
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окиснювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Вивчення властивостей бензолу Дослiд 7.3. Розчинність бензолу у різних розчинниках
- •Дослiд 7.4. Горіння бензолу
- •Дослiд 7.5. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.6. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Сульфування аренів
- •Дослiд 7.7. Отримання бензолсульфокислоти
- •Окиснення аренів
- •Дослiд 7.8. Окиснення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез бромистого етилу
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.3. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.4. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.5. Вплив каталізаторів на хід бромування вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Визначення будови спиртів
- •Дослiд 9.2. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окиснення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Окиснення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.7. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
Дослiд 7.7. Отримання бензолсульфокислоти
Реактиви та матеріали: |
бензол, сiрчана кислота (d=1,84 г/см3) |
Обладнання: |
водяна баня. |
У пробірку вміщують 3 краплі бензолу й 5 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Вміст пробірки нагрівають на водяній бані при постійному збовтуванні реакційної суміші. Після отримання однорідного розчину виливають сульфомасу в пробірку з 10 краплями холодної води. Якщо сульфування закінчено повністю, утворюється прозорий розчин, оскільки сульфокислоти розчинні у воді.
Окиснення аренів
Незаміщені ароматичні вуглеводні дуже стійкі щодо різних окисників (перманганат калію, триоксид хрому, нітратна кислота), але кисень повітря в присутності V2O5 окиснює бензол в малеїновий ангідрид з гарним виходом:
а нафталін – у фталевий ангідрид:
Гомологи бензолу при дії окисників (KMnO4, HNO3, CrO3) перетворюються в ароматичні кислоти. Боковий ланцюг у гомологів бензолу легко окиснюється при кип'ятінні з розведеною HNO3 (1 об'єм концентрованої HNO3 густиною 1,4 г/см3 на 2-3 об'єми води). При наявності декількох бокових ланцюгів нітратна кислота більшою частиною окиснює тільки одну алкільну групу, наприклад з о-ксилолу отримують о-толуїлову кислоту:
Легкість окиснення залежить від їх взаємного розташування, так, наприклад, п-ізомер окиснюється легше м-ізомеру.
Окиснення бокового ланцюга залежить також від характеру замісників у ядрі. Так, п-нітротолуол легше окиснюється в п-нітробензойну кислоту, ніж толуол в бензойну кислоту.
Найбільше практичне значення має каталітичне окиснення ароматичних вуглеводнів з боковим ланцюгом. При пропусканні парів толуолу й інших гомологів бензолу в суміші з киснем над V2O5 при 400-500°C утворюються відповідні альдегіди:
Якщо реакцію окиснення проводити в присутності лугів при 210°С й підвищенні тиску, толуол й етилбензол окиснюються в бензойну кислоту.
Для отримання фенолу використовується рідиннофазове окиснення кумолу киснем повітря в присутності мідних або марганцевих каталізаторів. Гідропероксид кумолу, що утворився, розкладають сульфатною кислотою на фенол й ацетон:
Дослiд 7.8. Окиснення гомологiв бензолу
Реактиви та матеріали: |
толуол, перманганат калiю (0,1Н розчин), сiрчана кислота (2Н розчин) |
Обладнання: |
пробiрки, пiпетка |
В пробiрку вiдбирають пiпеткою 3 краплi води, краплю розчину перманганату калiю i краплю розчину сульфатної кислоти. Потiм додають краплю толуолу i енергiйно струшують протягом 1-2 хв. Рожеве забарвлення поступово зникає, i розчин знебарвлюється.
толуол бензойна кислота
Контрольнi запитання
Вкажiть, як можна розрiзнити гексан, гексен i бензол. Напишiть рiвняння реакцiй.
Як можна розрiзнити: бензол i толуол; бензол i нiтробензол?
Напишiть структурнi формули сполук: етилбензол; толуол; стирол; о-хлор-нiтро-бензол; п-толуолсульфокислота (п-сульфокислота); хлорбензол; 1-хлор-2-нiтро-4-сульфобензол.
Назвiть сполуки:
Напишiть формули двох сполук, якщо при їхньому окисненнi отримали: з однiєї - бензойну кислоту, з другої - п-C6H4(COOH)2.