допоміжного обладнання фільтрів. Розрахунок резервуарів для зберігання реагентів
- •Розділ 4 Стічні води від регенерації натрій – катіонітових фільтрів
- •Розділ 5 Побудова технологічної схеми
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
- •Завдання на проектування:
Розділ 3 Розрахунок допоміжного обладнання фільтрів. Розрахунок резервуарів для зберігання реагентів
На розпушення фільтрів вода може відбиратись зі спеціального бака або безпосередньо з трубопроводу. Для катіонітових фільтрів баки встановлюють із метою використання відмивочної води, а для механічних фільтрів із метою зменшення забору води з трубопроводу.
Ємність баків води для розпушення фільтрів першого ступеню, м3:
Для фільтрів першого ступеня: V = 1,3 * 14,88 = 19,34 м3, Для фільтрів другого ступеня: V = 1,3 * 14,88 = 19,34 м3, |
|
де
-
коефіцієнт запасу, який приймають рівним
1,3; Qроз
– витрата
води на розпушення фільтрів, яку
обчислюють за відповідними формулами,
м3.
Бак розташовують так, аби його дно було вище лійки фільтра не менше ніж на 5-7 м. Тиск води для промивання та розпушення фільтрів приймають із врахуванням втрат у розподільчій системі, підвідних комунікаціях і завантаженні фільтра
[2, п. 6.117].
Для потреб Na-катіонітових установок передбачають „мокре зберігання” солі, під час якого сіль, котра надходить на ВПУ засипається в ємність і заливається водою. Для такого зберігання солі передбачають не менше двох залізобетонних резервуарів, які по черзі перебувають у роботі. Для малих кількостей солі можна передбачати металеві ємності з антикорозійним покриттям.
Об’єм резервуару для мокрого зберігання солі ( для фільтрів першого і другого ступеня), знаходимо за формулою, м3:
|
|
де 1,5 – розрахунковий об’єм „мокрого зберігання” на 1 т солі; Qтс – витрата технічної солі за добу, кг/доб. b – прийнятий запас, який залежить від способу доставки реагенту (оскільки реагенти доставляються автомобільним транспортом, запас становить 10 діб); p – резерв солі, який приймаємо p=5 діб.
Ємність бака для приготування регенераційного розчину розраховується залежно від кількості регенерацій і кількості приготувань регенераційного розчину на добу. Приймаємо, що регенераційний розчин готується один раз на добу, тоді:
Для фільтра першого ступеню:
Vр.р = Qр.р∙ а ∙ n=1,52*2*2=6,08 м3 (3.3) Для фільтра другого ступеню: |
|
Vр.р =4,13*2*1=8,26 м3
Розділ 4 Стічні води від регенерації натрій – катіонітових фільтрів
Оскільки кількість регенерацій Натрій – катіонітових фільтрів другого ступеня незначна ( n=0,07 ), розрахунок системи водовідведення для них не проводимо.
Під час регенерації Na-катіонітових фільтрів окрім солей, що містяться в природній воді, разом із стічною водою скидаються продукти регенерації фільтрів – CaCl2 і MgCl2, а також надлишок кухонної солі, необхідний для більш повної регенерації фільтруючого матеріалу. Під час розпушення фільтра можливе також потрапляння в стічну воду подрібненого фільтруючого матеріалу; крім того, кухонна сіль, що використовується для регенерації містить до 7% різноманітних домішок, які також потрапляють у стічну воду.
Кількість води, яка скидається за добу від Na-катіонітових фільтрів, визначається за рівнянням, м3/доб:
QдобNa = Qвлас·а·n=32,52*2*1,83=119 м3/доб, (4.1) |
|
де Qвлас – витрата води на одну регенерацію Na-катіонітового фільтра, м3;
а – кількість працюючих фільтрів (крім резервних);
n - число регенерацій фільтра за добу.
Кількість продуктів регенерації, які скидаються після однієї регенерації,
(кг-екв) визначається з рівняння
|
|
де Тр – кількість солей кальцію й магнію (CaCl2 і MgCl2), яка видаляється під час однієї регенерації фільтра, кг-екв;
fNa – площа одного Na-катіонітового фільтра, м2;
Н – висота шару катіоніта, м;
ЕрNa – робоча обмінна ємність катіоніта, г-екв/м3.
Долю солей кальцію (αСа) і магнію (αMg) в стічній воді приймають у тому ж співвідношенні, в якому вони містились у природній. Тому αСа = 0,5 , αMg =0,5.
Кількість CaCl2, яка видаляється під час однієї регенерації фільтра, кг-екв, визначається за рівнянням:
[CaCl2] = Тр· αСа=1,29·0,5=0,645 (4.3) |
|
Кількість MgCl2, яка видаляється під час однієї регенерації фільтра, кг-екв, визначається за рівнянням:
[MgCl2]= Тр · αMg=1,29·0,5=0,645 (4.4) |
|
Кількість CaCl2 і MgCl2, яка скидається протягом доби, визначається за рівняннями, т/доб:
|
|
|
|
де 55,5 і 47,6 г – еквівалентна маса відповідно CaCl2 і MgCl2.
Надлишок солі, який скидають від однієї регенерації фільтра, визначається за рівнянням, г:
[NaCl] = (qс - 58,44) · fNa · H · EрNa=(100-58,44) ·3,1·2 ·207,7=53518,5 (4.7) |
|
де qс – питома витрата солі на одну регенерацію катіоніта, г/г-екв; 58,44 – теоретична питома витрата солі на регенерацію, г/г-екв.
Кількість кухонної солі, яка скидається протягом доби, кг/доб:
|
|
Відмивна вода після регенерації Na-катіонітових фільтрів використовується для розпушення і попереднього відмивання відрегенерованого Na-катіоніта.