Правила запису стандартних функцій.

1. Ім'я функції записується латинськими буквами.

2. Аргумент функції записується у круглих дужках після імені функції.

3. Аргументом функції може бути : константа, змінна або арифметичний вираз.

Приклади:

ax² + bx + c записують так: a*x*x +b*x + c

записують так: sqrt(b*b – 4*a*c)

записують так: (a + c – 2*b)/(3-x)

Розглянемо приклади використання арифметичних дій:

Вірно :

VAR a,b : integer;

r,s : integer;

............................

r:=a div b; {r=3 при a=7, b=2}

r:= a mod b; {r=1 при a=7,b=2}

s:=a*b;

s:=a div b;

Помилка :

VAR a,b : integer;

r : integer;

r:=a/b; {якщо результат об’явлений як цілочисленний, неможна використовувати наклонну черту ділення}

VAR a,b : real;

r : integer;

.................

r:=a div b; { неможна використовувати операцію div для дійсних чисел}

r:=a mod b; { операція mod використовується тільки по відношенню до цілих чисел}

VAR a,b : integer;

r : real;

r:=a div b; {r повинно бути цілим}

Зліва по відношенню до оператору присвоювання повинен стояти більш широкий тип

.

VAR a : integer;

b : real;

c : real;

...........

c:=a+b {вірно}

a:=c+b; {помилка}

Розглянемо приклади значень функцій і виконання процедур:

round(2.1)=2 int(2.1)=2.0 round(6.8)=7 int(6.8)=6.0

trunc(2.1)=2 frac(2.1)=0.1 (truncate- усікати,

trunc(6.8)=6 frac(6.8)=0.8 fraction-дріб)

x:=l; inc(x,5); (х=6); x:=’a’; inc(x); (x=’b’) (increase- збільшити на 1,

x:=7; dec(x,3); (x=4); x:='d'; dec(x); (x='c'). decrease)

Команди введення даних (read, readln).

Присвоїти значення змінним можна двома способами: за допомогою команди привсвоєння, наприклад, х:= 5, або команди введення даних з клавіатури read. Другий спосіб робить програму більш універсальною (масовою), оскільки дає можливість вирішувати одні і ті ж задачі для різних значень змінних. Команда read в загальному вигляді записується так:

read(<змінна 1>, ... , < змінна n>);

Дія команди. Виконання програми припиняється. Система переходить в режим очікування введення даних (екран темний, мигає курсор у). Значення даних користувач набирає на клавіатурі через прогалину або натискує після кожного даного клавішу введення. В результаті відповідним змінним будуть присвоєні конкретні значення.

Команда readln виглядає так:

геаdln(<змінна 1>, ... , < змінна n>);

Відмінність між командами read і readln полягає в тому, що під час виконання команди readln зайві дані в рядку введення ігноруються. Наступна команда введення прочитуватиме дані з нового рядка. Цю команду використовують звичайно при роботі з текстовими файлами.

Значення сторін трикутника можна ввести, наприклад, так: readln(а, b); read(c).

Тоді під час виконання програми на клавіатурі набираємо

5 3.6 (натискуємо клавішу введення)

4.2 (натискуємо клавішу введення)

В результаті виконання команд readln(а,b) і read(c) змінні отримають наступні значення: а = 5; b = 3.6; с = 4.2.

Зауваження. Значення змінних логічного і переліченого типів вводити з клавіатури не можна.