Зміст:

Завдання на проектування……………………………………………………

Вступ…………………………………………………………………………..

Діаграма складу солей………………………………………………………..

Розділ 1. Вибір схеми та методів підготовки води. Розрахунок показників якості води після окремих методів її обробки. Деаерація води………………......

Розділ 2. Розрахунок катіонітових фільтрів. Підбір деаератора…………..

Розділ 3. Розрахунок допоміжного обладнання фільтрів. Розрахунок резервуарів для зберігання реагентів…………………………………………………..…

Розділ 4. Стічні води від регенерації натрій – катіонітових фільтрів…....

Розділ 5. Побудова технологічної схеми………………...…………………

Висновок………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………

Додатки……………………………………………………………………….

Вступ

Для нормальної та безаварійної роботи котлів вода має відповідати певним вимогам, оскільки наявність домішок може призвести до негативних явищ, що впливатимуть на роботу теплогенеруючого обладнання. Крім того корозійна активність води визначається характером та складом забруднень, які містяться в ній.

Крім того завислі речовини приймають участь в процесах утворення накипу та викликають забруднення теплообмінних апаратів. Колоїдні, органічні та завислі у воді речовини зменшують ефективність роботи катіонітових фільтрів.

Розчинені у воді сполуки викликають небажані явища в роботі енергетичного обладнання. Переважно це утворення в теплових агрегатах накипу та корозії.

Таким чином, однією з основних задач обробки води для котлів є попередження негативних явищ, які можуть викликати порушення нормального режиму роботи та руйнування теплоенергетичного обладнання.

В даній курсовій роботі «Підготовка води для котельні» запроектовано технологічну схему докотлової обробки води для подальшої подачі у водогрійний котел, яка включає в себе двоступеневий Na-катіонітовий фільтр та деаерацію води.

Діаграма складу солей у воді

Хімічний аналіз води вказує на кількість тих чи інших домішок у воді, але не вказує на те, які саме солі присутні в цій воді.

Усі перевірки правильності виконання хімічного аналізу виконуються.

Дані аналізів зручно зображати графічно у вигляді двох паралельних смуг, на яких у масштабі і певній послідовності відкладають концентрації катіонів і аніонів в міліграм-еквівалентах на літр, а на третій шкалі – концентрації солей, які послідовно утворюються з підвищенням рН середовища.

На першій шкалі діаграми катіони розташовують у порядку зростання лужних властивостей, а аніони на другій шкалі – у порядку зростання кислотних властивостей.

За даними хімічного аналізу побудовано діаграму складу солей у воді, діаграма зображена на рис.1.

Рис.1. Діаграма складу солей у воді, мг-екв/л.

Розділ 1 Вибір схеми та методів підготовки води. Розрахунок показників якості води після окремих методів її обробки. Деаерація води.

1. Критерії якості води та розрахунок окремих показників парових котлів дквр 20-13.

Паровий котел ДКВР 20-13– сталевий вертикально водотрубний двобарабанний твердопаливний екранований котел з природною циркуляцією води з двоступеневим випаровуванням з робочим тиском 1,3 МПа. Норми якості живильної води водотрубних котлів із робочим тиском пари до 1,3 МПа приведені у [3, таблиця 2.5 ст.105], і наведені нижче для заданого котла у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Норми якості живильної води водотрубного котла ДКВР 20-13:

Показник	Одиниця вимірювання	Норма
Вміст кисню	мкг/л	30
Загальна твердість	мкг-екв/кг	20
Вміст сполук заліза ( у перерахунку на Fe )	мкг/кг	Не нормовано
Вміст надлишкового сульфату натрію	мг/л	2
Вміст завислих речовин, не більше	мг/л	0
Значення pH , не менше	-	7

Для парових котлів вибір схеми обробки води регламентується не лише критеріями якості води, але й такими трьома показниками:

• продувка котла;

• вміст вуглекислого газу у парі;

• відносна лужність котлової води.

1. Розрахунок продувки котла.

В парових котельнях вода, яка надходить у котел, не лише нагрівається, але й випаровується. Солі, що містяться у воді, не випаровуються, а залишаються у котловій воді, поступово погіршуючи її склад. Для підтримання концентрації солей в котловій воді на потрібному рівні її частково, постійно або періодично оновлюють. Ця операція називається відповідно постійною чи періодичною продувкою.

Визначимо продувку котла за сухим залишком за формулою 1.1:

, де (1.1)

S_ов – сухий залишок обробленої води, мг/л, розрахований за формулою 1.2.;

α_ов = (1-α) = 1 – 0,7 = 0,3 - доля обробленої води, яка визначається з пароводяного балансу котельної з врахуванням втрат конденсату;

S_ов – сухий залишок котлової води, який визначається за паспортними даними заводу – виробника, або за [6,табл.7]. Приймаємо S_кв = 10000 мг/л.

Розрахуємо S_ов ( за заданими у завданні даними ):

S_ов=S_поч+2,96*Т_Са+10,84*Т_Mg = 344 + 2,96*1,4+10,84*1,4 = 363,32 мг/л (1.2)

Тоді:

При тиску до 1,3 МПа і солевмісті живильної води до 250 мг/л величина продувки не повинна перевищувати 5% за наявності двоступеневого випарювання і надійних внутрішньокотлових пристроїв.

Оскільки визначена величина продувки 1,1%<5%, перевірка продувки виконується, і необхідності приймати методи водопідготовки для її зменшення немає.