
- •«Загальна характеристика хромосомних хвороб. Клініка основних форм хромосомних хвороб»
- •Самоконтроль якості виконання самостійної роботи. Еталони відповідей на питання для самоконтролю.
- •Еталони відповідей на питання контролю початкового рівня.
- •Дієтотерапія, фолієва кислота 10мг/доба, вітамін е 20 мг/доба, полівітаміни.
- •Обстеження
- •Превентивна санація
- •Синхронізація репродуктивних процесів
- •Еталони відповідей до ситуаційних задач.
- •Питання для підсумкового контролю
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Технологічна карта проведення заняття
Еталони відповідей до ситуаційних задач.
1. Попередній діагноз – синдром Патау – трисомія 13. Необхідно зробити каріотип.
2. Попередній діагноз – хвороба Дауна – трисомія 21. Необхідно провести каріотипування.
3. У матері знайдена робертсоновська транслокація по хромосомі 21. Ризик народження дитини з хворобою Дауна прирівнюється 100%. Жінкам адсолютно протипоказане народження дитини.
4. Враховуючи вік батьків ризик народження дитини з хромосомною патологією 1,6%, плюс загальнопопуляційний ризик – 10%. Рекомендована ПД-біопсія хоріона для виключення хромосомної патології плоду.
5. Діагноз – трисомія 21 – хвороба Дауна у плода.
6. Необхідно дослідити каріотип батьків. Ризик для сибсів при простій трисомії та спорадичній транслокації не менше 1%. Але, враховуючи вік батьків, ризик народження дитини з хромосомною патологією – 4,2%.
7. Необхідно запропонувати жінці пренатальну діагностику – біопсія хоріона для виключення хромосомної патології плода. Найбільш частою прчиною с/а являється хромосомна аберація плода
Питання для підсумкового контролю
Який найбільш повний перелік показань для проведення цитогенетичного дослідження?
Підтвердження хромосомної хвороби, яка передбачається по клінічним ознакам.
Множинні вродженні вади розвитку у дитини.
Більше двох мимовільних викиднів, мертвонародження, народження дітей з вродженними вадами розвитку.
Порушення репродуктивної функції у жінок та чоловіків.
Затримка розумового та фізичного розвитку дитини.
Пренатальна діагностика (вік батьків, носійство транслокацій у батьків, народження попередньої дитини із хромосомною хворобою).
Синдроми, які характерізуються хромосомною нестабільністю.
Лейкози.
Які клінічні прояви є найбільш характерними для синдрома Дауна?
Зміна обличчя і голови (сплощена потилиця, вузьке чоло, широке перенісся, косий розріз очей, товстий язик; маленькі, деформовані, низькорозташовані вушні раковини); зміни кінцівок (акромікрія, клінодактилія, поперечна складка на долоні); м’язова гіпотонія; патологія зору; зміни внутрішніх органів (природженні вади серця, травного каналу); розумова відсталість; зниження резистентності організму.
Які клінічні ознаки, які ймовірніше є головними для встановлення діагнозу синдрома Патау?
Аномалії черепа і обличчя (тригоноцефалія, мікроцефалія, гіпотелоризм, розщелина верхньої губи і піднебіння, деформація вух); полідактилія, флексорне положення кистей; природженні вади серця, мозку; патологія очей (мікрофтальмія, колобома, помутніння рогівки).
Які фенотипові ознаки синдрома Едвардса?
Зміни черепа (доліхоцефалія, вузьке чоло, виступає потилиця, мікрогнатія, розщелина піднебіння); зміни скелета (деформація пальців рук, укорочення пальців ніг, стопа-гойдалка, коротка грудина); дефекти серця і судин, травної, сечовидільної систем; крипторхізм, гіпоспадія, гіпертрофія клітора.
В яких випадках проводиться розрахунок повторного ризику при хромосомних хворобах?
Частіше за все ризик розраховується в трьох випадках: ризик повторення анеуплоідій при нормальних каріотипах батьків; прогноз при наявності мозаіцизма у одного з батьків; прогноз при родинних формах структурних аномалій хромосом.
Які ознаки характерізують синдром Клайнфельтера?
