3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації

Економічний механізм природно-техногенної безпеки (економічний механізм запобігання НС природного та техногенного характеру) являє собою врегульовану, послідовну та структуровану систему планування, фінансування та стимулювання економіко-організаційних заходів, спрямованиї на попередження виникнення НС. Він вспирається на елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, іноваційної політики, екологічної експертизи та моніторингу стану довкілля й об´єктів підвищенної техногенної небезпеки.

Державний бюджет України є вагомим інвестором природоохоронних програм. Починаючи з 1994 року в Державному бюджеті виділено головний розділ «Охорона навколишнього середовища та ядерна безпека». В загальній сумі витрат на природоохоронні заходи роль державного фінансування (Державний фонд охорони навколишнього середовища та розділ) незначна і складала у 1999 році – 2,6%. В той же час витрати підприємств, установ та організацій становлять основу природоохоронного інвестування. Обсяги природооохоронних витрат з року в рік мають тенденцію скорочення.

З метою встановлення єдиного порядку формування видатків, що передбачаються у державному та місцевих бюджетах на природоохоронні заходи, та їх ефективне використання постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 1997 р. №732 «Про фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів» затверджено Порядок формування головного розділу «Охорона навколишнього середовища та ядерна безпека» і перелік природооохоронних заходів.

З цього розділу державного бюджету здійснюється фінансування заходів, передбачених загальнодержавними програмами охорони довкілля, рішеннями Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліком природоохоронних заходів.

Основу фінансування природоохоронних програм на місцевому рівні складають кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Проте на місцевому рівні відбувається розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами, фондами, що не дозволяє фінансувати практичні заходи з ліквідації та зменшення забруднення. В умовах дефіціту фінансових можливостей країни це не може бути виправданим.

Порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації наслідків НС проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. № 140. Цим нормативним актом визначено, що виконання попереджувальних або аварійно-відбудовних заходів здійснюється відповідно до рівня НС за рахунок різних джерел: коштів підприємств і організацій, на території яких вона виникла, коштів місцевих та державного бюджетів.

Рівень НС визначається Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099.

Для запобігання можливості виникнення НС і часткової фінансової допомоги у розв’язанні соціальних проблем регіонів на державному рівні у спеціальному фонді Державного бюджету України передбачають державні централізовані капітальні вкладення та у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у певному обсязі.

Зазначені видатки розподіляються за рішенням Кабінету Міністрів на підставі клопотань розпорядників бюджетних коштів, які погоджені з народними депутатами України.

На виконання державного бюджету постановою Кабінету Міністрів України від 4 чкрвня 2003 р. № 856 затверджено переліки об’єктів , що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів.

Значну частину цих коштів направлено на розв’язання соціально-економічних проблем регіонів, поліпшення житлово-комунального господарства, реконструкцію споруд, будівель та реставрацію пам’ятників архітектури (забезпечення реставрації історичної забудови цих міст і проведення проектно-реставраційних, проти аварійних робіт на пам’ятниках архітектури ХУП-ХХ століть та благоустрою).

Сьогодні цілі промислові регіони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає, оскільки рівень зносу обладнання більшості підприємств, а також стан інженерних мереж як у промисловому, так і в житлово-комунальному комплексі наближається до критичного. Те ж стосується активізації в останні роки гідрометеорологічних явищ. Для фінансування заходів щодо ліквідації наслідків НС , які не могли бути передбачені при формуванні бюджету на відповідний рік, створюються резервні фонди бюджетів.

З метою удосконалення механізму економічного регулювання необхідно:

- впровадити ефективні механізми, що сприяють реалізації захисних заходів, розробку і реалізацію системи податкових пільг, пільгових кредитів банків, державних інвестицій, санкцій для підприємств, що нехтують питаннями техногенної безпеки;

- проводити обов’язкове державне страхування ризику небезпечних об’єктів , населення, яке мешкає в потенційно небезпечних зонах;

- продовжити формування нормативно-правової бази;

- продовжити формування страхових фондів та інших джерел фінансування заходів щодо попередження та ліквідації НС в регіонах і тощо.