Самостійна робота №4

Тема: Організація та регулювання аудиту в Україні

Мета: засвоїти стандарти аудиту та етики аудиторської діяльності, сформулювати уявлення про професійну відповідальність аудиторів.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Стандарти аудиту та етики.

2 Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів.

Індивідуальна робота:

1 На підставі наведених витягів з проектів Статуту, установчого договору визначити і пояснити , чи мають право зазначені фірми займатись аудитом (слід посилатися на відповідні нормативні документи).

Ситуація: Діяльність аудиторської фірми «Контроль» передбачає – складання аналітичних таблиць; супутні аудиту роботи; рекламну діяльність; аудит.

Література:

1 Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник – 2-ге видання, перероблене і доповнене – К.: Тов. «Знання», КОО, 2001. – 363 с. – (Вища освіта ХХІ століття), с. 27-29.

2 Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Видання 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – с. 46-54.

3 Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – с. 93-100.

4 Мултанівська Т., Горєва М. Аудит у схемах і таблицях/Ред.. Я. Кавторєва. – Х.: Фактор, 2009. – с. 63-64.

5 Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. 2-ге вид. перероб. та допов. – К: Центр учбової літератури, 2011. – с.39-59

6 В.В. Рядська, Я.В. Петраков Аудит. Навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2008. – с. 39-67

Питання для самоконтролю:

1 Чи існують загальні принципи аудиторської перевірки за Міжнародними стандартами аудиту (МСА)?

2 Що таке професійна етика аудиторської роботи?

3 Якими є принципи аудиторської етики?

4 Що таке методологічні принципи аудиту?

5 Охарактеризуйте структуру міжнародних стандартів аудиту.

Стандарти аудиту та етики

Важливим елементом регулювання практики аудиту є стандарти аудиту. Статтею 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» прямо визначено, що при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.

Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

Історія впровадження у практику аудиту України технічних стандартів пов’язана з тим, що на перших етапах становлення та розвитку вітчизняного аудиту АПУ було розроблено та запроваджено національні нормативи аудиту (ННА). В основі розробки ННА було покладено міжнародні стандарти аудиту (МСА) Міжнародної Федерації бухгалтерів (МФБ).

Національні нормативи аудиту використовувалися вітчизняними аудиторами з 1999 року до 2001 року, коли АПУ отримала дозвіл від МФБ на переклад стандартів аудиту, які отримали назву «Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001р.» З цього часу в Україні всі суб’єкти аудиторської діяльності повинні застосовувати у своїй практиці Міжнародні стандарти аудиту та етики.

Стандарти аудиту формують методичну базу для практики аудиту і на сьогодні включають Концептуальну основу, 43 стандарти та 15 положень з аудиторської практики.

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку і аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних стандартів аудиту (МСА), які з 2004 року за рішенням Аудиторської палати України почали виконувати функції національних стандартів аудиту, відмінивши таким чином Національні нормативи аудиту, що діяли з часу виникнення аудиторської діяльності в нашій країні.

У 2007 році вийшла новітня редакція МСА , яка отримала назву "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики".

Аудиторська палата України своїм рішенням від 31.03.2011р. №229/7 затвердила для застосування при виконання завдань з 1 травня в якості національних стандартів аудиту Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року.

МСА регулюють процес виконання аудиторами та аудиторськими фірмами завдань протягом всього процесу виконання, починаючи з рішення щодо прийняття і продовження стосунків з клієнтами і конкретних завдань. МСА видання 2010 року зазнали суттєвих змін порівняно з виданням 2007 року, яке використовувалося в Україні до 01 травня 2011 року, включаючи ті зміни, яких зазнали стандарти внаслідок реалізації Радою з Міжнародних Стандартів Аудиту та Надання Впевненості проекту з поліпшення зрозумілості.

МСА діляться на 9 груп з тризначною нумерацією; десята група є Положення про міжнародну аудиторську практику(ПМАП), що мають чотиризначну нумерацію.

