МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ І НАУКИ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

з курсу «Історія української філософії»

Укладачі: докт. ф. н., проф. Мозгова Н. Г.

к.ф.н. доц.. Остапчук Г.О.

Київ 2013

1. Загальна характеристика курсової роботи

Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з курсу «Історія української філософії». Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення завдань професійної діяльності у сфері філософії. Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з курсу «Історія української філософії», перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати першоджерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження. Випадає й слушна можливість проконтролювати вміння студента правильно організувати свою наукову роботу та оформити її результати.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами філософського дискурсу. Вона затверджується на засіданні кафедри філософії. Виконання курсових робіт визначається графіком. Студентові надається право вибрати тему магістерської роботи з тих, які визначені кафедрою філософії, або запропонувати свою тему, обґрунтувавши необхідність її розроблення. Обирати тему без погодження з керівником не дозволяється.

Курсова робота студента з курсу «Історія української філософії» - це навчально-наукове дослідження. Обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок друкованого тексту, без урахування додатків і списку джерел літератури.

Вимоги до курсової роботи:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку філософського знання, а також практичним завданням зазначеної сфери;

• об’єктивність дослідження;

• наявність характеристики історії досліджуваної проблеми, її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

• чіткість характеристики об’єкта, предмета, мети, завдань дослідження;

• відповідність фактичного матеріалу методологічним нормам;

• обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій;

• бездоганність тексту з погляду законів і правил логіки, граматики та пунктуації;

• відповідність вимогам державних, міждержавних та міжнародних стандартів, а також наукового стилю викладу;

• своєчасність виконання.

Курсову роботу виконують відповідно до завдання-графіка, затвердженого кафедрою філософії. Цей процес спрямовують і контролюють завідувач кафедри, науковий керівник .

Захищають її публічно перед комісією в складі 3 викладачів кафедри філософії.

2. Послідовніст виконання курсової роботи

Курсова робота має свою специфіку, її деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Раціональніше організувати роботу над курсовою роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової роботи.

Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності:

• вибір теми курсової роботи;

• з'ясування об'єкта і предмета;

• визначення мети і завдань дослідження ;

• виявлення і відбір літератури з теми, її відбір та вивчення ;

• складання попереднього плану дослідження;

• написання вступу;

• виклад теорії і методики ;

• формулювання висновків;

• оформлення списку використаних джерел та додатків.

• літературне редагування та технічне оформлення

• рецензування керівником та підготовка до захисту

Підготовчий етап роботи над курсовою роботою.

Цей етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування актуальності тобто тим, наскільки вибране дослідження сприятиме розвитку відповідної галузі науки, економіки та соціальному розвитку країни.. Перевагу віддають темі, яка найповніше відповідає навчально-виробничим інтересам та схильностям і під час розроблення якої можна виявити максимум особистої творчості й ініціативи. При з'ясуванні об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв'язки. Об’єкт дослідження – це процес або явище, які породжують наукову проблему й вибрані шляхи для вивчення. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії та практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на відповідному етапі предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).

Наукова проблема – це сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у певній науці й потребують вирішення за допомогою наукових досліджень. Наукові проблеми виникають не стихійно, а закономірно, тому вирішення наукових проблем є рушійною силою розвитку науки.

Проблема повинна бути чітко визначеною та послідовною. Важливою умовою істинності проблеми є властивість її доведення (доказовості). Цю властивість у формальній логіці виражає закон достатнього обґрунтування, сутність якого полягає в тому, що в ході дослідження достовірними вважають лише ті твердження, стосовно істинності яких наведено обґрунтовані докази. Проблему вважається доведеною, якщо не просто стверджують її істинність, а й указують підстави її вирішення.

Оскільки наукова проблема є сукупністю складних теоретичних і практичних питань, під час наукового дослідження проблеми поділяють на складові компоненти – теми.

Тема – це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Тему вибирають виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розроблення нових концепцій і напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розроблення нових методик (рекомендацій). Теми наукових досліджень формують у межах проблем відповідної науки, які поділяють на теоретичні, методологічні та організаційні.

Теоретичні проблеми передбачають дослідження окремих концепцій певної науки, що стосуються її законів, розроблення аксіоматичних знань.

Методологічні проблеми стосуються методів певної науки, що застосовуються в ході вивчення її об’єктів.

Організаційні проблеми включають організацію досліджень із певної науки й застосування її результатів у практичній діяльності.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у ході дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовують увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему навчально-наукового дослідження, яку вказують на титульному аркуші першої частини магістерської роботи.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюють двоступенево: першу частину – у вигляді суспільної корисності, другу – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальної проблеми дослідження;

• всебічне вивчення практики вирішення відповідної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їхніх причин, типових особливостей передового досвіду;

• обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення відповідної проблеми;

• експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль;

• розроблення методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці роботи відповідних установ (організацій).

Робота над текстом курсової роботи

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Виписувати цитати треба на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами.

Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи. Готуючись до викладення тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання.

Для доказу кожного положення треба наводити аргументи, розташовуючи їх таким чином: середній доказ — слабкий доказ — сильний доказ або сильний — слабкий — середній. Щодо кожного розділу (глави) роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки. Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання курсового дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики феської науки.

Заключний етап роботи над курсовою роботою

На цьому етапі передбачається написання вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту. Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість;визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (25—30 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих логічних, лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного значення.

У загальних висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в магістерській роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки й практики. Далі наводять рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах. Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.