
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окиснювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Вивчення властивостей бензолу Дослiд 7.3. Розчинність бензолу у різних розчинниках
- •Дослiд 7.4. Горіння бензолу
- •Дослiд 7.5. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.6. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Сульфування аренів
- •Дослiд 7.7. Отримання бензолсульфокислоти
- •Окиснення аренів
- •Дослiд 7.8. Окиснення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез бромистого етилу
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.3. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.4. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.5. Вплив каталізаторів на хід бромування вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Визначення будови спиртів
- •Дослiд 9.2. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окиснення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Окиснення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.7. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
Лабораторна робота 6
АЛКIНИ
Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
Вуглеводнi з потрiйним зв’язком називають ацетиленовими вуглеводнями або алкiнами, вони мають загальну формулу CnН2n-2. Назва утворюється так само, як і у алкенів. Згiдно з мiжнародною номенклатурою закiнчення насичених вуглеводнiв “-ан”, якому вiдповiдає головний скелет з потрійним зв’язком, замiнюється на “-iн”:
НС С СН3 |
|
пропін |
3-метилпентин-1 |
Для ацетиленових вуглеводнiв характернi як реакцiї приєднання, так i реакцiї замiщення водню за потрiйним зв’язком на метал. В останнiй реакцiї виявляються кислотнi властивостi ацетилену, зумовленi бiльшою електронегативнiстю атома вуглецю в станi sp-гiбридизацiї порiвняно з sp2- i sp3-гiбридизацiями (електронегативнiсть вiдповiдно 2,8 i 2,5), що спричиняє зрушення електронних густин у молекулi:
Н+ С С Н+
В сучасних умовах для iдентифiкацiї вуглеводнiв використовують IЧ-спектро-скопiю. IЧ-спектри алкiнiв мають смугу поглинання при 2300-2100 см1 (ССН) i 3300 см1 (СН).
Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння
Реактиви та матеріали: |
карбiд кальцiю СаС2 (шматочки) |
Обладнання: |
пробiрка, газовiдвiдна трубка з вiдтягнутим кiнцем, піпетки |
Роботу з ацетиленом необхiдно здiйснювати у витяжнiй шафi, тому що забруд-нений ацетилен, отриманий з карбiду кальцiю, мiстить шкiдливi, з неприємним за-пахом домiшки.
У пробiрку кладуть маленький шматочок карбiду кальцiю СаС2, додають двi краплi води i закривають пробiрку пробкою з газовiдвiдною трубкою, яка має вiдтя-гнутий кiнець. В пробiрцi бурхливо видiляється ацетилен.
Хiмiзм процесу:
CaC2 + 2H2O HC СH + Ca(OH)2
Пiдпалюють ацетилен у кiнцi газовiдвiдної трубки. Вiн горить свiтним димним полум’ям. Реакцiя взаємодiї карбiду кальцiю з водою екзотермiчна.
Ацетилен, отриманий з карбiду, мiстить незначну кiлькiсть NH3, РН3, АsН3 та iнших домiшок, а тому має характерний запах. Домiшки вилучають промиванням ацетилену водним розчином дихромату калiю, пiдкисленого сiрчаною кислотою.
Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
Реактиви та матеріали: |
ацетилен, бромна вода (насичений розчин) |
Обладнання: |
пробiрка, газовiдвiдна трубка, піпетки |
Додають у пробiрку з карбiдом кальцію ще двi краплi води, закривають пробiрку пробкою з газовiдвiдною трубкою, кiнець якої опускають в пробiрку з п’ятьма крап-лями бромної води. Бромна вода знебарвлюється внаслiдок приєднання атомiв брому за мiсцем потрiйного зв’язку.
Хiмiзм процесу:
HC CH + 2Br2 Br2HC CHBr2
1,1,2,2-тетраброметан
Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окиснювачами
Реактиви та матеріали: |
ацетилен, перманганат калiю (0,1Н розчин) |
Обладнання: |
пробiрки, газовiдвiдна трубка, піпетки |
У пробiрку вносять 1 краплю перманганату калiю i 4 краплi води. В пробiрку з шматочками карбiду кальцiю додають ще двi краплi води i закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою (див. дослiд 6.2), кiнець якої опускають в приготовлений розчин перманганату калiю. Рожевий колір розчину швидко знебарвлюється: йде окиснення ацетилену у мiсцi розриву потрiйного зв’язку з утворенням промiжного продукту окиснення - щавлевої кислоти, яка окиснюється далi до дiоксиду вуглецю:
щавлева кислота
Отже, як видно з двох останнiх дослiдiв, знебарвлення бромної води i перман-ганату калiю доводить ненасиченiсть ацетилену.