Особливості застосування Міжнародних стандартів аудиту:

- Міжнародні стандарти аудиту (МСА) не є законодавчим документом;

- МСА містять основні принципи й процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигляді пояснювального та іншого матеріалу;

- МСА треба застосовувати тільки в суттєвих аспектах;

- МСА юридично не мають переважної сили над національними нормативними документами, що регулюють аудиторські перевірки

Їх застосування робить незалежний аудит зрозумілим для будь-якого користувача. Тому в сучасних умовах розвитку економіки, для якої характерні процеси глобалізації та створення єдиних інформаційних стандартів, застосування МСА дозволяє розширити рамки економічної інтеграції.

Виконання професійних завдань аудиту пов’язане перш за все з тим, що аудитор несе певну відповідальність перед громадськістю. Саме тому технічні (професійні) стандарти аудиту тісно поєднані з Кодексом професійної етики. З одного боку, неможливо дотримуватись етичних принципів, не виконуючи якісно всіх вимог МСА, з іншого боку формування вимог технічних стандартів підпорядковано забезпеченню виконання етичних принципів. Тому важливою складовою частиною Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості є Кодекс етики професійних бухгалтерів.

Цей документ має три основні частини:

- частина А – застосовується до всіх професійних бухгалтерів,

- частина Б – застосовується до професійних бухгалтерів-практиків,

- частина В – застосовується до штатних професійних бухгалтерів.

Професійний бухгалтер – це особа, яка є членом організації – члена Міжнародної федерації бухгалтерів.

Світовий досвід має великі напрацювання щодо створення саморегулювальних професійних об’єднань.

Найбільшого авторитету та ваги має Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, яка була заснована у 1977 році. Її мета – служіння інтересам суспільства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі.

МФБ складається зі 163 організацій-членів з усього світу, що представляють понад 2,5 мільйона професійних бухгалтерів-практиків, що працюють в промисловості, торгівлі, державному секторі та освіті. Жодна інша бухгалтерська організація у світі і небагато інших професійних організацій мають таку ж широку підтримку, як МФБ. МФБ керують Рада та Правління. До складу Правління МФБ входить по 1 представнику з кожної організації-члена. Рада – це менша група, що відповідає за встановлення політики МФБ. Головний офіс МФБ розташований у Нью-Йорку. Професійний бухгалтер-практик – це особа, яка незалежно від функціональної класифікації її обов’язків (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг), працює у фірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також використовують стосовно фірми професійних бухгалтерів-практиків.

Професійні послуги – це послуги, що потребують бухгалтерських (чи пов’язаних з обліком) навичок і виконуються професійним бухгалтером, включаючи послуги з бухгалтерського обліку, аудиту, оподаткування, управлінського консалтингу та фінансового менеджменту.

Кодекс етики професійних бухгалтерів включає і розкриває зміст таких елементів:

- Громадські інтереси. Кодексом визначається, що характерною рисою аудиту як професії є прийняття відповідальності перед громадськістю.

- Цілі. Аудит повинен задовольняти чотири основні потреби: довіра, професіоналізм, якість послуг, конфіденційність.

- Фундаментальні принципи: чесність, об’єктивність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка, застосування технічних стандартів

Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів

Етичні проблеми характерні не лише аудиторській діяльності. Наприклад, вони існують в медичній практиці, коли лікарю стає відома інформація відносно здоров’я хворого, в юридичній практиці, коли адвокату стають відомі факти щодо клієнта.

Норми професійної етики викладено в Кодексі етики професійних бухгалтерів. Кодекс визначає інтереси, на захисті яких повинні бути аудитори. Це перш за все інтереси суспільства в цілому, яке складається з клієнтів, інвесторів, підприємців та інших суб’єктів держави, що покладаються на об’єктивність і чесність професійних аудиторів.

Професійна етика аудиторів — це комплекс правил поведінки в аудиторській роботі, якими регламентуються дії аудиторів, з одного боку, щоб не завдати шкоди клієнту або колегам по аудиторській роботі, а з іншого, — для забезпечення правдивості інформації про себе та чесної конкуренції на ринку аудиторських послуг. У професійній діяльності аудиторів неетичними вважаються:

• рекламні заходи, в яких формуються хибні, оманливі або неправдиво сприятливі очікувані результати;

• навмисне формування бажаного клієнтом висновку про результати аудиторської перевірки;

• будь-яке шантажування клієнта результатами аудиторської перевірки;

• розголошення фактів аудиторської перевірки в корисливих цілях;

• дії, в яких існує натяк на можливість впливу на позитивні рішення судових органів, регуляторних органів або посадових осіб;

• дії, в яких наявні хвалебні самохарактеристики, що ґрунтуються на даних, які неможливо перевірити;

• дії, в яких існують некоректні порівняння з іншими представниками професії; необґрунтовано проголошено власну особу експертом або фахівцем у якійсь конкретній сфері або іншій діяльності.

