
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються зі збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за формулою:
Фпв = Σnj=1 (ΔРі х Кіа) + Лв , ( )
де ΔРі- зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Кіа- коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.
10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
Нр = ΣВтрр + ΣВдп + ΣВвтг , (3.2)
де ΣВтрр – втрати від вибуття трудових ресурсів із виробництва;
ΣВдп – витрати на виплату допомоги на поховання;
ΣВвтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.
Втрати від вибуття трудових ресурсів із виробництва розраховуються на підставі даних таблиці 3.1 за формулою:
ΣВтрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3.3)
де Мл – втрати віл легкого нещасного випадку;
Мт – втрати від тяжкого нащасного випадку;
Мі – втрати від отримання людиною інвалідності;
Мз – втрати від загибелі людини;
N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.
Таблиця 3.1. – Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
Вид нещасного випадку |
Втрати на одну людину, тис. грн |
Легкий нещасний випадок з втратою непрацездатності до 9 днів |
0,28 |
Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності із втратою працездатності понад 9 днів |
6,5 |
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність із втратою працездатності понад 3980 днів |
37 |
Нещасний випадок, що призвів до загибелі: |
|
Дорослої людини віком до 60 років |
47 |
Дитини віком до 16 років |
22 |
Витрати на виплату допомоги на поховання
Розраховуються за формулою:
ΣВдп = Мдп х N , (3.4)
де Мдп- 0,15 тис. ргн/людину – допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);
N - кількість загиблих.
Витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за формулою:
ΣВвтг = 12 х Мвтг х (18-Вд), (3.5)
де 12 – кількість місяців у році;
Мвтг – 0,037 тис. грн – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років;
Вд – вік дитини.