
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окиснювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Вивчення властивостей бензолу Дослiд 7.3. Розчинність бензолу у різних розчинниках
- •Дослiд 7.4. Горіння бензолу
- •Дослiд 7.5. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.6. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Сульфування аренів
- •Дослiд 7.7. Отримання бензолсульфокислоти
- •Окиснення аренів
- •Дослiд 7.8. Окиснення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез бромистого етилу
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.3. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.4. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.5. Вплив каталізаторів на хід бромування вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Визначення будови спиртів
- •Дослiд 9.2. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окиснення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Окиснення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.7. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
Реактиви та матеріали: |
бензойнокислий натрiй, натронне вапно, концентро-вана сiрчана кислота (d = 1,84 г/см3) |
Обладнання: |
пробiрки, газовiдвiдна трубка, пальник |
В суху пробiрку кладуть трохи сумiшi iз бензойнокислого натрiю i натронного вапна (1 : 1). Пробiрку закрiплюють в штативi горизонтально i закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою, кiнець якої опускають в iншу пробiрку з водою, охолодженою льодом. Реакцiйну пробiрку нагрiвають в полум’ї пальника. Щоб бензол переходив у приймач, спочатку нагрiвають верхню частину пробiрки, а потiм уже реакцiйну сумiш. Через деякий час у приймачi на поверхнi води з’являється олиїста пляма бензолу. Пiсля того, як реакцiйна пробiрка охолоне, її вiдкривають. Відчувається запах бензолу.
Хiмiзм процесу:
C6H5 COONa + NaOH C6H6 + Na2CO3
бензойнокислий бензол
натрiй
Якщо в пробiрку-приймач замiсть води налити нiтруючу сумiш (2 краплi кон-центрованої азотної кислоти i 3 краплi концентрованої сiрчаної кислоти), відчувається гiркомигдальний запах нiтробензолу.
Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
Реактиви та матеріали: |
бензол, азотна кислота, сiрчана кислота (d=1,84 г/см3) |
Обладнання: |
водяна баня, термометр, пробiрки |
В суху пробiрку наливають 2 краплi концентрованої азотної кислоти i 3 краплi концентрованої сiрчаної кислоти. Отриману нiтруючу сумiш охолоджують i додають 2 краплi бензолу. Пробiрку вмiщують у водяну баню, пiдiгрiту до 50-55С на 2-3 хв, постiйно струшуючи її вмiст. Пiсля цього виливають реакцiйну сумiш в ранiше приготовлену пробiрку з водою. На дно опускається крапля важкого жовтуватого нiтробензолу, каламутного вiд присутностi вологи.
Хiмiзм процесу:
Активною формою нiтруючого агента є
катiон нiтронiю, який утворюється
при дiї сiрчаної кислоти на азотну: НNO3
+ 2H2SO4
O2
+ 2HSO4
+ [H3O]+. Iон
гiдроксонiю [H3O]+,
або
, утворюється iз протона Н+ i молекули
води у водних розчинах мiнеральних
кислот. Катiон нiтронiю реагує з ароматичними
вуглеводнями:
C6H6
+
O2
[C6H6
O2]
[C6H5
HNO2]
C6H5
NO2
бензол –комплекс -комплекс нітробензол
Швидкiсть реакцiї нiтрування залежить вiд об’єкта нiтрування та складу нiтру-ючої сумiшi. Для кожної сполуки iснує оптимальний склад.
Вивчення властивостей бензолу Дослiд 7.3. Розчинність бензолу у різних розчинниках
Реактиви та матеріали: |
бензол, етиловий спирт, діетиловий ефір, бромна вода, перманганат калію, 0,1Н розчин, сульфатна кислота, 2Н розчин. |
Обладнання: |
фарфорова чаша |
У три пробірки вміщують по 1 краплі бензолу. В одну пробірку додають 3 краплі води, в іншу – 3 краплі спирту, в третю – 3 краплі ефіру. Вміст пробірок ретельно збовтують. У пробірці з водою утворюється 2 шари, у пробірці із спиртом й ефіром утворюється однорідний розчин.
Отже, бензол у воді практично не розчиняється й добре розчиняється в органічних розчинниках.