Високий зріст, євнухоїдна будова тіла, гінекомастія, недорозвинені статеві залози безпліддя, відставання в розумовому розвитку, в каріотипі найчастіше зустрічається хромосомний набір 47,ХХУ.
Чи є життєздатною людина із каріотипом 47,ХХУ?
Так. Даний хромосомний синдром зустрічається з частотою 1:1000 хлопчиків. Більшість чоловіків із такими змінами в каріотипі не відрізняються від нормальних індивідів по фізичному, розумовому та статевому розвитку. Але встановлена підвищена схильність до агресії та кримінальним вчинкам у цієї групи чоловіків.
Які цитогенетичні варіанти синдрома Дауна вам відомі?
Випадки простой повной форми складають 94% (виникають внаслідок нерозходження хромосом в мейозі). 2% складають мозаічні форми. Близько 4% хворих мають транслокаційну форму трисомії (50% транслокаційних форм успадковується від батьків-носіїв, 50%транслокацій виникають de novo).
Що поєднує синдроми Прадера-Вілі та Ангельмана?
Ці синдроми виникають внаслідок мікроделецій в 15-й хромосомі, але ж у випадку синдрома Прадера-Вілі відсутня ділянка 15 хромосоми батька; а делеція ділянки q11-q12 15 хромосоми матері обумовлює синдром Ангельмана.
Які основні прояви синдрома Ангельмана?
Незвичайне обличчя, атаксія, гіпотонія, епілепсія, пароксизмі сміху, мікроцефалія, відсутність мовлення.
Синдроми часткових анеуплоідій, які частіше зустрічаються в популяції?
Синдром “котячого” крику, синдром Вольфа-Хіршхорна, синдром часткової трисомії по короткому плечу 9-ої хромосоми.
Яка коротка характеристика найбільш поширених синдромів часткових анеуплоідій?
Синдром “котячого” крику – незвичайний плач, мікроцефалія, антимонголоідний розріз очей, розумова відсталість, делеція короткого плеча 5-ої хромосоми.
Синдром Вольфа-Хіршхорна – гіпертелорізм, дзьобоподібний ніс, мікроцефалія, асиметрія черепа, черепно-обличчові дизморфії, затримка психомоторного розвитку, делеція короткого плеча 4-ої хромосоми.
Синдром часткової трисомії 9-ої хромосоми – олігофренія, затримка в фізичному розвитку, характерене обличчя.
Яку клінічну картину можна очикувати при каріотипі 47,ХХХ?
Частіше такі жінки мають нормальний фізичний та психічний розвиток. Статевий розвиток також без відхилень, але ризик виникнення хромосомних порушень у нащадків та ризик мимовільних абортів підвищений.
Від яких чинників залежить фенотипічний прояв хромосомних хвороб?
Фенотипічна картина залежить від індивідуальності пошкодженної хромосоми; типу аномалії; розміру недостатнього чи надлишкового матеріалу; співвідношення клонів при мозаіцизмі; генотипу організма; умов середовища.
Поясніть механізм виникнення однобатьківскої дисомії?
Хромосомний набір такої людини по кількості хромосом не відрізняється від нормального, але одна пара хромосом представлена хромосомами одного з батьків.
Під час гаметогенеза внаслідок нерозходження хромосом виникає трисомія. Одна з трьох хромосом може еліменуватись на ранніх стадіях дріблення. Якщо еліменованою хромосомою буде хромосома з нормальної гамети, таким чином у зародка залишаються дві хромосоми одного з батьків.
Що таке “хромосомні хвороби”?
Хромосомні хвороби – це велика група патологічних вродженних станів, які обумовлені чисельними відхиленнями в складі хромосомного набору чи порушеннями структури хромосоми, фенотипічними прявими яких є різноманітні порушення розвитку організма.
Які існують групи ризику, в яких хромосомні варіанти зустрічаються частіше, ніж в загальній популяції?
До груп ризику, в яких збільшені гетерохроматинові блоки зустрічаються частіше, можна віднести подружні пари з порушенням репродуктивної функції, а також діти з затримкою психомоторного розвитку й вродженними пороками органів.
За яким принципом розподіляють хромосоми на групи?
