
- •Тема:Повздовжній профіль
- •Тема:Водовідвід із насипу
- •Тема:Призначення земляного полотна, ґрунти
- •Самостійна робота №1.2.9 Тема:Смуга відводу
- •Самостійна робота № 1.2.10 Тема:Штучні споруди
- •Тема:Рейки
- •Тема:Рейкові стики і стикові скріплення
- •Самостійна робота №1.3.5 Тема:Безстикова колія
- •Тема: Угон колії й пристрої проти угону.
- •Тема:Види і призначення габаритів
- •Габарит с
- •Тема: Устрій колії на прямих ділянках
- •Тема:Устрій колії у кривих ділянках
- •Тема:Розташування станційних колій у плані
- •Тема:Розташування рейкової колії на кривих ділянках
- •Тема:Глухі схрещення, сполучення й сплетення колій
- •Тема: Основні схеми роз’їздів та організація їх роботи
- •Тема: Організація роботи обгінних пунктів
- •Тема:Призначення проміжних станцій
- •Тема: Організація роботи проміжних станцій на одноколійних та двохколійних лініях.
- •Тема:Технічне оснащення проміжних станцій
- •3 Які повинні бути корисні довжини колій?
Теми для самостійного вивчення в 2 семестр 2 курс
1.1.4 Повздовжній профіль колій л.1 ст.7-9
1.2.2 Водовідвід із насипу л.1 ст.18-19
1.2.3 Призначення земляного полотна л.1 ст.10-11
1.2.4 Поперечні профілі земляного полотна л.1 ст.45-47
1.2.9 Полоса відводу л.1 ст.25-26
1.3.2 Рейки л.1 ст.33-34
1.3.3 Рейкові стики л.1 ст.34-37
1.3.4 Стикові кріплення рейок л.1 ст. 34-37
1.3.5 Безстикова колія л.1 ст.37-38
1.3.7 Рівнобіжний зсув міжколійя л.1 ст.39-41
1.3.8 Угон колії л.1 ст. 42-44
1.4.1Види габаритів л.1 ст.47-51
1.4.4 Устрій рейкової колії на прямих ділянках л.1 ст.51-52
1.4.5 Устрій рейкової колії у кривих ділянках л.1 ст.52-55
1.6.8 Рейкові колії на прямих ділянках л.1 ст.53-54
1.6.9 Рейкові колії на кривих ділянках л.1 ст.53-54
1.6.10 Глухі схрещення, сплетіння колій л.1 ст.65-45
3.1.2 Основні схеми роз’їздів та організація їх роботи л.1 ст.117-123
3.1.5 Організація роботи обгінних пунктів. л.1 ст.123-124
3.1.6 Колієві та допоміжні пости. л.1 ст.116
3.1.8 Складення відомості стрілочних переводів та колій л.1 ст.116
3.2.1 Призначення проміжних станцій л.1 ст.124
3.2.5 Організація роботи станцій з подовжнім розташу-
ванням колій л.1 ст.125-130
3.2.6 Організація роботи станцій з поперечним розташу-
ванням колій л.1 ст. 125-130
3.2.7 Організація роботи проміжних станцій на двох колій-
них лініях л.1 ст.130-132
3.2.8 Технічне оснащення проміжних станцій л.1 ст.132-135
Використана література
И.В.Савченко Железнодорожные станции и узлы Москва «Транспорт» 1980г.
Самостійна робота № 1.1.4
Тема:Повздовжній профіль
План
1.Роботи при прокладці залізничної дороги.
2.Знаходження нахилу.
3.Відмітки землі.
л.1, ст.7-9
Методичні вказівки:
В даній темі розглядають які роботи проводять при прокладці залізничної дороги. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, які ділянки бувають в залежності від напрямку руху і які бувають поздовжні профілі і відмітки землі, що таке нахил і як його знайти.
Нерівність земної поверхні при прокладці залізничної дороги вирівнюють зрізкою чи підсипкою землі. Тому повздовжній профіль лінії складається із горизонтальних та нахилих ділянок. В залежності від напрямку руху одна і та же ділянка може бути підйомом і спуском. Загальна назва нахилених ділянок – нахили. Нахил ί знаходиться як відношення :
ί=
,
тобто tg
α - кута захила.
За основу береться відстань в 1000 м; тому крутизна нахилу прийнято вимірювати не градусами кута нахилу, а тисячними. Так якщо h=5м, то і=5м/1000 м=0,005 тисячні можна позначити цілим числом 0,005=5%о з доданням знака (промілі) %о.
Крутизна буває різною і від неї залежить допустима вага поїзда. Тому допустима крутизна на проектній ділянці є керівний нахил лінії. Він встановлюється в залежності від топографічних умов, маси і швидкості руху поїздів, об’єму перевезень, категорії лінії.
Розрізняють два види повздовжнього профілю це : нормальний і скорочений, які відрізняються масштабом.
Профіль складається з нижньої частини, яка називається сіткою, а верхня представляє собою профіль.
Відмітки землі на сітці показані як чорні відмітки, а проектуємий профіль як червоні відмітки. Різницю між чорними й червоними відмітками називають робочими відмітками. Вони показують висоту насипу, чи глибину виїмки. Всі розрахунки розпочинають із головної колії.
Запитання для самоконтролю:
Як вирівнюють крутизну нахилу?
З чого складається повздовжній профіль лінії?
Від чого залежить допустима вага поїзда?
Що розуміють під допустимою крутизною?
Від чого залежить допустима крутизна?
На кресленнях, що представляє собою профіль?
Що це чорні відмітки?
Що це червоні відмітки?
Які це робочі відмітки?
Що робочі відмітки показують?
Самостійна робота № 1.2.2
Тема:Водовідвід із насипу
1.Водовідводні споруди.
2.Правила при будівництві водовідвідних споруд
3.Застосування лотків і канав для відводу води
л.1, ст.18-19
Методичні вказівки:
В даній темі розглядають водовідвід із насипу. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, від чого залежить міцність і стійкість земельного полотна, та яких правил треба дотримуватися при будівництві водовідвідних споруд.
Міцність та стійкість земляного полотна в значній мірі залежить від наявності водовідвідних споруд і їх справності.
Для відводу поверхневих вод від земляного полотна передбачено будівництво кюветів, канав, а земляне полотно повинно мати форму яка забезпечує відвід води безперешкодно. Полосу відводу планують так, щоб вода не застоювалась.
В нестійких ґрунтах, що погано утримують відкоси, а також в стиснених умовах замість відкритих канав застосовують водозбірні й водовідвідні лотки. Канави і лотки застосовують не тільки для відводу поверхневих вод, а і як дренажні споруди, призначені для відводу вод у понижені місця. Не радять будувати канави глибиною більше 1,5 м і лотки більше 2 м,тому що із збільшенням глибини збільшуються капітальні затрати на будівництво й обслуговування. Тому будують закриті дренажі замість канав і лотків. При заляганні ґрунтових вод від 6 до 10 м дренажі будують у вигляді галереї, а при глибині більше 10 м тунелі. Дно має нахил 3%о і виводять її у понижені місця.
При пилкоподібних профілях вода в між кілля збирається в збірні залізничні котки різних розмірів. Зібрана вода потрапляє в поперечні підземні труби колектори і її виводять на поверхню землі.
При великій кількості опадів для полегшення стоку води до подовжніх лотків, а також для відводу води від централізованих стрілок застосовують між шпальні лотки.
На ділянках із крутим падінням води її відводять при допомозі швидко токів. Швидкотік це канави зі збірного бетону прямокутного типу. Щоб зменшити затрати застосовують перепади. Вони бувають одноступінчаті і багато ступінчаті.
Запитання для самоконтролю:
Від чого залежить міцність і стійкість земляного полотна?
Що роблять для відводу поверхневих вод від земляного полотна?
Де застосовують водозбірні й водовідвідні лотки?
Як використовують канави й лотки?
Як відводять воду з пилкоподібних профілів?
Де застосовують між шпальні лотки?
Де застосовують і що це швидкотік?
Самостійна робота № 1.2.3