харківський НАЦІОНАЛЬний медичний університет

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

кафедра медичної генетики

методичнІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

для студентів 5 курсІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

НА ТЕМУ:

«Загальна характеристика хромосомних хвороб. Клініка основних форм хромосомних хвороб»

Затверджено на засіданні кафедри «___»______2012р. Харків 2012

Завідувач кафедри, чл.-кор. НАМНУ, д.мед.н., професор _________________ О.Я. Гречаніна

Актуальність теми. Вчення про хромосомні хвороби людини – одна з самих молодших и плідних гілок молодої науки з драматичною долею – медичної генетики. Не пройшло й 50 років з моменту встановлення хромосомної етіології хвороби Дауна, а вже сьогодні описано біля тисячи нозологічних форм хромосомних хвороб. Перші 5 років з моменту відкриття дозволили знайти більше десятка хромосомних хвороб. У джерел відкриття стояли Лежен, Патау, Едвардс, Опітц.

Знання лікарів по клінічній цитогенетиці усе ще залишаються мінімальними, що не дозволяють бачити хромосомні хвороби, включати їх у диференційно-діагностичне коло при уточненні складного діагнозу. Усе ще не сформувалося у лікарів розуміння того, що хромосомні хвороби в дорослих (після 25 років) зустрічаються частіше, ніж у дітей (до 25 років 1,8:1000, після 25 років - 2,0:1000, протягом життя - 3,8:1000), чим яскравіше виражені риси дисморфогенезу у пробанда із хромосомною патологією, тим раніше в процесі онтогенезу можна поставити діагноз цієї патології.

Хромосомні порушення, діагноз яких ставиться в дорослих, частіше є мозаїчними формами, при яких стерта форма дисембріогенезу супроводжується вираженими метаболічними порушеннями, функціональними змінами нервових, ендокринних, кістякової систем і саме тому такі хворі попадають до генетика пізно й частіше випадково.

Люди із хромосомною патологією займають майже 25% ліжкового фонду всього миру. Вивчення хромосомних хвороб має велике практичне значення. Це не тільки розширить можливості діагностики даної патології й диференціальної діагностики спадкових хвороб, а також дослідження мутагенних факторів навколишнього середовища, але й допоможе медичним працівникам зібрати додаткові дані про епідеміологію хромосомних порушень, необхідні для планування медичної й соціальної допомоги хворим. Родини із хромосомними хворобами мають високий шанс як точного діагнозу, так і адекватного прогнозування, первинної, вторинної й третинної профілактики. Величезна кількість дослідників присвятило свої творчі пошуки таким родинам. Їхня праця увінчалася успіхом - сьогодні лікарі-генетики почувають себе досить впевнено в діагностиці хромосомної патології, хоча природа продовжує приносити свої сюрпризи й у цій області пізнання.

Загальна мета – вивчити клініку, генетику хромосомних хвороб, методи діагностики і реабілітації хворих з хромосомною патологією, ознайомити студентів з принципами медико-генетичної консультації при цій патології.

	Уміти
Конкретні цілі	Цілі вихідного рівня
1. Засвоїти поняття «хромосомні хвороби»	1. Зібрати скарги, анамнез, провести соматогенетичне обстеження з синдромологічним аналізом пробанда з хромосомною хворобою. Провести диференційну діагностику різних видів хромосомних хвороб.
2. Визначити етіологічні фактори хромосомних хвороб	2. Скласти та проаналізувати родовід
3. Визначити середовищні фактори ризику хромосомних хвороб	3. Визначити план обстеження сім'ї.
4. Володіти алгоритмом обстеження та ведення сімей з хромосомними хвороби	4.Проаналізувати результати проведених досліджень Інтерпритація цитогонетичного дослідження.
	5.Призначити дієту та преконцепційне лікування.

Щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, виконайте такі завдання. Правильність розв'язання задач перевірте, зіставивши з еталоном.

Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

1. Виберіть одну правильну відповідь. Які генетичні хвороби діагностують за допомогою цитогенетичних методів:

1. Метаболічні.

2. Мітохондріальні.

3. Хромосомні.

4. Нервові.

5. Піроксисомні.

2. Виберіть одну правильну відповідь. Яким методом отримують хромосомні препарати для дослідження каріотипу:

1. Біопсія хоріона.

2. Кордоцентез.

3. К ультування лімфоцитів.

4. Плацентацентез.

5. Амніоцентез.

3. Виберіть одну правильну відповідь. На якій стадії клітинного поділу досліджують хромосоми методом мікроскопії:

1. Анафаза.

2. М етафаза.

3. Профаза.

4. Телофаза.

5. Інтерфаза.

4. Виберіть одну правильну відповідь. До яких мутацій відносять структурні перебудови хромосом (інверсії, транслокації, делеції):

1. Генні.

2. Г еномні.

3. Хромосомні.

4. Анеуплоїдні.

5. Поліплоїдні.

5. Виберіть одну правильну відповідь. При виникненні мозаїчного організму, на якому етапі розвитку порушення?

1. Яйцеклітина.

2. Мітохондрія.

