Семінар 9. Здібності (2 год.)

Мета: розглянути поняття здібностей і задатків у загальній психології; чітко з'ясувати різницю: задатки є анатомо-фізіологічним підґрунтям здібностей; здібності є реалізовані в діяльності потенційні можливості особистості. Виокремити умови реалізації задатків у здібності (в процесі діяльності, активної взаємодії з навколишньою дійсністю; навчання і виховання). Знати, як співвідносяться здібності, виходячи з їхньої структури (задатки – знання – вміння – навички).

Виокремити види здібностей у людини (природні, загальні – спеціальні, теоретичні – практичні, навчальні – творчі) та вміти їх характеризувати.

Ознайомитися з поняттям обдарованості. Вміти розрізняти такі рівні розвитку здібностей як: обдарованість – талант – геніальність.

З'ясувати природу індивідуальних психологічних особливостей людей відповідно до їхніх здібностей (френологічна карта Ф. Галя; теорія вдосконалення природи людини Ф. Гальтона; вплив навчання та виховання на розвиток здібностей).

Теорія І.П. Павлова про три типи людей, які формуються в процесі діяльності: "художній", "розумовий", "середній".

Теоретично ознайомитися із способами розвитку здібностей для подальшого практичного їхнього використання. З'ясувати основні етапи розвитку здібностей та роль гри у їхньому формуванні; вплив умов макросередовища на розвиток здібностей.

Ключові поняття: здібності, загальні і спеціальні здібності, задатки, обдарованість, талант, геніальність, креативність, френологія, диференційна психологія, інтелект, сенситивний період розвитку здібностей.

План:

1. Поняття про задатки і здібності.

2. Види здібностей людини.

3. Поняття про обдарованість.

4. Природа індивідуальних психологічних відмінностей у здібностях.

5. Розвиток здібностей.

Теми рефератів:

1. Здібності, обдарованість, талант: взаємозв'язок і відмінності наведених явищ.

2. Природа індивідуальних відмінностей у здібностях людей.

3. Розвиток здібностей людини: шляхи, зміст, технології.

4. Міжстатева різниця здібностей: їхня суть і наукове пояснення.

Література:

1. Бодалев А.А. Психология о личности. – М., 1988. – С. 25-37.

2. Гамезо М., Домашенко И. Атлас по психологии. – М, 1986. – С. 229-236.

3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию : Курс лекций. – М., 1988. – С. 234-256.

4. Готсдинер А.Л. К проблеме многосторонних способностей // Вопросы психологии. – 1991. – №4. – С. 82-88.

5. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. –М., 1988. – С. 53-72 (способности и одаренность).

6. Еникеев М.И. Общая и социальная психология : Учебник для ВУЗов. – М., 1999. – С. 351-354.

8. Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. – М., 1984. – С. 3-12 (понятие способностей и одаренности); С. 54-59 (индивидуальные различия в способностях).

9. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб., 2002. – С. 535-551.

10. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – К., 2001. – С. 230-240.

11. Матюшкин А.М. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. – 1988. – № 4.

12. Немов Р.С. Психология : В 2-х кн. – Кн. 1. Общие основы психологии. – М., 1994. – С. 316-326 (способности и их виды, индивидуальные различия); С. 328-330 (развитие способностей).

13. Общая психология / Ред. А.В. Петровский. – М., 1977. – С. 441-466.

14. Одаренные дети. – М, 1991. – С. 15-42 (понятие одаренности); С. 43-67; 153-157 (психологическая характеристика одаренных детей, их сильные и слабые стороны).

15. Психологія: Підручник для ВУЗів / Ред. Ю.Л. Трофімов. – К., 2000. – С. 114-116 (задатки та здібності).

16. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии : В 2-х т. – Т. 2. – М, 1989. –С. 122-147 (способности).

17. Хеллер К.А., Перлет К., Сиервальд В. Лонгитюдное исследование одаренности // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 120-127.

18. Чудновский В.З. Воспитание способностей и формирование личности. – М., 1986. – С. 4-32 (способности и личность).

19. Якиманская И.С. Развивающее обучение. – М., 1979. – С. 123-133 (общие и специальные умственные способности).