
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
У випадку, коли не вдається запобігти НС, виникає необхідність відновлювати інфраструктуру виробництва (населеного пункту, тощо), проводити природоохоронні заходи, відшкодовувати людям за втрачене здоров'я чи життя. На всі ці заходи необхідні великі кошти. Доцільним в даному випадку є впровадження екологічного страхування.
Екологічне страхування являє собою страхування цивільної відповідальності підприємства, установ і організацій (страхувальників) за шкоду, заподіяну діяльністю, що створює підвищену екологічну небезпеку.
Його метою є гарантування повного або часткового відшкодування збитку, заподіяного діяльністю страхувальника, за обставинами, що виникають внаслідок шкоди життю, здоров'ю чи майну інших осіб, включаючи витрати органів державної влади і місцевого самоврядування на відновлення екологічного благополуччя природного середовища.
Страхування здійснюється на підставі угод про страхування. Розмір страхової суми по кожній угоді встановлюється відповідно до реєстру підприємства, з урахуванням можливих збитків, заподіяних природному середовищу та людині.
Страхування аварійного забруднення природного середовища орієнтується на ризики.
Особлива роль у взаєминах між страхувальником і страховиком відводиться питання страхових платежів. Розмір яких обумовлений багатьма факторами.
Страхові тарифи – це ставка страхових платежів з одиниці страхової суми за визначений період. Періодом, прийнятим за основу для затвердження тарифів, є рік. Основна частина тарифної ставки створює фонд виплати страхового відшкодування (нетто –ставка). Інша покриває видатки, пов’язані зі здійсненням страхування і формує дохідну частину страхування.
Нормативні Методики визначають орієнтовні розрахунки розмірів відшкодування шкоди, завданої юридичними та фізичними особами при здійсненні ними різних видів діяльності, зокрема, з транспортування небезпечних речовин та відходів унаслідок аварійного забруднення природних ресурсів небезпечними речовинами та відходами, та застосування цих орієнтовних розрахунків при визначенні страхових сум, страхових тарифів при страхуванні відповідальності при транспортуванні небезпечних речовин та відходів при укладанні договорів страхування.
Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.Страхова сума визначається на підставі статистичних даних про збитки, завдані внаслідок аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів за попередні роки, які можуть значно відрізнятися від збитків наступного року. Вона встановлюється в договорі страхування, за згодою сторін. Середня страхова сума визначається за формулою:
СССі = (РЗ1і + РЗ2і + Рзпі) / п · Кс , (3.3)
де СССі – середня страхова сума для і-ї речовини (у залежності від класу небезпечності), грн..;
РЗ1і, РЗ2і – розміри збитків, завданих довкіллю та третім особам при забрудненні земельних ресурсів, атмосфери та водних ресурсів за попередні роки для і-ї речовини, грн.;
п – кількість років;
Кс – коефіцієнт короткостроковості, який залежить від терміну перевезення вантажу та строку дії договору страхування.
Страховий тариф дорівнює:
Ст. = Б Ст. Кн. Кт Кк Кв Кс , (3.4)
де Ст. – страховий тариф, %;
БСт – базовий страховий тариф, що залежить від імовірності настання страхового випадку, %;
Кн. – коефіцієнт небезпечності, що залежить від класу небезпечності речовини чи відходів;
Кт – коефіцієнт, що залежить від виду транспортного засобу;
КК – коефіцієнт кількості небезпечної речовини;
Кв – коефіцієнт відстані транспортування;
Кс – коефіцієнт короткостроковості, який залежить від терміну перевезення вантажу та строку дії договору страхування.
Страховий платіж визначається за формулою:
СП = Ст. СС , (3.5)
де Ст. – страховий тариф, порядок розрахунку якого визначено формулою (1.2), %;
СС – страхова сума, яка визначається за згодою сторін при укладанні договорів страхування .