Професійна етика аудиту, крім цього, окреслює й певні обов'язки ауди-торів, зокрема обов'язкове повідомлення керівництва підприємства про виявлені факти шахрайства. Також за аудитором залишено право виступати в суді свідком на процесі у справах, порушених за фактами шахрайства, тобто аудитор має право виконувати свої громадянські обов'язки, і це не вважається розголошенням конфіденційної інформації й порушенням аудиторської етики. На положеннях аудиторської етики ґрунтуються основні методологічні принципи незалежного аудиту, серед яких:

• планування;

• контроль якості послуг, що надаються;

• обґрунтування значимості доказів та свідоцтв;

• доцільність вибору методики перевірки;

• дотримання методики оцінки ризиків;

• визначення критеріїв суттєвості та достовірності;

• аналіз інформації та формування обґрунтованих висновків;

• документальне оформлення результатів самої роботи;

• взаємодія аудиторів;

• повне інформування клієнта.

Професійний бухгалтер повинен дотримуватися таких фундаментальних принципів:

- Чесність. Професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках.

Принцип чесності накладає на всіх професійних бухгалтерів обов'язок бути відвертими та чесними у своїх професійних та ділових стосунках. Чесність передбачає справедливе ведення справ та правдивість.

Професійний бухгалтер не повинен мати відношення до звітів, декларацій, листування чи іншої інформації, якщо він вважає, що ця інформація:

(а) містить суттєво неправдиві або неправильні дані;

(б) містить необмірковані твердження чи інформацію; або

(в) пропускає чи викривлює інформацію, яку необхідно надати, якщо такий пропуск чи викривлення вводять користувача в оману.

- Об'єктивність. Професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження.

Принцип об'єктивності накладає на всіх професійних бухгалтерів обов'язок не давати підстав ставити під сумнів їхнє професійне чи ділове судження внаслідок упередження, конфлікту інтересів або впливу з боку інших осіб.

Професійний бухгалтер може опинитися в ситуаціях, які можуть впливати на його об'єктивність. Визначити всі подібні ситуації та вихід з них неможливо. Професійний бухгалтер повинен уникати стосунків, що викликають упередження або неналежним чином впливають на його професійне судження.

- Професійна компетентність та належна ретельність. Професійний бухгалтер зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навичка на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні по-слуги, професійний бухгалтер повинен діяти сумлінно і дотримуватися застосовних технічних та професійних стандартів, Принцип професійної компетентності зобов'язує професійних бух-

галтерів:

(а) підтримувати професійні знання та навички на рівні, необхідному для надання клієнтам або роботодавцям компетентних професійних послуг;

(б) діяти суворо у відповідності до належних технічних та професійних стандартів, надаючи професійні послуги.

Компетентні професійні послуги вимагають обґрунтованих суджень у застосуванні професійних знань та навичок. Професійну компетентність можна розділити на два окремі етапи:

(а) досягнення професійної компетентності;

(б) підтримка/збереження професійної компетентності.

Підтримка/збереження професійної компетентності вимагає від професійного бухгалтера постійної обізнаності та розуміння відповідних технічних, професійних і ділових здобутків, Безперервний професійний розвиток забезпечує вдосконалення та підтримку можливості професійного бухгалтера компетентно працювати у професійному середовищі.

Ретельність стосується обов'язку професійного бухгалтера діяти ретельно, обережно, своєчасно та відповідно до вимог завдання.

Професійний бухгалтер повинен забезпечити відповідну підготовку осіб, що працюють під керівництвом професійного бухгалтера, та нагляд за ними.

У разі доречності, професійний бухгалтер повинен повідомляти клієнтам, роботодавцям або іншим користувачам професійних послуг про характерні цим послугам обмеження, для уникнення неправильного тлумачення висловленої думки як визнання факту.

