
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один з таких режимів функціонування єдиної державної системи:
режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них.
Основні заходи, що реалізуються єдиною державною системою:
1) у режимі повсякденної діяльності:
– ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;
– розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
– вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
– організація навчання населення методам правильних дій у НС;
– створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів щодо ліквідації наслідків НС;
– здійснення цільових видів страхування;
– оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
– створення галузевих реєстрів об'єктів та виробництв, розроблення інтегральних показників ступеня ризику їх експлуатації;
2) у режимі підвищеної готовності:
– здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
– формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
– посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
– розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;
– приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
– проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
– здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів єдиної державної системи;
– організація захисту населення і територій;
– переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
– організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;
– організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
– здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;
– інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися.