Задача 30.

Вивести символи і відповідні їм коди. Змінна k використовується як лічильник для організації послідовного виведення по 15 символів.

Program kod;

var i, k : integer;

begin

writeln(‘Виведення порядкових номерів (кодів) символів - значення змінной i та самих символів’);

for i:=1 to 255 do

begin

write(i:4,’ символ’,chr(i));

inc(k);

if k=15 then begin writeln; k:=0 end

end;

end.

Задача 31.

Видалити середню букву рядка при непарній довжині и дві середні букви при парній довжині рядка.

Program rr;

var st:string; k:integer;

begin k:=length(st);

if k mod 2=1 then delete(st, k div 2+1,1)

else delete(st, k div 2,2)

end.

Питання для самоконтролю.

1. Що є значенням змінних символьного типу char?

2. Які стандартні функції визначені для даних символьного типу?

3. Що таке рядок?

4. Як можна оголосити змінну рядкового типу?

5. Чи існує обмеження на максимальну довжину рядка?

6. Як можна звернутися до будь-якого символу в рядку?

7. Яка існує функція для отримання довжини рядка?

8. В якому випадку варто реалізувати посимвольне введення рядка?

9. Які операції допускаються над рядковими даними?

10. Що відбувається, якщо значення змінної після виконання оператора присвоєння перевищує по довжині максимальний розмір?

11. Які є найважливішими дії над масивами рядків?

12. Процедура видалення?

13. Процедура вставки символів?

14. Функція обчислення поточної довжини.

15. Яка функція перетворює числове значення величини в рядок?

Завдання 16:

Ввести прізвище, ім'я і по батькові як одне дане строкового типу.

1. Всі букви 'и' в імені продублювати.

2. Вивести прізвище і кількість букв в імені.

3. Вивести ім'я в зворотному порядку.

4. Вивести прізвище в стовпчик.

5. Вивести ім'я, по батькові і кількість букв в прізвищі.

6. Вивести найкоротше слово.

7. Вивести рядок без пропусків. Скільки букв в імені?

8. Вивести ім'я і кількість букв в прізвищі.

9. Вивести ім'я і прізвище.ожну букву імені продублювати.

1. Вивести прізвище в зворотному порядку.

Література: 2.с.235..250.

Модулі. Модулі користувача. Стандартні модулі. Основні розділи теми.

1. Поняття модуля.

2. Структура модуля.

3. Компіляція модулів.

4. Стандартні модулі.

5. ГРАФІКА.

Поняття модуля

Бібліотечний модуль оформляється як окремо компільована програмна одиниця, що містить різні елементи розділу описів і, можливо, деякі оператори. До складу модуля входять описи констант, змінних, типів, процедур, функцій.

Процедури і функції, що містяться в модулі, підключаються до програми яка їх використовує, на етапі компоновки. Зберігається модуль як в початковому, так і у вигляді, що відкомпілювався (файли з розширеннями pas і .tpu відповідно).

Тепер, нарешті, можна дати відповідь на питання, що краще всього робити з тими підпрограмами універсального призначення, які могли б використовуватися неодноразово при вирішенні різних задач. Зручно оформити такі процедури і функції (а також необхідні для їх роботи типи, константи, змінні) у вигляді окремих модулів.

По ходу роботи будь-який програміст звичайно накопичує для себе цілу колекцію таких корисних модулів — свою особисту бібліотеку. А це означає, що йому доведеться писати менше коду для нових програм, адже він може багато разів використовувати свої старі розробки.