Питання для обговорення та самоконтролю

1. У чому полягають особливості пам'яті залежно від віку і статі людини?

2. Чи є пам'ять психічним процесом, який можна віднести до абстрактного пізнання?

3. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

4. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?

5. Якими є головні умови продуктивного запам’ятовування?

6. Як можна пояснити явище ремінісценції?

7. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів сприймання?

8. Сутність ефекту Б. Зейгарнік.

9. Пояснити криву забування Г. Ебінгауза.

10. Чим відрізняється пам'ять людини від пам'яті комп'ютера?

11. З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше запам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?

Семінар 2. Увага (2 год.)

Мета: розглянути поняття про увагу, підкреслити особливості уваги як психічного процесу та стану людини. Визначити функції уваги: активізація, забезпечення вибірковості пізнавальних процесів. Показати роль уваги для сприймання, пам'яті, мислення, здійснення різних видів діяльності та спілкування людини.

З'ясувати природу уваги в теоріях та концепціях: наукові положення про розвиток уваги Т.Рібо; теорія установок М.Д.Узнадзе; вчення про осередок оптимального збудження І.М.Сєченова, І.П.Павлова; теорія домінанти О.О.Ухтомського; теорія П.Я.Гальперіна (увага як важлива сторона орієнтувально-дослідницької діяльності).

Проаналізувати види уваги: мимовільна (пасивна); довільна (активна); післядовільна; природно і соціально-обумовлена; безпосередня і опосередкована; чуттєва, інтелектуально-моторна. Означити форми уваги: зовнішня і внутрішня; колективна, групова, індивідуальна.

Охарактеризувати властивості уваги: спрямованість, зосередженість, стійкість, тривалість, концентрація, коливання, розподіл, переключення, обсяг.

Ознайомитись з інформацією щодо розвитку уваги у дітей, засобів подолання неуважності. Вказати на основні критерії розвитку уваги.

Ключові поняття: увага, домінанта, об’єм, розподіл, зосередженість, спрямованість, стійкість, концентрація, переключення, коливання; довільна, мимовільна, післядовільна увага; колективна, групова, індивідуальна увага; сенсорна, інтелектуальна, моторна увага.

План:

1. Поняття про увагу, її роль та значення в житті та діяльності людини.

Функції уваги.

2. Теорії уваги. Фізіологічна основа уваги людини.

3. Види уваги, їх характеристика.

4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії.

5. Основні критерії розвинутої уваги, шляхи та засоби їх формування.

Теми рефератів:

1. Принцип домінанти О.О.Ухтомського.

2. Поняття неуважності, його характеристика.

3. Проблема уваги у навчальному процесі.

4. Етапи розвитку уваги у дітей.

Література:

1. Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т. 3. – Л., 1981. – С. 271-285 (Внимание и психологическое время).

2. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. – М., 1982. – С. 151-183 (Внимание и сознательный контроль).

3. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М., 1983. – Т. 3. – С. 205-239 (Овладение вниманием).

4. Гальперин П.Я., Кобыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. – М., 1974. – С. 5-16 (История и современное сосотояние психологи внимания); С. 17-32, С. 39-87 (Развитие внимания).

5. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М, 1986. – С. 113-120.

6. Громова Е.А. Эмоциональная память и её механизмы. – М., 1980. – С. 60-69 (Внимание и его роль в механизмах памяти).

7. Ермолаев О.Ю., Марютина Т.М., Мешкова Т.А. Внимание школьника. – М.,1987. – С. 30-37, 69-80 (Виды внимания).

8. Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника? – М., 1980. – С. 7-19 (Проблема управления вниманием); С. 26-41 (Индивидуальное и коллективное внимание); С. 53-65 (Индивидуальные особенности внимания).

9. Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1975. – С. 4-41 (Внимание).

10. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб., 2002. – С. 354-372.

11. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – К., 2001. – С. 115-129.

12. Нейрофизиологические механизмы внимания. – М., 1979. – С. 15-50 (Внимание, сознание, сон, бодрствование); С. 157-186 (Интеллектуальное и эмоциональное внимание).

13. Немов Р.С. Психология: В 2 кн. – Кн.1. – Общие основы психологии. – М., 1994. – С. 201-216.

14. Психологія: Підручник для ВНЗів. / Ред. Ю.Л. Трофімов. – К., 2000.

15. Развитие творческой активности школьников. – М., 1991. – С. 79-104 (Развитие внимания).

16. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 2006. – С. 417-434.

17. Чистякова М.И. Психогимнастика. – М., 1990. – С. 45-51 (Методические рекомендации для развития памяти, внимания, эмоциональной экспрессии и моторики детей 4-7 лет).

Питання для обговорення та самоконтролю

1. У чому виявляється увага?

2. Яким є фізіологічний механізм уваги?

3. Що таке домінанта?

4. Чим зумовлені різні погляди психологів на природу уваги?

5. Чи можлива діяльність без уваги?

6. Чи завжди довільна увага зумовлена свідомою метою?

7. Чи згодні ви з твердженням, що зовнішня увага виникає пізніше, ніж внутрішня?

8. Чи завжди виникнення інтересу до діяльності зумовлює перехід довільної уваги в післядовільну?

9. Чи можливий розподіл уваги між такими різновидами діяльності: переписування тексту, слухання музики, періодичні відповіді на запитання іншої особи?

10. Чи завжди розосередженість уваги є показником невміння особистості зосереджуватися на об’єкті діяльності?

11. Чи згодні ви з думкою, що висока концентрація уваги на об’єкті діяльності завжди пов’язана із сприятливими умовами та відсутністю сторонніх подразників відволікаючих?

12. Чи всі названі характеристики діяльності вимагають від людини більше зусиль на підтримування уваги: віддалена мета, складність, нецікавий зміст, невеликий обсяг роботи?

13. Які об’єктивні та суб’єктивні чинники можуть позитивно впливати на виявлення уваги особистості?

14. Чому в світловій рекламі світло періодично вимикається? З якою метою це роблять?

15. Хижак може впродовж тривалого часу вистежувати свою здобич. Чи можна його увагу схарактеризувати як довільну?

16. Яку людину можна назвати більш уважною:

• ту, яка займаючись справами, перебуває в стані глибокої зосередженості й не помічає нічого навколо;

• ту, яка за коротку мить, здатна помітити всі деталі ситуації і не випускати з поля зору жодної дрібниці;

• ту, яка незалежно від того, що вона робить, здатна бачити й чути все, що так або інакше стосується її діяльності?