3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

До складу сил реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру входять відповідні аварійно-рятувальні служби та підрозділи центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, а саме:

1. оперативно-рятувальна служба цивільного захисту, пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні підрозділи МНС;

2. державні пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні формування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади – більше 125 формувань, загальною чисельністю понад 14 тис. осіб.:

- воєнізовані гірничорятувальні служби Міністерства вугільної промисловості, Міністерства палива та енергетики, Міністерства промислової політики;

- газорятувальні об’єктові служби та формування Міністерства промислової політики;

- воєнізовані газорятувальні формування нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики;

- аварійно-рятувальні команди в аеропортах та Морська аварійно-рятувальна служба Міністерства транспорту та зв’язку ;

- регіональний спеціалізований загін Міністерства внутрішніх справ;

3. державні аварійно-відновлювальні формування центральних органів виконавчої влади – більше 78 формувань у складі більше 3 тис. осіб:

- відновлювальні поїзди Укрзалізниці;

- державний аварійно-технічний центр Державного департаменту ядерної енергетики;

- аварійно-відновлювальні бригади нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики;

4. державні аварійно-ремонтні бригади у складі підприємства з обслуговування автодоріг, об’єктів електрозв’язку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарства:

- аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства палива та енергетики, Міністерства промислової політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Державного комітету по водному господарству;

5. пожежні поїзди Державної адміністрації залізничного траспорту Міністерства транспорту та зв’язку;

6. позаштатні протипожежні формування:

- сільські протипожежні формування;

- добровільні пожежні дружини і команди на підприємствах;

7. служба охорони громадського порядку: установи Міністерства внутрішніх справ;

8. державна служба медицини та підрозділи санітарно-епідеміологічної служби;

9. військові частини у випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до Положення (згідно Наказу МНС від 24.11.2008 №856) до основного особового складу Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів (ДСАРСПРТ) належать працівники, які організують і виконують пошукові, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (у тому числі надають постраждалим невідкладну медичну допомогу). Комплектування загону здійснюється не контрактній основі, приймаються особи віком від 20до 40 років, граничний вік перебування в загоні – 60 років.

Порядок проходження служби передбачає спеціальний режим діяльності. У режимі повсякденної діяльності здійснюється чергування осіб основного складу згідно з графіком несення служби, під час якого можуть проводитись заняття з професійної підготовки та виконання робіт згідно посадових інструкцій. У режимі надзвичайної ситуації загін виконує поставлені завдання, виходячи з особливості пошукової операції. До виконання пошукових робіт можуть бути залучені всі члени загону. Для підтримання боєздатності та готовності сил проводиться атестація аварійно-рятувальних служб та осіб основного особового складу.

У відповідності до завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є:

- забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дії по призначенню;

- пошук та спасіння людей на уражених об’єктах і територіях;

- ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного і бактеріального ураження, інших небезпечних проявів;

- контроль за готовністю об’єктів і територій, які вони обслуговують у випадку НС;

- участь у розробці та погодженні планів реагування на НС на об’єктах;

- участь в проведенні експертної оцінки проектних рішень з покращання захисту об’єктів і територій;

- участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення об’ємів матеріальних резервів для ліквідації НС; - організація ремонту та технічне обслуговування засобів спасіння;

- пропаганда в області захисту населення і територій від НС та участь у підготовці робітників підприємств, організацій і населення до дій в умовах НС.

Аваірйно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення НС . Постійному і обов’язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають:

• підприємства, організації з видобутку та переробці твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, експлуатації продуктопроводів, а також ті, що будують, експлуатують або ліквідують підземні виробітки та спорудження різного призначення;

• споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські і річкові порти, аеродроми і аеропорти, метрополітен і др.);

• металургійні, хімічні, радіаційно небезпечні, вибухо- та пожежонебезпечні і інші підприємства, організації зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують в своєму виробництві або зберігають СДОР;

• рекреаційні зони і інші території в період масового відпочинку людей або занять промислом, в тому числі місця туристичної активності;

• райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху;

• водні об’єкти України, в тому числі в зоні відповідальності України в Чорному і Азовському морях, на ріках Дніпро та Дунай.

Перлік цих об’єктів визначається центральним органом виконавчої влади з питань НС і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органом місцевого самоуправління, що створюють ці служби, та законодавством.

Центральні органи виконавчої влади також затверджують їх структуру і штатний розклад державних аварійно-рятувальних служб.

Структура і штатний розпис комунальніх і аварійно-рятувальних служб громадських організацій визначається органами місцевого самоуправління і громадськими організаціями, що створюють ці служби.

Структура об’єктових аварійно-рятувальних служб затверджується керівниками підприємств, установ і організацій, на яких вони створюються.