3. З ігота.

4. Сперматогенез.

5. Ядро.

6. Виберіть одну правильну відповідь. Які існують цитогенетичні форми синдрому Дауна?

1. Мозаїчні.

2. Регулярні.

3. Транслокаційні.

4. М озаїчні, регулярні, транслокаційні.

5. Анеуплоїдні.

7. Виберіть одну правильну відповідь. Укажіть формулу каріотипу пацієнта з синдромом Клайнфельтера?

1. 47,ХХ, +21

2. 4 7,ХХУ

3. 45,Х

4. 47,ХУ,+13

5. 46,ХУ

8. Виберіть одну правильну відповідь. Синдром Шерешевського-Тернера це:

1. Поліплоїдія.

2. Тетрасомія.

3. М оносомія.

4. Трисомія.

5. Полісомія.

9. Виберіть одну правильну відповідь. Який метод диференційного фарбування використовують для вивчання гетерохроматинових районів хромосом:

1. Рутинне фарбування.

2. G -метод фарбування.

3. C-метод фарбування.

4. R-метод фарбування.

5. Q-метод фарбування.

10. Виберіть одну правильну відповідь. Які сучасні молекулярно-цитогенетичні методи використовують для пошуку мінімального патологічного клону при мозаїцізмі:

1. Прометофазний аналіз.

2. Метод G,C,R,-фарбування.

3. Т онкошарова хроматографія.

4. Fish-гибрідізація нуклеїнових кислот.

5. ІФA-метод.

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Захаров А.Ф., Бенюш В.А., Кулешов Н.П., Барановская Л.И. Хромосомы человека. Атлас. – М.: Медицина, 1982

2. Ворсанова С.Г., Юров Ю.Б., Гречанина Е.Я.Хромосомные аномалии и синдромы при нервно-психических нарушениях. ХМАПО Харьков, 1998

3. Бочков Н.П. Клиническая генетика. – М.: Медицина, 2002

4. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека. т.1, «Мир», 1989

Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть наступний матеріал:

1. «Медична генетика» Під редакцією чл-кор. АМНУ, проф. О.Я. Гречаніної, проф. Р.В. Богатирьової, проф. О.П. Волосовця Підручник для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Київ “Медицина” 2007. 534 с. Рекомендовано МОЗ України.

2. Клініка, генетика аутосомних трисомій: Метод.рекомендации/ Е.Я.Гречанина, О.В.Ромадина, Е.Н.Бабаджанян. - Харьков, 1998- 51с.

3. McKusick V.A. Mendelian inheritance in man. /the Johns Hopkins University Press. Baltimore, 1992.

4. Граф логічної структури теми.

Питання для самоконтролю.

1. Визначення хромосомних хвороб. Класифікація.

2. Частота хромосомних захворювань.

3. Причини виникнення хромосомних хвороб.

4. Загальні признаки хромосомних захворювань.

5. Методи діагностики хромосомних хвороб.

6. Профілактика хромосомних хвороб.

7. Клінічні особливості хворих з різними формами хромосомних захворювань: трисомія 8, 9, 22, синдром Патау, Едвардса, хвороба Дауна., синдром Шерешевского-Тернера, синдром Клайнфельтера.

Питання для контролю початкового рівня.

1. Визначення та класифікація хромосомних хвороб.

2. Популяційна частота хромосомних захворювань.

3. Генетика хромосомних хвороб. Цитологічний аналіз.

4. Загальні признаки хромосомних хвороб.

5. Методи діагностики хромосомних хвороб.

6. Профілактика хромосомних хвороб.

7. Синдром трисомії 8:

а) цитологічна характеристика;

б) популяційна частота;

в) співвідношення статі;

г) фенотипічні особливості хворих;

д) вітальний прогноз;

е) генетичний прогноз;

8. Синдром трисомії 9:

а) цитогенетична характеристика;

б) фенотипічні особливості хворих;

в) вітальний прогноз;

г) генетичний прогноз;

9. Синдром трисомії 13:

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) співвідношення статі;

г) фенотипічні особливості хворих;

д) патоморфологічна характеристика вражень різних органів;

е) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;

10. Синдром трисомії 18:

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) співвідношення статі;

г) фенотипічні особливості хворих;

д) патоморфологічна характеристика вражень різних органів;

е) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;

11. Синдром трисомії 22:

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) співвідношення статі;

г) фенотипічні особливості хворих;

д) патоморфологічна характеристика вражень різних органів;

е) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;

12. Синдром трисомії 21:

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) фенотипічні особливості у новонароджених;

г) фенотип хворих з хворобою Дауна;

д) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;

13. Синдром моносомії Х (синдром Шерешевського-Тернера)

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) фенотипічні особливості у пробандів різного віку;

г) фенотип хворих з синдромом Шерешевського-Тернера;

д) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;

14. Синдром Клайнфельтера.

а) цитогенетична характеристика;

б) популяційна частота;

в) фенотипічні особливості у пробандів різного віку;

г) фенотип хворих з синдромом Клайнфельтера;

д) вітальний прогноз;

є) генетичний прогноз;