Форма хромосом зазначається розташуванням первинної перетяжки, яка локалізується в районі центроміри й може бути охарактеризований кількісно як доля довжини короткого плеча до довжини всієї хромосоми, припущеної за 100% (центромірний індекс).
Центромірний індекс може складати близько 50% - метацентрична хромосома, бути меньшою за 50% - субметацентрична хромосома, центроміра зміщена в кінцеве положення – акроцентрична хромосома.
Які хромосоми можна ідентифікувати за розміром й формою?
Чотири пари аутосом 1,2,3,16 та У-хромосому.
Обмеженні можливості в точній ідентифікації індивідуальних пар хромосом схожого розміру й форми пов’язані з тим, що між гомологами всіх пар існує значна мінливість ступеню конденсації як в цілому, так і для хромосомних плечей.
Які типи гетерохроматина існують?
При С-пофарбуванні в кожній хромосомі людини фарбу сприймають лише центромірний та навколоцентромірний регіони хромосом, а також довге плече У-хромосоми. По локалізації розподіляють чотири типа С-хроматина: центромірний, придатний всім хромосомам; гетерохроматин вторинних навколоцентромірних перетяжок аутосом 1,9,16; гетерохроматин коротких плечей акроцентричних аутосом; гетерохроматин довгого плеча У-хромосоми.
Які види хромосомних аномалій існують?
Поліплоідії – збільшення кількості хромосом, кратне гаплоідному набору;
Анеуплоідії – збільшення чи зменьшення кількості хромосом в наборі, не кратне гаплоідному;
Структурні перебудови (сбалансовані – весь набір генів в каріотипі присутній, але розташування їх в межах хромосом або між хромосомами відрізняється від нормального; несбалансовані – делеції, дуплікації, інверсії, інсерції, транслокації);
Підвищений рівень хромосомної нестабільності.
Які механізми реалізації розвитку порушень при хромосомних хворобах?
Специфічні ефекти – пов’язані із змінами кількості структурних генів;
Полуспецифічні генетичні ефекти – обумовлені зміною кількості генів, які і в нормі представлені в вигляді багатьох копій;
Неспецифічні ефекти -пов’язані із зміною вмісту гетерохроматина в клітині.
Яку роль гетерохроматин виграває в клітці?
Припустимо, що гетерохроматинові блоки беруть участь в процесах клітинного дріблення, клітинного розвитку, а також припускається селективна цінність С-гетерохроматина для адаптації людини до деяких екстремальних чинників середовища (гіпоксії, холоду, радіоактивним речовинам, солям тяжких металів та ін.)
Що вміщує поняття “гетерохроматин”?
Гетерохроматин – це специфічні ділянки хромосом, ДНК яких сформорвані кластерами, які складаються з часто- та середньоповторних , частіше сателітних, нетранскрибуємих послідовностей нуклеотидів.
Якими обов’язковими властивостями характерізується гетерохроматин?
Такими властивостями є конденсований стан на протязі всього клітинного циклу; затримана реплікація ДНК цих регіонів; позитивний ефект при фарбуванні С-методом.
Які специфічні особливості гетерохроматинових регіонів?
Висока мутабільність генів, які локалізовані навколо цих регіонів; тенденція до разривів; висока частота участі в хромосомних перебудовах; “неспецифічна кон’югація”.
Що таке “поліморфізм” по Форду?
Поліморфізм – присутність серед індивідів, які схрещуються, спадкового варіанту, який зустрічається в популяції частіше, ніж мутаційна зміна.
Укажіть формулу каріотипу при синдромі Шерешевського-Тернера:
45,хо; 46хх/45,хо.
47,хххі.
47,ххуі.
46,ххі.
46,ху.
Укажіть формулу каріотипу при синдромі Клайнфелтера.
47,хху.
45,хо.
47,ххх.
47,хуу.
48,ххуу.
Укажіть можливу формулу каріотипу при слідуючих симптомах: низький зріст, коротка шія, бочкообразна грудна клітина, затримка статевого розвитку:
45,хоі.
47,хху.
46,хх/45,хо.
47,хуу.
47,ххх.
Назвіть єдину форму моносомії у живонароджених:
45,хо.
45,уо.
46,хх.
46,ху.
46,ххy.