- Конфіденційність. Професійний бухгалтер повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Професійний бухгалтер не повинен використовувати конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін.

Принцип конфіденційності зобов'язує професійного бухгалтера утримуватися від:

(а) розкриття конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, без отримання відповідного та конкретного дозволу, за межами фірми або організації, що наймає його, крім випадків, коли розкриття інформації є юридичним або професійним правом чи обов'язком; та

(б) використання конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових зв'язків, на власну користь чи на користь третіх сторін.

Професійний бухгалтер повинен дотримуватися принципу конфіденційності навіть у соціальному середовищі. Професійний бухгалтер повинен пам'ятати про можливість ненавмисного розкриття, особливо в обставинах тривалих стосунків з колегами або його близьких чи найближчих родичів.

Професійний бухгалтер повинен дотримуватися принципу конфіденційності інформації, наданої йому потенційним клієнтом або роботодавцем.

Професійний бухгалтер повинен враховувати також й необхідність дотримуватися принципу конфіденційності інформації на самій фірмі або в організації, що наймає його.

Професійний бухгалтер повинен вжити всіх необхідних заходів і забезпечити, щоб особи, які працюють під контролем професійного бухгалтера, та особи, які йому допомагають або консультують його, поважали обов'язки професійного бухгалтера щодо дотримання конфіденційності.

Необхідність дотримання принципу конфіденційності зберігається навіть після закінчення стосунків між професійним бухгалтером та клієнтом або роботодавцем. У випадках, коли професійний бухгалтер змінює роботу або отримує нового клієнта, професійний бухгалтер може користуватися своїм попереднім досвідом. Однак, професійний бухгалтер не повинен користуватись або розкривати будь-яку конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних або ділових стосунків.

Проте, можуть виникати обставини, за яких професійні бухгалтерии можуть або повинні розкривати конфіденційну інформацію або ж зазначене розкриття може бути доречним. До таких обставин належать:

(а) розкриття дозволяється законом і санкціонується клієнтом або роботодавцем;

(б) розкриття вимагається законом, наприклад:

(і) надання документів або інших доказів в ході процесуальних дій; або

(іі) надання відомостей відповідним органам влади щодо виявлених порушень законодавства; та

(в) існує професійний обов'язок або право розкривати інформацію, якщо це не заборонено законом:

(і) на дотримання вимог щодо перевірки якості, визначених організацією-членом або професійною організацією;

(іі) у відповідь на запит або при розслідуванні, що проводиться організацією-членом або регуляторним органом;

(ііі) і для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера в ході процесуальних дій; або

(іу) у відповідності до технічних стандартів та етичних вимог.

При прийнятті рішення щодо розкриття конфіденційної інформації професійні бухгалтери повинні брати до уваги наступне:

a) чи зашкодить розкриття інформації інтересам усіх сторін, включаючи треті сторони, на чиї інтереси це може вплинути, якщо клієнт або роботодавець дасть згоду на розкриття інформації професійним бухгалтером;

b) чи відома та підтверджена вся відповідна інформація, щоб бути практичною; у випадках, коли ситуація стосується непідтверджених фактів, неповної інформації або непідтверджених висновків, професійний бухгалтер повинен використовувати своє професійне судження щодо того, як розкрити інформацію, якщо це необхідно; та

c) спосіб розкриття інформації та кому воно адресоване; так, наприклад, професійний бухгалтер повинен бути впевненим, що всі сторони, на які спрямоване це розкриття, є відповідними одержувачами.

- Професійна поведінка. Професійний бухгалтер повинен дотримуватися відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію.

Принцип професійної поведінки накладає на професійного бухгалтера обов'язок дотримуватися відповідних законів та нормативних актів, а також уникати будь-яких дій, що можуть дискредитувати професію. До таких дій належать дії, які розсудила та поінформована третя сторона, обізнана з усією відповідною інформацією, може розцінити як такі, що негативно впливають на репутацію професії.

Рекламуючи себе та свою роботу, професійний бухгалтер не повинен негативно виливати на репутацію професії. Професійний бухгалтер має бути чесним та правдивим і не повинен:

a) перебільшувати свої можливості з послуг, які він може надавати, своєї кваліфікації або досвіду; або

b) зневажливо посилатися на роботу інших професійних бухгалтерів або робити некоректні порівняння.

