
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
Наукове забезпечення спрямоване на підвищення безпеки та виконується за певними напрямками:
вдосконалення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС;
подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
розробка ефективних механізмів попередження та ліквідації НС.
З цією метою впроваджуються наукові роботи щодо:
- аналізу нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення УІАС НС;
- розробка корпоративного стандарту зберігання структурованих даних;
- визначення переліку та аналіз міжнародних систем спостережень, що мають відношення до запобігання НС;
- розробка засобів віддаленного доступу до геоінформаційних ресурсів, розробка тематичної карти географічного розташування потенційно небезпечних об´єктів (ПНО) з точністю до населеного пункту;
- аналіз наявних інформаційних ресурсів;
- розробка проекту структури комплексної підсистеми моделювання та прогнозування НС, визначено методику і алгоритм моделювання та прогнозування природних явищ та техногенних процесів;
- модернізація та уточнення інформаційної бази прогнозно-моделюючого комплекса «Паводок» за даними космічних знімків та GPS-зйомки;
- розробка програмного продукту АСУ БД ДЕМОСМОНІТОР, результатів лікування та нагляду за постраждами від Чорнобильської катастрофи.
З метою збереження культурної спадщини проводяться експедиції (комплексні історико-етнографічні, фольклорно-етнографічні та археологічні і ін.).
В результаті проведення такого рода робіт, наприклад, в зоні відчудження і зоні безумовного відселення було зібрано понад 1 тис. рухомих пам´яток традиційного народного побуту та мистецтва, 2,2 тис. архівних документів особового та державного походження, досліджено 34 пам´ятки народної архітектури, зафіксовано істориичні ландшафти та характерну забудову 25 колишніх сіл у відселених зонах. Археологічними експедиціями обстежено понад 25 об´єктів археології у колишніх мешканців Поліському та Чорнобильському районах, зроблено деякі відкриття: виявлено середньовічного м. Чорнобиля та ранньонеолітичну стоянку на р. Прип´яті.
Інститутами Національної академії наук та МНС України проводяться дослідження з визначення геохімічних процесів, що контролюють темпи природної дезактивації довкілля, встановлення динаміки еволюції радіаційної обстановки після значних за розміром радіаційних аварій; вивченню розвитку фітопаталогій залежно від ступеню забруднення території на яких вони вирощуються; визначення стану безпеки підтоплених зсувонебезпечних територій в умовах дії сейсмічних імпульсів природного і техногенного походження; вивченню екологічних ризиків застосування трансгенних культур і питання безпеки впровадження генетико-модифікованих організмів в Україні; розробки методологічних основ і системотехнічних решень щодо створення і використання систем підтримки прийняття рішень із запобігання і реагування на НС, розвитку системного підходу до інтегральної оцінки соціальних ризиків виникнення НС різного характеру, тощо.
Вводяться в експлуатацію об´єкти на пожежно-випробувальному полігоні УкрНДІ ПБ, що зміцнює матеріально-технічну базу для проведення наукових досліджень за напрямом пожежної безпеки, в результаті чого проведено випробування близько 300 видів продукції, підготовлено та затверджено понад 350 протоколів випробувань, у тому числі 68 сертифікаційних.
Національний науково-дослідний інститут охорони праці провдить дослідження стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, розвитку виробництва засобів індивідуального захисту , тощо.
У сфері сертифікації продукції в Інституті діють акредитовані в системі УкрСЕПРО Випробувальний центр засобів індивідуального захисту і Орган сертифікації продукції, а у сфері стандартизації – технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».
Розробку нових зразків медичного обладнання на замовлення МНС України виконують наукове-виробниче товариство «Дніпро-МТО» (автономна кріоаеротерапевтична установка) та науково-дослідне об´єднання «СЕЛДІ» (цифровий скануючий рентгенодіагностичний апарат).
З метою оцінки рівня розвитку науково-технічного потенціалу установ, результатів їх наукової дільності та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.01.03 №389/3 було проведено галузеву атестацію науково-дослідних установ, які віднесено до сфери управління МНС.