10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству

Визначення розмірів збитків , завданих рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно «Методики розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища».

Основними вихідними даними для розрахунку збитків можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно- та інші документи, підготовлені інспекторами компетентних органів або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибним ресурсам.

Збитки рибному господарству, завдані внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі (наприклад: кількість загиблої риби), так і від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді, личинок та ікри на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідро біонти за формулою:

П₁МSК₁ П₂МSК₂

N= ПSМ + ------------ + ------------ , ( )

100 100

де N – величина збитків у натуральному вираженні, кг;

П – середня кількість загиблої риби, шт/м²;

П₁ – середня кількість загиблих личинок, шт/м²;

П₂ – середня кількість загиблої ікри, шт/м²;

S – площа негативного впливу, м²;

М – середня маса дорослої особини, кг;

К₁ - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;

К₂ - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами:

для планктону

SНП(Р/В)К₁ ·10^-6

N =------------------------ , ( )

100 · К₂

для бентосу

SП(Р/В)К₁ ·10^-6

N =------------------------ , ( )

100 · К₂

де Н – глибина водойми, м;

П – середня концентрація кормових організмів: г/м³ (для планктону) та г/м² (для бентосу);

Р/В – коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію;

К₁ – показник гранично можливого використання кормової бази рибою, %;

К₂ – кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибо продукцію;

10^-6 – коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми в тому числі від вибухових робіт здійснюється за формулою:

N = S · Р, ( )

де Р – рибопродуктивність водойм, кг/га.

10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті

забруднення підземних вод

Фактом забруднення підземних вод враховується виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти або інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод або в місцях їх виходів на поверхню землі.

Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення. Необхідні відомості відносно:

- гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів);

- масштабів забруднення підземних вод;

- шляхів надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт;

- природної захищеності підземних вод у зоні впливу господарських об’єктів;

- прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час (відповідно прогнозному розрахунку або за фактичним станом) досягнення локалізації ореолу забруднення, тобто остановки його розвитку.

Визначення об’єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) здійснюється за формулою:

V = F m na, (1.10)

де F - площа забруднення, кв. м;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного гори-

зонту, м;

na - активна пористість насиченої водою товщи, частки

одиниці (таблиця 2.7).

За характером збитки можуть бути прямими (вивід з ладу водозаборів і обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення і ін.) і непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни і зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва і ін.).

Таблиця 2.7.- Орієнтовні значення активної пористості

насичених водою порід

Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відкладення	0,28 - 0,30
Крупнозернисті піски	0,24 – 0,26
Різнозернисті піски	0,20 – 0,24
Мілкозернисті піски	0,18 – 0,22
Тонкозернисті піски	0,15 – 0,19
Пилуваті і глинисті піски	0,05 – 0,15
Супіски	0,08 - 0,10
Суглинки	0,05 - 0,08
Трещинуваті породи (крейда, вапняк, пісчаник)	0,04 - 0,07

Примітка.

У випадку відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов’язків проведення робіт, пов’язаних з відновленням якості підземних вод.

Величина збитків (Зп.в) в результаті забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається:

в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за формулою:

Зп.в = Y_n· n · V_з·L, (2.11)

де Y_n - питома величина збитків, заподіяних навколишньому середовищу, в частках НМП;

n - розмір неоподаткованого мінімуму прибутків;

V_з - об’єм забруднених підземних вод, куб.м;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для грунтових - 1,0;

для міжпластових безнапірних - 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

В розрахунку на 1 тону нафтопродуктів визначається за формулою:

З_п.в = Y_n · n· M · L, (2.12)

де М - маса нафтопродуктів, т.

Питому величину екологічних збитків визначають в таблиці 2.8 при наявності інформації про об’єм забруднених підземних вод або із таблиці 2.9, якщо відома маса нафтопродуктів.

Визначення величини збитків в результаті забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням у формули (2.11) і (2.12) множителя, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кi) за формулою:

Кi = 0,05/ГДКi, (2.13)

де ГДКi - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.