Виконання професійних обов’язків може здійснюватися за обставин, коли виникають загрози для дотримання фундаментальних принципів. Загальну сукупність загроз, що потенційно можуть існувати, Кодекс етики розподіляє за наступними категоріями:

(а) загроза власного інтересу, спричинена фінансовими або іншими інтересами професійного бухгалтера або інтересами його найближчих чи близьких родичів;

(б) загроза власної оцінки у випадках, коли професійний бухгалтер повинен переглянути своє ж попереднє судження;

(в) загроза захисту, коли професійний бухгалтер захищає позицію або думку такою мірою, яка може ставити під сумнів його об'єктивність;

(г) загроза особистих стосунків, коли внаслідок тісних стосунків професійний бухгалтер занадто співчуває інтересам інших; та

(д) загроза тиску, коли професійний бухгалтер утримується від об'єктивних дій внаслідок фактичних або відчутних загроз.

Професійний бухгалтер (аудитор) повинен ідентифікувати існуючі загрози та вжити застережні заходи, що можуть їх усунути або зменши-ти до прийнятного рівня. Такі застережні заходи поділено на дві широкі категорії:

(а) застережні заходи, розроблені професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами; та

(б) застережні заходи в робочому середовищі.

Застережні заходи, розроблені професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами, включають (але не обмежуються):

• вимоги до освіти, професійної підготовки та досвіду для набуття статусу професіонала;

• вимоги постійного вдосконалення професійних знань;

• нормативні акти щодо управління корпораціями;

• професійні стандарти;

• професійний або регуляторний моніторинг і процедури дисциплінарного характеру;

• зовнішня перевірка звітів, декларацій, листування або інформації, підготовленої професійним бухгалтером, юридично уповноваженою третьою стороною.

У частинах Б та В Кодексу, відповідно, розглядаються застережні заходи, створені робочим середовищем професійного бухгалтера-практика та найманого професійного бухгалтера.

Деякі застережні заходи підвищують можливість виявлення або запобігання випадків неетичної поведінки. Такі застережні заходи можуть створюватися професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами або організаціями, що наймають професійних бухгалтерів.

Вони, зокрема, включають:

• ефективні та широковідомі системи розгляду скарг, що застосовуються організаціями, які наймають професійних бухгалтерів; професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами і дозволяють колегам, роботодавцям та представникам громадськості висвітлювати непрофесійну або неетичну поведінку;

• чітко сформульований обов'язок сповіщати про порушення етичних вимог.

Характер застережних заходів, що можуть застосовуватись, залежить від конкретних обставин.

Оцінюючи дотримання фундаментальних принципів, професійний бухгалтер може постати перед проблемою розв'язання конфлікту у застосуванні фундаментальних принципів.

Починаючи процес офіційного чи неофіційною розв'язання конфлікту, професійний бухгалтер, розглядає, окремо або разом, такі складники цього процесу:

(а) відповідні факти;

(б) пов'язані з процесом етичні питання;

(в) фундаментальні принципи, що стосуються даного питання

(г) встановлені внутрішні процедури; та

(д) альтернативні заходи.

Розглянувши ці питання, професійний бухгалтер визначає належні заходи, що відповідають визначеним фундаментальним принципам. Професійний бухгалтер також вивчає наслідки кожного з можливих заходів.

Якщо питання залишається невирішеним, професійний бухгалтер консультується з відповідними представниками фірми чи організації, що його наймає, для отримання допомоги в розв'язанні проблеми.

Законом України «Про аудиторську діяльність» зафіксовано у статті 19 «Обов’язки аудиторів та аудиторських фірм» ряд обов’язків, які відбивають вимоги фундаментальних принципів етики професійних бухгалтерів, а саме: аудитори та аудиторські фірми зобов’язані:

1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;

2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомостей, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;

6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;

7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

Окрім обов’язків, визначених Законом України «Про аудиторську діяльність», аудитори та аудиторські фірми наділені певними правами.

Існування спеціальної норми в Законі є також основою для забезпечення виконання етичних принципів, які закладено в Кодексі етики професійних

бухгалтерів.

Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:

1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;

2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів.